- •Передмова
- •36. Заходозн.— Збірник заходознавства. Т. 1, к., 1929.
- •1934. Zubaty St. A 61.— Zubaty j. Studie a ćlanky.
- •Стсл. ЯгрИпиыи(и), p.-цсл. OrpHilHNd,
- •166; Фасмер і 94; Kluge—Mitzka 747; Frisk I 170—171; Boisacq 91.
- •10; Bloch I 9.— Див. Ще акція1.— Пор. Акція2.
- •4; Sadn.—Aitz. VWb. 117—18; Неро-знак 40; Frisk I 77; Gesenius 17.
- •108; Boisacq 62; Mayrhoier II 148—149.— Пор. Андріан, Андроник.
- •42; Эсся 1, 140—141; Sadn.—Aitz. VWb. I 116—117.—Див. Ще баяти.
- •II 79; Horn 43.
- •23, 331) Про праслов'янське запозичення з германських мов.— Шанский эсря і 2, 153; Фасмер і 185; Skok і 183-184; эсся 2, 170; Sł. Prasł. I 300-301; Sadn.— Aitz. VWb. I 376—378.
- •290; Kluge—Mitzka 200.—Див. Ще малювати, плоский.
- •144; Фасмер I 177; Sławski I 36; Machek esjć 57; бер і 57; Skok I 173—174; эсся 2, 125—127; Sł. Prasł. I 270— 272; Sadn.—Aitz. VWb. I 340—344; Fraenkel 47—48.—Див. Ще блядь.
- •38; Skok і 193-194; эсся 2, 225; Sadn.— Aitz. VWb. 170—71.—Див. Ще било1, бути.— Пор. Ботва, боти, бутві'ти.
- •I 267; Stokes kz зо, 557—558; Korsch AfSlPh 9, 493; Pokorny 99.— Пор. Букат, булава, булка, булла, буля, бульба2.
- •103; Meillet Études 396; rs12, 65; Otrębs-ki lp 1, 127—128; Абаев иэсоя I 273; Mühl.—Endz. 1268; Frisk II 1055; Mayr-hofer II 508—509; Pokorny 132.
- •263; Преобр. І 61; Brückner 598; бер і по; Skok III 557; Trautmann 336—337; Fraenkel 1270; Mühl.—Endz. IV 490; Pokorny 1109.
- •377; Kluge—Mitzka 834—835; Walde— Hofm. II 806; Frisk I 8, 736.
- •69; Brückner 622—623; Hołub—Kop. 410; бер і 127—128; Skok III 572; Kluge— Mitzka 857; Pokorny 81—82.
- •Ек1сфк0сткмъ,еисекъстъ,еисекъсткмъ;-
- •I 3, 91; Dauzat 749; Klein 1706; Walde— Hofm. I 377-378, II 778—779.—Див. Ще воювати.— Пор. Дука.
- •III 590; Eckert ZfSl 8/6, 881; Pokorny 80.—Див. Ще вода.
- •651; Machek 3sjc 414—415; Skok III 556—558; Fraenkel 10; Frisk I 476, 515; Walde—Hofm. I 386, 404—405; Brug-mann Demonstrativpron. 84, 90—94, 127—129.— Пор. Он, онеє.
- •Володіти.
- •Болотний
- •540; Топоров і 179; Kluge—Mitzka 520; Er пои t—Mei Het I 62; Pokorny 89.
- •Вчинок :— див. Чинити.
- •I 377; эсбм II 336.
- •II 300.— Пор. Ячати.
- •I 1, 136; Фасмер I 83; Шипова 114; Sławski I 403; Brückner 168; Skok II 53; Bern. І 491; Lokotsch 65.
- •53; Фасмер і 395; Преобр. І 119; Sławski і 409; Brückner 169; Kluge — Mitzka 290; Frisk II 8—10; Mayrhofer I 276.
- •317; Sławski і 385; бер і 150.—Див. Ще гвинт.
- •I 339; Trautmann 81; Pokorny 483— 484.— Див. Ще гид.
- •Глядіти
- •Голоснйц!
- •437; MachekEsjć 161; Bern I 327. — Див. Ще гнобити.— Пор. Гоноба.
- •Гопачок
- •177; Schuster-Śewc 324; бер і 266—267· Skok і 591—593; эсся 7, 42—43; Bern, і 334; Pokorny 493—495.—Див. Ще гріти, жар— Пор. Горно.
- •183; Шанский эсря і 4, 160; Фасмер і 452; Hołub—Lyer 183; Kluge—Mitzka 267; Bloch 344; Walde—Hofm. I 617— 618.
- •1 Грець2] «ратоборство, сутичка», [ге-рецьі «тс»; — фонетичний варіант форми герць, утворений, очевидно, під впливом слів гра, грець «гравець».— Див. Ще герць.
- •Irypâpal «великий шкіряний мішок на підводах для збереження товарів від дощу» я; — неясне.
