- •Тема 1. Право людини на соціальний захист та його державні гарантії в Україні
- •1. Система та структура соціального захисту в Україні
- •Недержавне соціальне забезпечення включає недержавне пенсійне забезпечення та недержавні соціальні послуги.
- •2. Організаційно-правові форми та види соціального захисту в Україні
- •3. Соціальні ризики, які забезпечуються законодавством України
- •4. Право людини на соціальний захист та конституційні гарантії
- •5. Органи управління у сфері соціального захисту України,
- •Тема 2. Право соціального захисту як галузь національного права України
- •2.1. Поняття та предмет права соціального захисту
- •2.2. Метод права соціального захисту
- •2.3. Функції права соціального захисту
- •2.4. Принципи права соціального захисту
- •2.5. Система права соціального захисту
- •2.6. Джерела (форми) права соціального захисту
- •Тема 3. Правовідносини у сфері соціального захисту
- •1. Особливості правовідносин у сфері соціального захисту, їх склад та загальна характеристика
- •2. Суб’єкти та об’єкти правовідносин у сфері соціального захисту
- •3. Підстава та зміст правовідносин у сфері соціального захисту
- •Тема 4. Державні соціальні стандарти і гарантії
- •4.2. Основні державні соціальні гарантії та порядок їх встановлення
- •Розмір прожиткового мінімуму, встановлений законами України (у гривнях)
- •Прожитковий мінімум (у грн)
- •Розмір мінімальної пенсії (у грн)
- •Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України (грн)
Розмір мінімальної пенсії (у грн)
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009-2010 р. |
● з 1.01.2004 - 20% середньої зарплати працівників, у галузях економіки за попередній рік; ● з 1.09.2005 – в розмірі ПМ для осіб, що втратили працездатність - 332 грн.; з 1.01. – 350 з 1.07. – 375 з 1.12. – 400 |
В розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1.01. – 350 з 1.07. – 375 з 1.12. – 400
|
з 1.01.— 380 з 1.01. — 406 з 1.10.— 411 |
з 01.01.2008 – 470 з 01.04.2008 – 481 з 01.07.2008 – 482 з 01.10.2008 - 498
|
З 01.01.2009 по 31.12.2009 – 498 з 1.11.2010 - 573 з 1.01.2010 – 695 з 1.04.2010 – 706 з 1.07.2010 – 709 з 1.10.2010 – 723 з 1.12.2010 – 734
|
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України (грн)
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
з 1.01.- 205 з 1.09. - 237
|
з 1.01.– 262 з 1.04. – 290 з 1.09. – 332
|
з 1.01.– 262 з 1.04. – 290 з 1.09. – 332 |
з 1.01. – 400 з 1.04. – 420 з 1.10. – 460 |
з 1.01. - 515 з 1.04.- 525 з 1.10. - 545 з 1.12.– 605 |
з 01.01.2009 – 605 з 01.04.2009 – 625 з 01.07.2009 – 630 з 01.10.2009 – 650 з 01.12.2009 – 669 |
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 р. № 1646-VI встановлено такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 листопада 2009 р. - 744 грн., з 1 січня 2010 р. - 869 грн., з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.
Величина порогу індексації грошових доходів громадян встановлена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV, зі змінами). Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Згідно зі ст. 2 цього Закону до об’єктів індексації належать: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати й інші об’єкти індексації, що не передбачені цією статтею.
Згідно зі ст. 4 цього Закону, «Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка». Індекси споживчих цін визначаються за даними Держкомстату України, які публікуються в офіційних джерелах.
Слід взяти до уваги, що індексації підлягають грошові доходи населення не в повному обсязі, а лише у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (із змінами).
Активна робота з розроблення та упровадження соціальних стандартів та їх державних гарантій ведеться у сфері охорони здоров’я України. Поліпшення якості медичної допомоги в Україні є однією з найактуальніших проблем. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 р. № 815 затверджено Національний план розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року.
