- •Передмова
- •1.1.2. Означення статики
- •1.1.3. Механічні в’язі та їхні реакції
- •В’язь – гладенька поверхня
- •Гостре вістря або ребро
- •В’язь – шорстка поверхня
- •В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
- •В’язь – стержень
- •В’язь – нерухома шарнірна опора
- •В’язь – жорстке защемлення (заробка)
- •1.1.4. Аксіоми про в’язі та їхні реакції
- •1.1.5. Класифікація сил. Метод перерізів
- •1.1.6. Теорема про рівновагу трьох непаралельних сил, прикладених до твердого тіла
- •1.1.7. Сили тертя ковзання і їхні властивості
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
- •1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
- •1.2.2. Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.2.3. Аналітичне визначення ковзного вектора рівнодійної системи двох паралельних сил. Центр паралельних сил
- •1.2.4. Пара сил. Момент пари сил. Властивості пар сил
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3. Перетворення систем сил. Умови рівноваги
- •1.3.1. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту системи сил
- •1.3.2. Умови рівноваги вільного твердого тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.3.3. Зведення систем сил до найпростішого вигляду. Інваріанти системи сил відносно центра зведення
- •2. Якщо ; , то система сил зводиться до пари сил.
- •3. Якщо і – система зрівноважується.
- •1.3.4. Центр паралельних сил і центр ваги
- •1.4. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Ферма з позначеними силовими зонами
- •Діаграма Максвелла-Кремони
- •На діаграмі зображено:
- •2.1.2. Способи визначення руху точки
- •2.1.3. Годограф векторної функції
- •2.1.4. Швидкість руху точки
- •2.1.5. Прискорення руху точки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Кінематика абсолютно твердого тіла
- •2.2.1. Основні положення
- •2.2.2. Поступальний рух твердого тіла
- •2.2.3. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Координати точки м і орт не залежать від часу; орти , є функціями часу. Отже,
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.6. Плоскопаралельний рух твердого тіла. Рівняння руху
- •2.2.7. Розподіл швидкостей точок тіла при плоскопаралельному русі
- •2.2.8. План швидкостей
- •2.2.10. Миттєвий центр прискорень
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.11. Додавання обертальних рухів тіла навколо осей, що перетинаються
- •Аксоїди. Теорема Пуансо
- •2.2.13. Теорема Ейлера. Кути Ейлера. Рівняння руху твердого тіла з нерухомою точкою
- •2.2.14. Розподіл швидкостей і прискорень точок тіла з нерухомою точкою
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.3. Складний рух матеріальної точки
- •2.3.1. Основні положення
- •2.3.2. Теорема про додавання швидкостей точки
- •2.3.3. Теорема про додавання прискорень точки
- •2.4. Складний рух твердого тіла
- •2.4.1. Додавання поступальних рухів тіла
- •2.4.2. Пара обертань
- •2.4.3. Додавання обертань тіла навколо паралельних осей
- •2.4.4. Додавання поступального і обертального рухів тіла
- •2.4.5. Метод “зупинки” (метод Вілліса)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •1. Спроектувати за допомогою комп’ютера механізм, при цьому зобразити ланки, які здійснюють:
- •2. Роздрукувати механізм для заданого положення кута та для трьох положень кута 60, 120, 240.