- •В семи томах
- •Помічен/ помилки
I 267; Stokes kz зо, 557—558; Korsch AfSlPh 9, 493; Pokorny 99.— Пор. Букат, булава, булка, булла, буля, бульба2.
[бульон] (сорт картоплі); — неясне; може бути пов'язане з [буля] «картопля» або з бульйон.
бум1, бумкати, [бумбумкати]; — р. бр. болг. бум, п. ч. слц. bum, нл. bumb bumb (наслідування крику водяного бугая), м. бумти «гуркотить, гримить», схв. бум, слн. bum, bum;—звуконаслідувальне утворення, паралельне бом, бем, бам, н. bumm і под.— Шанский ЭСРЯ І 2, 225; Machek ESJĆ 76; БЕР І 89.— Пор. бам, бом.
бум2 «у капіталістичних країнах — сенсація; галас; штучне підвищення грошового курсу»; — р. бр. болг. бум, п. ч. слц. слн. boom, схв. б$м; — запозичення з англійської мови; англ. boom «тс.» походить від звуконаслідувального boom «звук пострілу, гудіння», можливо, спорідненого з гол. bommen «барабанити, шуміти».— СІС 112; Шанский ЭСРЯ І 2, 225; Kopaliński 138; РЧДБЕ 125; Danzai 98; Klein 186.
бум3 «брус для гімнастичних вправ»; — р. бр. бум, п. bum, bom, ч. bom; — запозичення з англійської мови; англ. boom «жердина, колода» походить від гол. boom «колода, дерево», спорідненого з двн. boum «дерево», нвн. Baum «тс», англ. beam «тс, колода; промінь», шв. bom «колода, брус», двн. biogan «гнути», гот. biugan «тс», дінд. bhujäti «гне, відсуває», можливо, також укр. бгати, бігти; менш переконливе виведення бум від шв. bom (Шанский ЭСРЯ І 2, 225).—ССР ЛЯ 1, 686; Kopaliński 135; Klein 186; Skeat 67; Kluge—Mitzka 57, 74.— Пор. бгати, бігти.
бумага, бумажник, [бомага, бамага, гумага Кур], ст. бумага «бавовна; папір» (1627), бумажный (XVII ст.); — р. бумага, бумажник, ст. бумага (1414), бумажьниц'е «одяг з бавовняної повсті», п. bumaga «офіційний папір, акт» (зр.), ч. bumaga «тс», слц. [bumaźka] (з p.); — запозичення з італійської мови; іт. bambagia «бавовна», bambagino «бавовняний», яке через лат. bombacium «ба-
294
бумазея
бундер
вовна, бавовняна тканина, бавовняний папір» і гр. παμβάκιον «тс.» зводиться до перс, pänbäk «бавовна», могло дати спочатку прикметник бумажный (із зміною bamb- y *бомб- > бом-, бум-), від якого пізніше був утворений іменник з аналогійним г на місці ж (як у нога при ножний).— Макарушка 12; Шанский ЭСРЯ 12, 226; Фасмер І 240—241; Sadn.— Aitz. VWb. І 233; Korsch AfSlPh 9, 661; Lo-kotsch 130.— Пор. бомбак.
бумазея «ворсиста бавовняна тканина», бумазёйка; — запозичення з російської мови; р. бумазейный, бумазея запозичені (можливо, через гол. bomba-zijn, φρ. bombasin) з італійської мови; іт. bambagino походить від лат. *bomba-cinus, bombycinus «шовковий», запозиченого з грецької мови; гр. βομβύκινος «шовковий» є похідним утворенням від βόμβυξ «шовкопряд», засвоєного з тюркських (пор. тур. заст. pambuk «бавовна») або іранських мов.— СІС 112; Шанский ЭСРЯ І 2, 226; Фасмер І 241; Преобр. I36;FriskI25l;ChantraineI 185.— Пор. бумага.
бумбак — див. бомбар.
[бумбаня] (бот.) «квасоля червоно-цвіта, королів цвіт, Phaseolus mul-tiflorus» Mak; — неясне; можливо, пов'язане з [балабанка] «тс».
бумеранг; — р. бр. болг. бумеранг, п. ч. слц. вл. bumerang, схв. бумеранг, слн. bumerang; — запозичення з англійської мови; англ. boomerang «бумеранг» походить від австрал. wo-mur-rang «тс.» (букв, «вернись назад»).— СІС 112; Шанский ЭСРЯ І 2, 226; Hołub— Lyer 108; Klein 186; Dauzat 98.
[буна] «бабуся»ЖСЪТ,[бунйкаЖСЪТ, бунікаМСБГ, бунка Я, бунця Я] «тс»; — запозичення з східнороманських мов; молд. бг/на, бунйкэ (ρум. biinä, bunicä) «тс.» походять від лат. bonus «добрий, хороший», спорідненого з лат. beatus «щасливий», дінд. duvasyâti «шанує, нагороджує, даоує».— Vrabie Romanosla-vica 14, 135; Kałuźn. 59; Cranjalä 227, 431; DLRM 100; Walde—Hofm. I 111.
