3. Підстава та зміст правовідносин у сфері соціального захисту

Підставою виникнення, зміни та припинення правовідносин є юридичні факти. У соціально-захисних правовідносинах – це особливі юридичні факти. Звернемо увагу на особливості підстави для виникнення права на соціальний захист:

● соціальні ризики, які визнані у законодавстві - досягнення пенсійного віку (в Україні загальний пенсійний вік становить для чоловіків 60 років, для жінок – 55 років), хвороба, інвалідність, тимчасова непрацездатність, професійне захворювання, безробіття, та ін.) - це завжди події, причому абсолютні події, які не залежать від волі особи або інших осіб;

● до основного факту необхідною умовою є й наявність інших – додаткових підстав (наявність страхового стажу, у певних випадках – наявність спеціального стажу визначеної тривалості, факт сплати страхових внесків тощо), які у сукупності утворюють юридичний склад;

● окрім того, в усіх перелічених випадках необхідним є подання заяви до відповідного органу з соціального захисту для призначення соціальних виплат.

Юридичні факти у сфері соціального захисту поділяються на такі види: правостворюючі (наприклад, досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу не менше п’яти років є підставою для виникненню права особи на пенсію за віком з солідарної пенсійної системи); правозмінюючі (наприклад, зміна групи інвалідності тягне зміну розміру пенсії по інвалідності, або настання умов для перерахунку пенсії); правоприпиняючі (наприклад, досягнення дитиною трирічного віку є підставою для припинення виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною). Є факти однократної дії (смерть, народження дитини) і факти-стани (інвалідність, факт утримання).

Зміст правовідносин становлять суб’єктивні юридичні права і обов’язки. Суб’єктивне право – це передбачена для управомочної особи в цілях задоволення його інтересів міра можливої поведінки, яка забезпечена юридичними обов’язками інших осіб. Юридичний обов’язок – це міра необхідної поведінки, що приписана зобов’язаній особі і забезпечена можливістю державного примусу, якій вона повинна слідувати в інтересах управомочної особи.

У соціально-захисному правовідношенні обидві його сторони наділені як правами, так й юридичними обов’язками.

Суб’єктивне право громадян у соціально-захисних правовідносинах включає право вимагати надання відповідного виду соціального захисту у встановлених законодавством розмірі та строки, здійснення перерахунку призначених соціальних виплат на умовах, визначених законодавством. Водночас, громадянин несе зобов’язання щодо своєчасного подання необхідних документів, щодо їх достовірності, а також повинен повідомити відповідний соціальний орган про зміну свого стану (наприклад, про одужання, зняття інвалідності, про своє працевлаштування тощо).

Юридичні обов’язки відповідних державних органів з соціального захисту та інших суб’єктів включають обов’язок призначити відповідні соціальні виплати, соціальні послуги, соціальні пільги та здійснювати їх надання у встановленому порядку та розмірах.