На виконання цього документа наказом Міністерством охорони здоров’я України від 31 березня 2008 р. затверджено Галузеву програму стандартизації медичної допомоги на період до 2010 року. Планується розробити і затвердити єдиний класифікатор медичних послуг в охороні здоров'я, медичні стандарти – клінічні протоколи (частина з них вже затверджена), реєстр медичних працівників, критерії відповідності кваліфікаційної
1 В СРСР формами соціального забезпечення були: державне соціальне страхування робітників і службовців та деяких інших осіб; 2) соціальне страхування колгоспників; соціальне забезпечення колгоспників за рахунок централізованого союзного фонду соціального забезпечення колгоспників; 4) забезпечення за рахунок спеціальних фондів громадських організацій (фондів окремих колгоспів; художнього, літературного, музичного фондів и фонду Союзу кінематографістів); 5) соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету, яке, у свою чергу, мало три форми: а) соціальне забезпечення у вузькому смислі; б) безоплатне медичне обслуговування за рахунок асигнувань держави; в) утримання и виховання дітей у дитячих установах (Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР: учебник. – М.: Юрид. лит., 1974. – С. 11.).
2 Урядовий кур'єр. – 1996. – 26 вересня; 1997. – 29 травня.
3 Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 5. - Ст.21.
4 Набирав чинності з 1 січня 2002 року. - Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 20. - Ст. 102.
5 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 1. - Ст.2.
6 Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23.
7 Див.: Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій); рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів); рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. № 1-27/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій).
8 Симпозиум о социальном обеспечении. – Прага, 1966. – С. 171 – 179.
9 Андреев В.С. Социальное обеспечение в СССР (правовые вопросы). - М. - 1971; Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. - М. – 1974, 1980, 1989.
10 Право соціального забезпечення: Навч. посіб. для студ. юрид. спец.вищ.навч.закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, С.М. Синчук та ін. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 496 с.; Ярошенко І.С. Право соціального забезпечення: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.; Прилипко С.М. Предмет права соціального забезпечення: Автореф. дис. д.ю.н. – Х.: 2007. – 47 с.
11 Мачульская Е.Е., Добромыслов К.В. Право социального обспечения: Учебное пособие. – М.: Книжный мир, 2009. – 416 с.; Право соціального обеспечения России: учебн. / М.О. Буянова, К.Н. Гусов [и др.]; отв.ред. К.Н. Гусов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Простпкт, 2009. – 640 с.
12 Лушникова М.В., Лушников А.М. Курс права социального обеспечения (2-е изд., доп.). - М.: "Юстицинформ", 2009. – 636 с.
13 Теория государства и права: Учебник/ Под ред. А.И. Королева, Л.С. Явича. 2-е изд. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1987. С.399.
14 Теория государства и права: Учебник/ Под ред. А.М. Васильева. 2-е изд. М.: Юрид. лит., 1983. С.283.
15 Юридична енциклопедія. Том 1. – Київ.: Видавництво “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана. – 19998 – С. 549.
16 Там само, с. 54.
17 Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учеб. для юрид. вузов и фак-тов. — М.: Изд. группа “ИНФРА-М — НОРМА. - 1999. - С. 400.
18 Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – С.76.
19 Судебная практика в советской правовой системе . – М., 1975. – С. 52, Бошно С.В. Правотворчество: путь от источника к форме права. – М, 2002; Бошно С.В. Соотношение понятий «форма» и «источник» права // Юрист. – 2001., №10. – С. 15–23; Бошно С.В. Судебная практика: способы выражения // Государство и право. – 2003. - № 3. – С. 19 – 29.
20 Марченко М.Н. Источники права. – М., 2005; Безина А.К. Судебная практика по трудовым делам. – Казань, 2004.
21 Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. 0-28 В.В. Лазарева. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 2001. — 520с.
22 Киселев И.Я., Лушников А.М. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда: Учебник / И.Я. Киселев, А.М. Лушников. Под ред. М.В. Лушниковой. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Эксмо, 2008. - С. 102.
23 Теория государства и права: Учебное пособие для вузов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА–ИНФРА–М, 1998. – С. 338.
24 Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР. – М., 1980. – С. 109.
25 Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. – М., 1986. – С. 52.
26 З питання про теорію пенсійних правовідносин див.: Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. – М., 1974; Тарасова В.А. Охрана прав граждан в пенсионном обеспечении. – М., 1978; Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа // Право України. – 1997.– № 12.– С. 70–74.
27 Профспілкові вісті. – 2009. – 3 липня.