[бунаца] «тиха погода на морі» Берл, [бунація] «тиха погода на лимані» Mo, [бунатарить] «встановитись тихій погоді» Mo; — р. [бунацо] «штиль»; — по-
в'язане з іт. bonaccia «штиль; благополуччя, щастя», що є результатом видозміни слат. malacia «тиха погода, штиль» під впливом прикметника bonus «хороший, добрий» (до якого зводиться й укр. [буна] «бабуся»); лат. malacia «тиха погода, штиль» походить від гр. μαλακία «тс», пов'язаного з етимологічно не зовсім ясним μαλακός «м'який, ніжний, розкішний, пишний; буйний», можливо, спорідненим з μύλλω «розтираю, розчавлюю», лат. molo «мелю», укр. молоти тощо.— Battisti—Alessio 557; Walde— Hofm. I 111; II 15, 104—106; Frisk II 165—166; Boisacq 604.— Див. ще буна, молоти.
[бунд! «горизонтальна перекладина, що з'єднує крокви на даху» Я, [бунт] «тс.» Я; — п. bunt «підпора; поперечна балка; корабельна шпонка»; — через польське посередництво запозичено з німецької мови; н. Bund «в'язка, зв'язок» пов'язане з дієсловом binden «в'язати».— SW І 234.— Див. ще бант, бйн-да, бинт.— Пор. банта.
[бунда] «вид суконного пальта; короткий хутряний одяг; кожух без рукавів О; тепла білизна МСБГ; занадто широке пальто, плаття Mo; сарафан ЛексПол; дитяче (переважно дівчаче) плаття Me», [бд~ндя] «довга, погано підігнана до стану одежа (переважно жіноча)» Па; — бр. [бунда] «довге платтячко», п. bunda «теплий дорожній балахон», ч. bunda «куртка, кофта», слц. [bunda] «кожух», болг. м. бунда, схв. бунда, слн. bunda;— запозичене (мабуть, частково через польське і словацьке посередництво) з угорської і східнороманських мов; уг. bunda «хутро, шуба, кожух», від якого походить і ρум. bundä «бурка, шуба; хутряна безрукавка», етимологічно неясне.— Балецкий St. si. 9/1—4, 338; Brückner 49; ZfSlPh 16, 203; Kałuźn. 13; Cranjalä 227—228; Dräganu Romàna 127; Reichmann JP 31/5, 209; БЕР І 90; Младенов 50; Skok І 236; Sadn.— Aitz. VWb. I 464—465; СДЕЛМ 56, 63; Bârczi 28; MNTESz I 389.
[бундері «залізний навіс над грубою для відведення диму в димар» Я, [бун-дар, бундір, бундор] «тс.» Я; — р. [бун· дьїрь] «купол церкви», бр. [бундор]
295
бунджулів
бунчук
«комин»; — неясне; можливо, пов'язане з р. [булдйрь] «димар», укр. бовдур (пор.).
[бунджулів] «довга сопілка без денця і дірочок» Ж; — неясне.
бундз — див. будз.
бундючитися, [бундюжитися Ж, бун-дячитисяі, бундючний, [бундюжний Ж, бунд ячний], [бундюк] «пихата, гонориста людина» Я; — ке зовсім ясне; очевидно, пов'язане з пиндючитися «чванитися»; непереконливо виводилось (Brückner 49) від бунчук, бунчучний; п. bundiuczyć się, bundziuczyć się, bun-diuczny, bundziuczny запозичені з української мови (SW I 234—235).— Див. ще пинда.
[бунїтиі «гудіти, дзижчати», [бунча-ти] «бриніти, дзижчати», [бунт] (ент.) «сонечко, Coccinella» ВеНЗн, [буняк] «джміль»; — р. [бунеть] «гудіти», [бу-нйть, бунить, бунчать] «тс», бр. [буна-ваць) «сваритися, лаяти; говорити з самим собою», ч. (мор.) [buncetl «бурчати», слц. buniet' «дзижчати», схв. бунити «бурмотати, шуміти»; — звуконаслідувальне утворення, паралельне до [дукати, бжуніти].— Фасмер І 241; Кравчук Белар. лінгв. 7, 67; Machek ESJĆ 77; БЕР І 90; Георгиев Бълг. етим. и оном. 10; Младенов 49; ЭССЯ 3, 95—96; Sł. prasł. 1448—450; Bern. I 101.— Пор. бжук, букати.
бункер «вмістилище для сипких матеріалів; бетонна оборонна споруда»; —p. бр. болг. м. бункер, п. bunkier, ч. вл. bunkr, слц. вл. bunker, схв. бункер, слн. bunker; — запозичення з англійської (і німецької) мови; англ. bunker «вугільний ящик» пов'язане, можливо, з шотл. bunker «лава», спорідненим з англ. bench, н. Bank «тс»; значення «оборонна споруда» розвинулось у н. Bunker на основі англійського запозичення.— С 1С 113; Шанский ЭСРЯ І 2, 227; Kopalinski 148; БЕР І 90; Ву]акли]а 137; Klein 163, 210; Skeat 45, 67; Kluge—Mitzka 111.— Див. ще банка.