- •3. Зобразити кутові швидкості всіх ланок та вектори швидкостей усіх точок механізму, вказавши положення миттєвих центрів швидкостей (рис. 2.76 – 2.78)
- •4. Побудувати план швидкостей (рис. 2.76 - 2.78)
- •5. Зобразити кутові прискорення всіх ланок та вектори прискорень усіх точок механізму за допомогою плану прискорень (рис. 2.79–2.81)
- •2.6 Знайти положення миттєвих центрів прискорень
- •Розділ 3 динаміка
- •3.1. Динаміка матеріальної точки
- •3.1.1. Диференціальні рівняння руху вільної матеріальної точки. Основні задачі динаміки точки
- •3.1.2. Прямолінійні коливання точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.2. Динаміка системи матеріальних точок
- •3.2.1. Основні поняття
- •3.2.2. Диференціальні рівняння руху невільної системи
- •3.2.3. Принцип Даламбера
- •3.2.4. Динаміка відносного руху точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3. Основні теореми динаміки
- •3.3.1. Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Приклади
- •3.3.2. Елементи теорії потенціального силового поля. Закон збереження повної механічної енергії
- •3.3.3. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної системи
- •3.3.4. Обчислення моментів інерції
- •3.3.5. Теорема про рух центра мас системи
- •3.3.6. Теореми про зміну кількості руху системи і зміну кінетичного моменту
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.4. Елементи теорії удару
- •Співудар двох куль
- •Теорема Остроградського-Карно (про зміну кінетичної енергії при ударі)
- •Фізичний маятник під дією удару
- •Приклади
- •3.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Визначимо значення сили , за яких кочення відбувається без ковзання, а також її граничні значення, коли зчеплення котка з дорогою знаходиться на межі зриву
- •Сила f зчеплення з площиною у ньютонах
- •2. Знайдемо межі зміни прискорення центра мас котка, за умови його кочення без ковзання
- •Прискорення центра мас в м/с2
- •3. Для граничних значень сили р знайдемо рівняння руху котка, якщо у початковий момент він перебував у стані спокою
- •4. Змоделюємо рух котка для обох граничних випадків за отриманими законами руху
- •4.1.2. Принцип можливих переміщень. Загальне рівняння статики
- •4.1.3. Принцип Даламбера-Лагранжа. Загальне рівняння динаміки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2.2. Загальне рівняння статики в узагальнених координатах. Узагальнені рівняння рівноваги
- •4.2.3. Рівняння Лагранжа другого роду
- •4.2.4. Методика застосування рівнянь Лагранжа другого роду
- •1. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •2 Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла
- •4.2.5 Рух системи в консервативному полі. Кінетичний потенціал
- •4.2.6. Рівняння Лагранжа другого роду для дисипативних систем. Функція Релея
- •4.2.7. Кінетична енергія і функція Релея в узагальнених координатах
- •4.2.8. Узагальнене рівняння енергії. Фізичний зміст функції Релея
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.3. Малі коливання матеріальної системи
- •4.3.1. Положення стійкої рівноваги. Теорема Лагранжа-Діріхле і теореми Ляпунова
- •4.3.2. Диференціальні рівняння малих коливань системи в околі положення стійкої рівноваги
- •4.3.3. Вільні коливання системи з степенями вільності
- •4.3.4. Вільні коливання системи з одним степенем вільності. Інтерпретація руху на фазовій площині
- •4.3.5. Вплив сил опору на вільні коливання системи. Згасаючі коливання
- •4.3.6. Вимушені коливання системи. Вплив сил опору на вимушені коливання
- •4.3.7. Дослідження амплітудно-частотних характеристик системи
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •3. Визначимо натяги у нитках, до яких прикріплені вантажі 1 і 4;
- •4. Змоделюємо рух механічної системи з отриманими законами руху.
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •Знайдемо власні частоти коливань.
- •3. Визначимо закони руху еліптичного маятника.
- •4. Змоделювати рух еліптичного маятника за отриманими законами руху.
- •Список літератури
- •А українсько-російський словник
- •Предметний покажчик
2. Роздрукувати механізм для заданого положення кута та для трьох положень кута 60, 120, 240.
Механічний
рух багатоланкового механізму можна
спостерігати на дисплеї комп’ютера,
для чого необхідно виділити рисунок,
натиснути клавіші «»
і «».
Вигляд механізму для трьох положень
кривошипа ОА
(
60,
180,
300)
показано на рис. 2.72.
Кінематика багатоланкового механізму
Рисунок 2.72
У
блоці
в 16 студент вводить значення кута
60
і отримуємо рисунок механізму, копіює
його у файл Word,
далі повторює процедуру для кутів 120
і 240.
