- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи Питання 1. Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю
- •Питання 2. Типи мовлення
- •Питання 3. Функції мови
- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи
- •Питання 2. Ознаки та аспекти культури мовлення
- •Питання 5. Культури мовлення під час дискусії
- •Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу
- •Дискусія “Мозковий штурм”
- •Форми організації дискусії
- •II етап
- •Самостійна робота №4
- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи
- •Питання 1. Мова і професія
- •Питання 2. Майстерність публічного виступу
- •Помилки публічного виступу
- •1. Підготовка промови
- •Питання 3. Види підготовки до виступу
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи
- •Питання1. Мова і думка
- •Питання 2. Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •Питання 3. Основні закони риторики
- •Зміст риторики, сутність і компоненти поняття „риторична формула”
- •Р р и т о р и к а и к а иторичні закони
- •Зв’язок риторики з іншими науками
- •Основні поняття класичної риторики
- •Основоположні розділи класичної риторики
- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи
- •Питання 1. Форми та функції ділового спілкування
- •Питання 2. Сучасні теорії міжособистісних стосунків
- •Ділова бесіда
- •Питання 4. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні
- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи Питання 1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •Питання 2. Способи творення термінів певного фаху
- •Питання 3. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькогалузева термінологія
- •Питання 4. Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту
- •План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи Питання 1. Термінологія і терміносистема. Проблеми сучасної термінології
- •Питання 2. Походження спеціальної термінології
- •Питання 3. Професійна лексика. Відмінності між терміном і професіоналізмом
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи Питання 1. Типи словників, словники в професійному мовленні
- •Питання 2. Електронні словники
- •Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи
- •Питання 2. Синоніми у діловому мовленні
- •Питання 3. Омоніми та пароніми у діловому мовленні
- •Питання 4. Абревіатури в діловому мовленні. Правила скорочування слів
- •3. Використання числівників у діловому мовленні.
- •4. Використання дієслів у діловому мовленні.
- •Категорія роду іменників
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників
- •Питання 3. Використання числівників у діловому мовленні
- •Питання 4 . Використання дієслів у діловому мовленні
План самостійної роботи
Термін та його ознаки. Термінологія як система.
Способи творення термінів певного фаху.
Загальнонаукова, міжгалузева і вузькогалузева термінологія.
Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту.
Методичні рекомендації та послідовність виконання самостійної роботи Питання 1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
Літературна мова, крім загальновживаної частини, має численні підмови, які задовільняють потреби спілкування людей в найрізноманітніших сферах.
Однією з таких підмов є наукова мова (інші назви – мова науки й техніки, фахова мова), найголовнішу частину якої становить термінологія.
Наукова термінологія – вище породження людської думки, національної за своїми витоками і формою, міжнародної за поширенням. Професійне спілкування в будь-якій галузі неможливе без термінології.
Вивчення проблем термінології надзвичайно актуальне з кількох причин.
По-перше, термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме термінологія як частина природної людської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, оброблення інформації. Обсяги ж інформації зростають шаленими темпами: за даними науковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п’ять–сім років, що спричиняє так званий “термінологічний вибух” – появу великої кількості нових термінів.
По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають наукової сфери і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.
По-третє, українська термінологія, яка повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних термінологічних стандартів, термінологічних словників тощо.
Термін (від латин. terminus – межа, кінець) – це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Термінологія – розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про термінологію математичну, економічну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистемами, або термінологічними системами. На чому ґрунтується системність термінології?
Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, які надають множинам термінів системного характеру: логічними зв’язками, якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв’язки, а вони є в кожній науці, то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними мовними зв’язками, хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів (синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові і т.д.).
Академік Реформатський про ці особливості терміна сказав образно: “Термін служить двом панам - науці і мові”.
Таким чином, термінологія – це не хаотична множина слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.
При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.
Основні ознаки терміна:
системність (кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці).
точність (термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає: поверхневий іригаційний стік, короткотерміновий кредит, чекодавець. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями, тому іноді говорять, що науковці спершу домовляються про терміни, а вже потім приступають до дискусії. Оскільки нові поняття сучасної науки досить складні, то для точного називання їх часто використовують багатослівні терміни).
тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів – однозначні, що зумовлено їхнім призначенням. Проте повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) з терміносистем не вдається.
наявність дефініції. Кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення. Так, дефініцією терміна аудиторський висновок є вислів “документ, що містить результати аудиторської перевірки”.
нейтральність, відсутність емоційно(експресивного забарвлення).
відсутність синонімів (справді, розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит – прибуток – зиск – вигода).
інтернаціональний характер (знаючи терміни-інтернаціоналізми, легко спілкуватися з іноземними фахівцями, читати іншомовну літературу, проте їхні значення непрозорі і це ускладнює, зокрема, навчальний процес).
стислість – дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним, наприклад: акредитив з платежем на виплат.
здатність утворювати похідні.
Проте усе це вимоги до ідеального терміна, на практиці ж далеко не завжди вдається утворити термін, який би відповідав усім вищеназваним вимогам.