[бункош] «келеп, палка з рукояткою в вигляді молота», [бункоуі] «паля, стовп» ЕЗб ЗО; — п. [bunkos] «товстий пастуший дрючок», слц. bunkoś «оздоблена пастуша палка»; — очевидно, через словацьку мову запозичено з угор-
ської; уг. bunkó «дрючок», bunkósbot «тс.» етимологічно неясні.— SW I 235· Bérczi 28; MNTESz I 389—390.
бунт1 «заколот, повстання», бунтар, бунтарство, бунтівник, [бунтовнйк, бун-товнйцтво], бунтівливий, бунтівний, бунтівничий, бунтлйвий, [бунтовливий, бунтовнйчий], ст. бунтъ (1599), бунтов-никъ (1596); — р. бр. болг. м. бунт; — давнє запозичення з польської мови; п. bunt «союз, змова, заворушення, заколот, повстання», [bąt, bunt], ст. bónt, як і ч. bund, bunt, слц. bunt, схв. бунт, слн. punt «тс», походить від свн. bunt «союз», спорідненого з нвн. binden «зв'язувати».— Шелудько 23; Richhardt 38; Шанский ЭСРЯ І 2, 227; Фасмер І 241; Brückner 49; Sadn.— Aitz. VWb. I 465— 466; Bern. I 101; Miki. EW 24; Абаев Пробл. ист. и диал. 14.— Див. ще бант, бйнда, бинт.— Пор. бунт2.
бунт2 «в'язка, сувій, пачка; [шість великих струн на бандурі; кілька разків намиста Л; сітка без канатів довжиною 60—70 м Mo]», [бунти] «шість великих струн на бандурі» Ж, [бунтико-вий] «пов'язаний у пучки», ст. бунтъ «в'язка, пучок» (1538, 1660);— р. бр. бунт «в'язка; купа; [мішки з борошном]», п. bunt «в'язка, вузол, пучок», схв. бунд «в'язка, моток, вузол»; — можливо, через польське посередництво запозичено з німецької мови; нвн. Bund «в'язка, вузол, пучок» пов'язане з дієсловом binden «в'язати».— Шелудько 23; Шанский ЭСРЯ І 2, 227; Фасмер І 241; SW I 234,— Див. ше бант, бйнда, бинт.— Пор. бунт1.
бунчук «булава з китицею з кінського волосу як символ влади», [бунчуг] «тс.» Пі, бунчужний «охоронець гетьманського бунчука», бунчучний, бунчуковий, ст. бунчуки (XVII ст.); — р. бр. болг. бунчук, п. buńczuk, bończuk «турецький прапорець, спис із кінським хвостом; волосяна китиця, прикріплена до шишака», ч. bunćuk «турецька військова емблема», слц. bunćuk «тс; військова емблема козацьких отаманів»; — давнє запозичення з тюркських мов; тур. boncuk «різнокольорові кульки, черепашки, намисто», крим.-тат. бунчук «черепашки, кульки, намисто на шиї коня», як і чаг. bunćuk «тс», аз. мун-
296
бунька
бур
чуг «намисто», узб. мунчак, кирг. мон-чок «тс», калм. montsag «бахрома; кулька з червоних ниток», виводяться від перс, mänguk «прапор; золотий набалдашник на прапорі» (Lokotsch 29). — Кобилянський Діалект і літ. м. 243; ■ Макарушка 5; Шанский ЭСРЯ І 2, 228; Фасмер І 242; Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 55; SW І 235; Miki. EW 417; Дмитриев 531; Korsch AfSlPh 9, 493; Räsänen Versuch 340.
[бунькаї «глиняна посудина з вузькою шийкою, глечик»; —бр. [бунька] «пляшка, глечик», [буняк] «пухир на тілі», п. [buńka] «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна», bunia «тс», ч. bunka «клітина; чашечка; осередок», ст. bune, слц. bunka «тс»; — не зовсім ясне; пов'язується (ЭССЯ 3, 96—97; Sł. prasł. І 449) з бун'іти «гудіти, дзижчати»; зіставляється також (Sadn.— Aitz. VWb. І 81—86) з банька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка»; чеський відповідник не-переконливо виводиться (Machek ESJC 77) з ч. bublénka «бульбашка», bublanka, budlinka «тс», blabuńka «булька; базіка».— Краучук Белар. лінгв. 7, 67; Hołub—Kop. 82; Hołub—Lyer 108.