Роздруковує три рисунки для виконання наступних пунктів завдання (рис. 2.73-2.75).
Кінематика багатоланкового механізму
Рисунок 2.73
Кінематика багатоланкового механізму
Рисунок 2.74
Кінематика багатоланкового механізму
Рисунок 2.75
3. Зобразити кутові швидкості всіх ланок та вектори швидкостей усіх точок механізму, вказавши положення миттєвих центрів швидкостей (рис. 2.76 – 2.78)
Для всіх трьох положень механізму завдання виконують аналогічно наступним чином:
Ланка
здійснює обертальний
рух навколо нерухомої осі, що проходить
через точку
:
— зображуємо
напрямок обертання кутової швидкості
навколо точки
проти ходу годинникової стрілки;
— обчислюємо величину швидкості точки А за формулою Ейлера
см/с
ЗАВДАННЯ
Таблиця 2.1
, град |
Відстані, см |
Довжини ланок, см |
||||||||||||||
a |
b |
c |
d |
e |
O1A |
O2D |
O3E |
O4G |
AB |
AD |
DE |
FG |
GH |
FH |
EF |
|
52 |
32 |
4 |
39 |
19 |
32 |
12 |
32 |
18 |
20 |
46 |
29 |
53 |
25 |
14 |
14 |
20 |
Таблиця 2.2
Номер |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Позначення |
|
|
|
|
A |
B |
D |
Е |
F |
G |
H |
C |
Таблиця 2.3
№ блоку |
Текст програми |
Коментарі |
1 |
2 |
3 |
|
|
> restart: |
Перезапуск програми |
|
|
> pi:=evalf(Pi): |
Число
|
|
|
Процедура «Теорема Піфагора» > Pif:=(x,y)-> sqrt(x^2+y^2): |
Теорема
Піфагора
|
|
|
Процедура зображення нерухомих шарнірів у точці i
> Опора:=proc(i,R) local x0,x1,y0,h,N: x0:=x[i]-R*0.7:x1:=x[i]+R*0.7: y0:=y[i]-R*0.7:h:=3*R:N:=2: display(PLOT(circle([x[i],y[i]],R, color=black)), PLOT(CURVES([[x0,y0],[x[i]-h,y[i]-h]], [[x1,y0],[x[i]+h,y[i]-h]], [[x0-h,y[i]-h],[x1+h,y[i]-h]], seq([[x0-h*(-j/N+1),y[i]-h], [x0-h*(-j/N+1)-h/4,y[i]-h*1.3]], j=0..2*N+1) ))):end proc: |
Нерухомий шарнір – колір чорний |
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Процедура зображення вертикальної опорної поверхні > Поверхня:=proc(x,y,L,h) local N:N:=round(abs(L/h))-3: display(PLOT(CURVES([[x,y],[x,y+L]], seq([[x,y+L*j/N/2], [x-h,y+L*j/N/2-h]],j=0..2*N)))): end proc: |
– висота стінки; – товщина стінки
|
|
|
Процедура зображення кола з центром у точці i > Cir:=proc(i,R) global CLR: PLOT(circle([x[i],y[i]],R,color=CLR)): end proc: > CLR:=blue: |
– номер точки – центр кола, – радіус кола Рух плоскопаралельний – колір синій |
|
|
Процедура зображення повзуна a x b з центром у точці i
> box:=proc(i,A,B) local X,Y: X:=x[i];Y:=y[i]; PLOT(POLYGONS([[X-A,Y+B], [X+A,Y+B],[X+A,Y-B],[X-A,Y-B]], COLOR(HUE,0.4))): end proc: |
– номер точки – центр повзуна, А – ширина повзуна, В – довжина повзуна Рух поступальний – колір зелений |
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Процедура зображення трикутника з вершинами в точках i, j, k > three:=proc(i,j,k) :
PLOT(POLYGONS([[x[i],y[i]],[x[j],y[j]],[x[k],y[k]]],
COLOR(HUE,0.6))): end proc: |
Рух плоскопаралельний – колір синій |
|
|
Процедура зображення стержнів, що з’єднують точки i та j