[бур1] «вигук, що передає мурмотіння, бубоніння (людини)» Я, буркати «бурчати», [буркувати] «воркувати», буркотати «тс; рокотати, шуміти; бурчати», буркотіти, [буркутати, боркота-ти] «тс», бурчати «буркотіти; дзюр-чати (про струмок тощо); ричати», буркало «буркотун», [буркйта] «тс.» Я, буркіт «воркування, шум, бурчання», буркітник (про голуба), [буркот] Кур, буркотун, буркун «буркотун», [борко-тун] «тс, воркотун», [буркота] «хвороба коней.(з проносом)» Я, [буркотня] «шум; кипіння, бродіння; квоктання, воркування (про птахів); плач, хникання» Ж, бурчак «дзюркотливий струмок», [бурчало] «вид, мухи, Musca vomi-toria», [бурчун] «буркотун», буркотливий «воркотливий», бурчлйвий «буркотливий»; — р. буркать «бурчати», бурчать, бр. буркаць «буркати», бурчаць «тс, рикати; бурчати», п. burkotać, burczeć «тс», ч. burcovati «шуміти, сту-
кати» (про поросят), нл. [burcas] «бурчати», схв. бурке «струменем»; —псл. *bur- звуконаслідувального походження; — очевидно, споріднене з пел. Ьъг-, відображеним у п. ст. barczeć «шуміти», ч. brkati (заст.) «летіти (про птахів), бриніти (при польоті)», ст. brćeti «летіти», слц. bikat' «пурхати, злітати», вл. borkaty «буркотливий», bórćeć «бурчати, гудіти, дзижчати», bórćawa «буркотуха», нл. barkas «бурчати», barcas «тс; гудіти, дзижчати (про колесо); гарчати», barkotaś «ремствувати, нарікати; гарчати, бурчати; дзижчати, гудіти», bórkotaś «тс», barcawa «м'ясна муха», болг. бъркам «шуміти, бушувати» (про море), м. брчи «дзижчить, гуде, шумить», схв. брчак «шум хвиль»; пор. лит. burkuoti «воркувати», bufkti «муркотіти», лтс bufkstêt «гуркотіти; базікати, невиразно говорити»; сумнівною є думка (Bezzenberger BB 26, 188) про зв'язок з буря.— Шанский ЭСРЯ І 2, 232—233; Фасмер І 245; Преобр. І 54; ЭССЯ 3, 124, 125—127; Sł. prasł. I 451 — 452, 417—418; Sadn.— Aitz. VWb. I 195—200; Bern. I 102; Otrębski LP I, 126—127; Fraenkel 66.
бур2 «інструмент для буріння невеликих свердловин», бурильник, [бурін-ник] «свердло для металу» МСБГ, бурка «висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою», буровий, бурити; — р. бр. бур, р. бурить, нл. bur;—запозичення з німецької або голландської мови; нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. boron, дангл. borian, дісл. bora «тс», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forare «свердлили», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. bur-nà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brime «дірка, отвір; пролом», дінд. bhrnäti «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [борець] «воронка»,· борть.— Шанский ЭСРЯ І 2, 228; Фасмер І 242; Bern. I 102; Matzenauer 124; Kluge—Mitzka 89.—Див. ще борець2, бороти, борть.— Пор. бор3.
бур3 «голландський колоніст у Південній Африці; представник народності бурів»; — р. бр. бур, п. Bur, ч. слц.
297,
бура
бурбон
Bur, схв. бури (мн.), слн. Buri «тс»; — запозичення з голландської мови; гол. boer «селянин, землероб», пов'язане з bóuwen «обробляти [землю]», споріднене з двн. bur «житло», giburo «селянин», гот. bauan «мешкати», дангл. buan «тс», нвн. Bauer «селянин», bauen «будувати, обробляти», дінд. bhömi «земля», лат. fui «був, став», псл. byti, укр. бути.—Vries NEW 71—72; Kluge—Mitz-ka 56—57.— Див. ще бути1.
бура «борнокислий натрій»; — р. болг. бура, п. [burasz], слц. вл. bura;— запозичене (можливо, через російське посередництво) з перської мови; перс. buräh «тс.» іншим шляхом— через посередництво арабської мови (ар. bùraq «селітра») — ввійшло в західноєвропейські мови в формі слат. boracum, borax «бура», укр. боракс «тс»; безпосереднє пов'язання укр. бура з боракс, слат. borax (Matzenauer 184) позбавлене підстав.— Шанский ЭСРЯ І 2, 228; Фас-мер І 242; Горяев 33.— Пор. бора.
бурав «свердло», буравити;— р. бурав, болг. бургйя, м. бургща, схв. бургща;— запозичення з тюркських мов; тат. борау «свердло», туркм. ног. кумик. бурав, кирг. бургу, буроо, аз. бургу, ккалп. бурт, тур. burgu є віддієслівними утвореннями від тюрк. bor-/bur-«свердлити, крутити, вертіти»; малопе-реконливим є виведення (Преобр. І 53; Petr ВВ 22, 211; Miki. EW 417) від шв, borr «свердло», н. Bóhrer «тс».— Шанский ЭСРЯ І 2, 228—229; Фасмер І 242—243; Sadn.— Aitz. VWb. I 468; Bern. І 102; Дмитриев 531; Korsch AfSlPh 9, 494; Егоров 147—148; Räsänen Versuch 89.— Пор. буран.