> Line:=proc(i,j,k) global x,y: PLOT(CURVES([[x[i],y[i]],[x[j],y[j]]]), COLOR(HUE,k/10.)): end proc: |
|
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Процедура визначення координат точки k на стержні ij
> koord2:=proc(i,j,k,ik,jk) global x,y: x[k]:=x[i]+ik/(ik+jk)*(x[j]-x[i]): > y[k]:=y[i]+ik/(ik+jk)*(y[j]-y[i]): end proc: |
– номери точок, координати яких відомі; – номер точки, координати якої необхідно визначити |
|
Процедура визначення координат точки k за координатами i та j і відстанями ik, jk > koord:=proc(i,j,k,ik,jk) local L0,sina,cosa,cosb,sinb:global x,y: L0:=Pif(x[i]-x[j],y[i]-y[j]): > sina:=(y[i]-y[j])/L0:cosa:=(x[i]-x[j])/L0: > cosb:=(jk^2+L0^2-ik^2)/(2*jk*L0): sinb:=sqrt(1-cosb^2): Координати точки k > x[k]:=x[j]+jk*(cosa*cosb-sina*sinb): > y[k]:=y[j]+jk*(sina*cosb+cosa*sinb): end proc: |
– номери точок, координати яких відомі, – номер точки, координати якої необхідно визначити
|
12. |
Шарніри на рисунку > nam:=array(1..12,['O1','O2','O3','O4', 'A','B','D','E','F','G','H','C']): |
Складаємо список точок відповідно до табл. 2.2 |
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
13. |
Геометричні параметри механізму > a:=32:b:=4:c:=39:d:=19:e:=32: ОA:=12: O2D:=32: O3E:=18:O4G:=20: > AB:=46:AD:=29:DE:=53:EF:=20: FG:=25:GH:=14:FH:=14: |
Задаємо геометричні параметри механізму відповідно до табл. 2.1 |
14. |
Кутова швидкість ланки O1A та період її обертання > omegaO1A:=2: T:=2*pi/omegaO1A: |
Задана кутова швидкість:
Період
обертання ланки
: |
15. |
Координати опори >x[1]:=0:y[1]:=0:
Координати
опори
>x[2]:=a+b:y[2]:=-d:
Координати
опори
>x[3]:=a+b+c: y[3]:=e:
Координати
опори
>x[4]:=a: y[4]:=e: Напрямна повзуна В: x[6]:=0: |
Координати нерухомих шарнірів
Абсциса повзуна B:
|
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
16. |
Кількість кадрів анімації > K:=36:with(plots):with (plottools): Створюємо динаміку механізму > for i from 0 to K do > t:=i/K*T: f:=52: |
Моделювання руху механізму К – кількість кадрів анімації
|
17. |
Закон руху ланки O1A > phi:=f*pi/180+t*omegaO1A; |
Закон руху ланки
|
18. |
Координати шарніра A > x[5]:= O1A*cos(phi): y[5]:= O1A*sin(phi):
Ордината повзуна B y[6]:=y[5]+sqrt(AB^2-x[5]^2): |
Координати точки А:
Ордината точки В:
|
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
D
F
Н
G
В
А
А
О2
G
С |
Визначення координат рухомих шарнірів
koord(2,5,7,O2D,AD):
koord(7,3,8,-DE,-O3E):
koord2(7,8,9,DE-EF,EF):
koord(4,9,10,-O4G,-FG):
koord(10,9,11,-GH,-FH):
koord2(5,6,12,2*AB/3,AB/3):
|
D:
E:
F:
G:
H:
C:
|
Продовження 2.3
1 |
2 |
3 |
20. |
Рухомі шарніри, повзун P[i]:=display(seq(Cir(i,1), i=5..8), Cir(10,1),Cir(9,0.5), Cir(12,0.5), box(6,2,5), |
Шарніри:
Шарніри:
Повзун В |
21. |
Стержні, що з’єднують шарніри, плоский трикутник, точки Line(1,5,0), Line(5,6,6), Line(2,7,0), Line(5,7,6), Line(7,8,6), Line(3,8,0), Line(4,10,0), three(9,10,11), seq(TEXT([x[j]+4,y[j]+2], nam[j]),j=1..12)): od: |
Стержень
Трикутник
Текстове позначення точок на схемі |
22. |
Відтворюємо анімацію механізму
> PP:=display(seq(P[i],i=0..K), insequence=true, thickness=3, scaling=constrained,
axes=none): |
Створення графічного зображення багатоланкового механізму: – список графічних об’єктів, сформованих у блоках 20-21 – стирання зображення попереднього положення механізму – товщина лінії на рисунку (від 0...15) – масштаб графіка (однаковий по осях) – координатні осі (не відображаються) |
23. |
> display(title=" \n Кінематика\nбагатоланкового механізму", titlefont=[TIMES,ITALIC,16], PP, seq(Опора(i,1),i=[1,2,3,4]), Поверхня(-2.5,O1A+AB/2-5,35,2.5)); |
Відображення на екрані механізму – заголовок рисунка, – шрифт заголовка до рисунка – відображення сформованого у блоці 22 – список
нерухомих опор
– нерухома стінка |
Таблиця 2.4
Кутове положення ланки , град |
Кутові швидкості ланок, рад/с |
|||||||
|
АВ |
AD |
|
DE |
|
|
|
|
60 |
2 |
0,43 |
0,41 |
0,58 |
0,033 |
0,97 |
0.3 |
0,725 |
120 |
2 |
0,46 |
0,08 |
0,72 |
0,13 |
1,22 |
0,9 |
0 |
240 |
2 |
0,45 |
0,76 |
0,28 |
0,094 |
0,56 |
0,73 |
0,625 |
Таблиця 2.5
Кутове положення ланки , град |
Швидкості точок, см/с |
|||||||
А |
В |
С |
D |
F |
E |
H |
G |
|
60 |
24 |
15,5 |
16,5 |
18,5 |
18 |
17,5 |
14 |
14,5 |
120 |
24 |
15 |
15,5 |
23 |
22,4 |
22 |
12,6 |
0 |
240 |
24 |
10 |
13 |
9 |
9,5 |
10 |
10 |
12,5 |
Таблиця 2.6
Кутове положення ланки , град |
Кутові прискорення ланок, рад/с2 |
|||||||
|
АВ |
AD |
|
DE |
|
|
|
|
60 |
0 |
0,54 |
1,02 |
1,06 |
0,23 |
1,53 |
0,65 |
0,713 |
120 |
0 |
0,21 |
1,17 |
0,625 |
0,085 |
0,68 |
0,8 |
3,53 |
240 |
0 |
0,033 |
0,76 |
0,87 |
0,18 |
1,5 |
1,6 |
0,675 |
Таблиця 2.7
Кутове положення ланки , град |
Прискорення точок, см/с2 |
|||||||
А |
В |
С |
D |
F |
E |
H |
G |
|
60 |
48 |
46,5 |
45 |
35,5 |
32,5 |
33,5 |
17,5 |
24,25 |
120 |
48 |
10 |
6 |
26,5 |
29,5 |
29 |
70,5 |
51,5 |
240 |
48 |
10 |
6,25 |
28 |
28 |
27,5 |
15,5 |
16,5 |
Швидкості точок,
кутові швидкості ланок та
миттєві
центри швидкостей для кута
План швидкостей
для кута
Рисунок 2.76
Швидкості точок,
кутові швидкості ланок та
миттєві
центри швидкостей для
120
План швидкостей для кута кута 120
Рисунок 2.77
Швидкості точок, кутові швидкості ланок та миттєві центри швидкостей для 240
План швидкостей для кута кута 240
Рисунок 2.78
і зображуємо у вибраному масштабі вектор швидкості точки А, яка перпендикулярна до – радіуса обертання в бік обертання кривошипа ;
Ланка
АВ
здійснює плоскопаралельний
рух, тому приступаємо до побудови
миттєвого центра швидкостей (МЦШ),
точки
;
Повзун В здійснює поступальний рух вздовж вертикалі, тому і швидкість точки В спрямована вертикально;
—
– МЦШ
ланки АВ
будуємо шляхом перетину перпендикулярів,
проведених у точці А
до
(продовження ланки
)
і у точці В
до
(горизонтальна лінія). Навколо
зображуємо кутову швидкість
ланки АВ
в бік обертання
навколо
.