[бурайї «сильниі ураган» Я, [бурей] «сильний вітер, шквал» Ж; — очевидно, результат контамінації форм бора, буран «тс», буревій.— Див. ще бора, буран.
[бураки] (бот.) «повитиця європейська, Cuscuta еиґораеа L.» ВеНЗн, [бурачка] «щириця, Amaranthus L.» Л, [бурачки] «повитиця європейська Mak; повитиця льонова, Cuscuta epilinum Weihe; щириця Л», [бурачок] «повитиця ВеБ, Mak; бородавник, Alyssum L. Mak»; — етимологічно неясні; зв'язок
з назвою буряк може бути мотивований хіба що для назв щириці (за червонуватим кольором її листя, як у столового буряка).
буран «снігова буря»; — р. буран, заст. боран, бр. болг. буран, п. ч. слц. buran, схв. б$ран>; — запозичене (мож- ' ливо, через російське посередництво) з тюркських мов; тат. башк. буран, тур. buran, каз. аз. туркм. кар. боран, кирг. бороон, узб. бугрон «тс», тур. buran «злива з грозою і вітром», buragan «смерч, вихор», аз. бураґан, чаг. Ьо-raYan «тс.» походять від тюрк. bor-/bur-«вертіти, крутити» (пор. монг. Ьоп^ап «буря») або bor a-/bura- «вихорити».— Ах-метзянов Взаимод. и взаимообог. 230; Шанский ЭСРЯ І 2, 229; Фасмер І 243— 244; Преобр. І 53; Kopaliński 148—149; Sadn.— Aitz. VWb. I 468; Дмитриев 494, 531; Севортян II 190—192, 266;Lokotsch 29; Егоров 156.— Пор. бурав.
[бурачник] (бот.) «огірочник лікарський, Borago officinalis L.», [бурачки, бурячник] «тс.» Мак; — р. [борага, бо-рач, борачник], п. ст. borag, borak, bo-racz, ч. ст. borâk, borâg, схв. борач, борйжина, слн. borâga, [burâza] «тс»; — через польське посередництво запозичено з латинської мови; слат. borago «тс.» походить від ар. abü'araq «тс.» (букв. «батько поту»: в середньовіччя огірочник застосовувався як потогінний засіб).— Фасмер І 193; Sadn.— Aitz. VWb. I 387—388; Bern. I 72; Miki. EW 19; Kluge—Mitzka 92.— Пор. буряк.
[бурба] «круглі шишки на рослині; картопля» Я, [буруба] «тс.» Я, [буру-буль] «пуголовок» До, [бурбулянка] «картопляний суп» Ж, [бурубашки] «круглі шишки на рослині» Я, [буруб'яшки] «овечий послід» Я; — п. [burbulka] «булька, бульбашка», burbułka «тс»; — очевидно, результати контамінації слів бурулька і бульба, бульбашка; польські форми виводяться також (SW І 235) з лит. bûrbulas «булька, пухир», яке не зовсім переконливо пов'язується (Fraen-kel 43—44) з birbti «дзижчати, бриніти».— Див. ще бульба, бурулька1.
бурбон «брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель»; — р. бр. бурбон; — мабуть, через російське посе-
298
бурбоні'ти
бурдюк
редництво пов'язане з фр. Bourbon (прізвище французької королівської династії 1589—1792, 1814—1830 pp.).—СІС 113; ССРЛЯ І, 995.
[бурбоні'ти] «бурхливо текти, шуміти» (про воду, переважно в тимчасових струмках після дощу) Me; — звуконаслідувальне утворення, паралельне до [бужбонйти] (пор.).
[бурґіш] «джерело мінеральної води» Ж; — неясне; можливо, пов'язане з рум. burghiu «бурав, свердло» або з [буркут] «джерело мінеральної води», [боркут] «тс».— Пор. боркут.
бургомістр, ст. буркгимистръ (1399); — р. бургомистр, бр. бургомістр, п. burgmistrz, вл. [burgermistr, byrger-mejstar, burgarmajstar], болг. бургмай-стер, (заст.) бургмистър; — запозичення з середньоверхньонімецької мови; свн. burgemeister «начальник городян», bürgemeister, burgermeister, bürgermeis-ter «тс.» складається з іменників burger (bürger) «городянин», пов'язаного з двн. burgari, дангл. burgware «тс», утворених з основ іменників burg «місто, укріплення», спорідненого з н. Berg «гора», укр. берег, і двн.-wari «житель, мешканець, (ст.) захисник», спорідненого з н. wehren «захищати», укр. ворйна «жердина для загорожі», та meister «майстер, вчитель, хазяїн», пов'язаного з лат. magister «начальник, керівник, учитель»; виводиться також (Фасмер І 244) від гол. burgemeester.— СІС 113; Шанский ЭСРЯ І 2, 229^ Schuster-Sewc Probeheft 36; Sadn.— Aitz. VWb. I 472—473; Kluge— Mitzka 111 — 112, 846.—Див. ще берег, вір1, майстер.— Пор. бурмистер.
[бурда1] «сварка, звада, колотня, бешкет, бешкетник Ж, Я; вид дитячої гри», [бурдун] «пустун» Я, ст. замешка-нья и буръды (XVI ст.); — р. [бурдйть] «пустувати», бр. ст. бурда «колотня, скандал», п. burda «скандал, бешкет; (заст.) пригода; бешкетник, забіяка; борня, турнір», ч. burda (заст.) «неспокійна людина; сварка, звада, розбрат», ст. burdovati «проїжджатись на коні (як рицар на турнірі)», слц. burda «дражлива людина»; — єдиного пояснення не має; можливо, через польське і старо-
чеське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови; свн. bû-hurt «рицарська гра», bêhurt «тс.» походить від фр. ст. behort, behorder «тс»; менш переконливе виведення польського слова від фр. ст. bourde «забава» (Karłowicz S WO 78).— Тимч. 155; Sławski І 50—51; Brückner 49; Machek ESJĆ 77.
бурда2 «каламутний напій; погане пиво; несмачна рідка їжа»; — р. бр. бурда «тс»; — запозичено з татарської мови, очевидно, через російське посередництво; тат. бурда «каламутний напій, суміш різних рідин» є суфіксальним утворенням від основи тюрк. bor-/bur-«вертіти, крутити».— Шанский ЭСРЯ І 2, 229—230; Фасмер І 244; Преобр. І 53; Горяев 15; ЭСБМ І 415; Sadn.— Aitz. VWb. I 470; Miki. TEI Nachtr. 18; Lokotsch 29.— Пор. бурав, буран.
[бурда3] «здирок; жировий шар на шкірі» (чинбарське); — неясне.
[бурдаси] «великі винні яблука» ВеЗа; — неясне.
[бурдей] «землянка, курна хата; циганський намет Ж», [бурдейка] «землянка; літня кухня» Пр. X діал. н., [бур-дель] «злиденна хатина» ВеЗа, [бурд'їй] «землянка», [бурдшка] «тс; хата без горища з плоским земляним дахом» Дз; — п. bordej «землянка», болг. бурдей «землянка, злиденна хатина», бор-дей «тс»; — запозичення з східноро-манських мов; молд. бордгй (рум. bor-déi) «землянка» пов'язане з іт. bordello «хатина; дім розпусти», яке походить від фр. ст. bordel «хатина».— Мельни-чук Молд. эл. 164; Шаровольський 36. заходозн. 57; Scheludko 119, 128; БЕР І 68; Vincenz 11.— Див. ще бардак.
бурдюк «міх із козячої або телячої шкіри (для води, вина); [шкіряна пастушача торба Пі]», [бурдюг, бордюг, бордюх] «тс; кендюх, міхур тварини», [бурдюх] «свинячий міхур; іграшка з вим'ятого і надутого свинячого міхура» Me, [бурдюшок] «молодий, ще закритий колос жита, пшениці, ячменю» Mo, [бур-дугатий] «череватий, пузатий» МСБГ, [бурдюиікувати] «викидати колос» Mo, ст. бурдюгъ (1669); — р. бурдюк «шкі-
299
буреки
бурити
ряний міх», [бурдюг], бр. бурдзюк, п. burdziuk (заст.), burdiuh (зукр.), ч. слц. burd'uk «тс»; — очевидно, давне запозичення з тюркських мов на Кавказі; наводилось аз. *бордук «міх для вина» при дтюрк. bor «вино», уйг. ст. бор «тс», *бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина»; менш імовірне виведення слов'янських форм (безпосередньо або через румунську мову) з тур. bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» (Brückner 49; Kałużn. 13); сумнівне також виведення українських слів від рум. burduh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки», burdus, burduf «тс.» (Vincenz 10; Tiktin 243).— Москаленко УІЛ 44; Тимч. 155; Шанский ЭСРЯ І 2, 230; Фас-мер І 244; Преобр. І 53; SW І 236; Ма-chek ESJĆ 77; Sadn.— Aitz. VWb. I 470—471; Crânjala 217; Дмитриев 531— 532; Будагов І 275; Радлов IV 1832.
[бурекиї «вид прісних пиріжків; вареники, зварені у жир і»; — схв. бурек «пиріг»; — пов'язане з крим.-тат. бурек «пиріг». — Пор. чибурек.
[буреша] «назва вівці» Доп УжДУ IV, [буря] «тс.» тж; — очевидно, пов'язане (за характером кольору) з бурий (див.).— Пор. муреша.
[бурешка] «картопля», [бурйиіка, бу-рочка Ж] «тс», [бурешинник] «картопляний відвар» Я, [буришянник] «картопляний пиріг» Ж; — очевидно, по-в\ зане з [бурка2] «картопля» (див.).
буржуа, буржуазія, буржуй, буржуазний, обуржуазити; — р. буржуа, буржуазия, буржуй, бр. буржуа, буржуазія, буржуй, п. burżua, burżuazja, burżuj, ч. burźoa, burżoasie, burżuj, слц. burźoa, burźoazia, burżuj, вл. нл. bur-żuaz, burżuazija, burżuj, болг. буржоа, буржоазия, м. буржоазиja, схв. буржоа, буржоазща, буржуї, слн· burźoa, bur-żoazija, burżuj; — запозичення з французької мови; φρ. bourgeois «буржуа < < городянин», bourgeoisie походять від фр. bourg (пров. ст. bore) «місто, містечко», пов'язаного через слат. burgus «замок, фортеця» з герм. *burgs (nop. гот. baurgs, двн. днн. burg, дісл. borg) «тс».—СІС 113; Шанский ЭСРЯ І 2,
300
230—231; Фасмер І 244; Durnovo ZfSlPh 5, 29; Kopalirìski 149; Hołub— Lyer 109; БЕР І 91; Bloch 94; Dauzat 105.— Див. ще бургомістр.
бурий, [буравий], буруватий, [бу-рик] «кличка бурого пса» ВеБ, [буроха] (орн.) «тинівка бура, Accentor (Prunella?) modularis», буріти; — р. бурый, бр. буры, др. буръ, п. bury, ч. діал. слц. bury; — переконливої етимології не має; можливо, давнє запозичення з тюркських мов; тур. bur «рудий» походить від перс, bör «рудий; лис», спорідненого з дінд. babhruh «рудо-бурий», псл. ЬоЬгь, укр. бобер; зіставляється також (Егоров 149; Щербак ИРЛТЯ 100; Korsch AfSlPh 9, 493—494) з монг. bürüj «темноколірний», bur «сірий, темний», bor «тс»; менш переконливе зіставлення (Bern. І 102—103; Matzenauer LF 7, 17—18) з лат. burrus «багряний»
або з рум. bur(ä) «віл» (Machek ESJC 77), як і пряме виведення з перської мови (Herne 65).— Шанский ЭСРЯ I 2, 236; Фасмер І 249; Преобр. І 54—55; Бахилина 219—228; Аракин Тюркизмы 139—142; Филин Образ, яз. 282; Sławski І 51; Sadn.— Aitz. VWb. I 468— 469; Miki. TEI І 269.— Пор. бобер.
[бурило1] «вид рибальської сітки, рибальська снасть, подібна до невода» Дз, Берл, Mo; — неясне.
Ібурйло2] «ведмідь» О; — не зовсім ясне; можливо, пов'язане з бурий (див.).
бурити1 «непокоїти, турбувати, перешкоджати; заплутувати; кудлати МСБГ; рити (землю і т. ін.)», [буритися] «обурюватися, хвилюватися; збиратися на бурю; вирувати, кипіти (про кров); бродити (про вино, пиво); хвилюватися (про море), підніматися (про тісто) Ж»; [бурлидйти] «бурлити» Ж, ібурлуватися] «тс.» Я, бурлити «бушувати, клекотати», [бурл'іти] «тс; підбурювати» Ж, буру-вати «бурлити», [буряти] «руйнувати», [бура] «вирування, бурління води; буря Ж», [бурйтель] «порушник» Ж, [бурли] «крикун, підбурювач» Я, [бурл'ш] «тс», [бурливість] «глумливість» Я, [бур-ло] «сварка», [бурун] «замет; снігопад з вітром, буран Л», [бурунйще] «хурто-
бурити
бурка
вина, завірюха» Я, буря, буремний, [бурий] «сердитий, насуплений» О, бурливий, бурний Г, Ж, бурлом (текти) «з бурлінням» Я, [забура] «сердита, роздратована людина» Ж, [забурний] «буян», [забурунний] «тс.»,* обурювати, обурення, обурливий, підбурювати, підбурник, підбурювач, підбурливий; — р. бурлить «бурлити», [бурить] «тс», буря, бурный, бр. бурл'щь, бура, п. burzyć «непокоїти, турбувати», ч. bouriti «бушувати; бунтувати», болг. [бури се] «збирається на бурю», буря, схв. бурити се «сердитися», слн. bariti «бушувати (про бурю), біснуватися», burkati «бити джерелом, клекотати»; — псл. buri-ti < *bourTtei, burja < *bouria; — споріднене з гр. φύρω «змішую, сплутую», лат. furo «бушую», дірл. burach «риття землі», лтс. bauruôt «ревіти» (пробиків), норв. bura «тс», oc. burdaen «завірюха», снн. bore-lôs «безвітряний»; зіставлення з дінд. bhuräti «ворушиться, здригається, борсається» (Фасмер І 244, 250; Шанский ЭСРЯ І 2, 236—237; Преобр. І 55; Walde—Hofm. I 571) викликає заперечення.— Slawski І 51; Brückner 50; Machek ESJĆ 62; Skok I 238; ЭССЯ З, 97—99; SI. prasl. I 450—451, 453—454; Sadn.— Aitz. VWb. I 200—204; Bern. I