Зображуємо швидкості
по вертикалі і
перпендикулярно радіусу обертання
в
бік обертання навколо
.
Швидкості
точок
ланки АВ
пропорційні відстаням від них до
– МЦШ.
Відстані
від точок до
вимірюємо на кресленні. Скориставшись
масштабом довжин, маємо:
Відстань, см |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
|
56 |
52 |
53 |
|
36 |
32,5 |
22 |
|
40 |
33,75 |
29 |
Визначаємо кутову швидкість ланки АВ і швидкості точок В і С:
;
;
:
Швидкість |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
, рад/с |
0,43 |
0,46 |
0,45 |
, см/с |
15,5 |
15 |
10 |
|
16,5 |
15,5 |
13 |
Ланка
AD
здійснює плоскопаралельний
рух. Отже, необхідно побудувати МЦШ
–
.
Ланка
здійснює обертальний
рух навколо нерухомої осі, що проходить
через точку
,
тому швидкість
спрямована перпендикулярно до радіуса
обертання
.
— МЦШ
(
)
будуємо шляхом перетину прямих
(перпендикуляр до
)
і
(перпендикуляр до
),
зображуємо навколо МЦШ
кутову швидкість
в бік обертання
навколо точки
,
зображуємо швидкість точки D
перпендикулярно до
в бік обертання
,
зображуємо кутову швидкість
ланки
навколо точки
в бік обертання
.
Швидкості точок А і D ланки AD пропорційні відстаням від них до – МЦШ. Відстані від точок до вимірюємо на кресленні. Скориставшись масштабом довжин, маємо:
Відстань, см |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
|
58,5 |
309 |
31,5 |
|
45 |
287 |
12 |
|
32 |
32 |
32 |
Визначаємо кутові швидкості ланок AD і та швидкість точки D:
.
Швидкість |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
, рад/с |
0,41 |
0,08 |
0,76 |
|
0,58 |
0,72 |
0,28 |
|
18,5 |
23 |
9 |
Ланка
DE
здійснює
плоскопаралельний
рух, тому необхідно побудувати точку
– МЦШ
ланки DE.
Ланка
здійснює обертальний
рух навколо нерухомої осі, що проходить
через точку
,
тому швидкість
спрямована перпендикулярно до радіуса
обертання
.
—
–
МЦШ
ланки
будуємо шляхом перетину перпендикулярів
до
(продовження ланки
)
і до
(продовження ланки
),
зображуємо
навколо
в бік обертання
,
зображуємо вектор
перпендикулярно до
в бік обертання
навколо МЦШ
(
),
зображуємо швидкість
перпендикулярно до відрізка
в бік обертання
навколо точки
та кутову швидкість
ланки
навколо точки
в бік обертання
.
Швидкості
точок
ланки DE
пропорційні відстаням від них до
– МЦШ.
Відстані
від точок до
вимірюємо на кресленні. Скориставшись
масштабом довжин, маємо:
Відстань, см |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
|
560 |
177 |
96 |
|
545 |
172 |
101 |
|
530 |
169 |
107 |
|
18 |
18 |
18 |
Визначаємо кутові швидкості ланок DE і та швидкості точок Е і F:
.
Швидкість |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
, рад/с |
0,033 |
0,13 |
0,094 |
|
0,97 |
1,22 |
0,56 |
|
18 |
22,4 |
9,5 |
, см/с |
17,5 |
22 |
10 |
Плоский
трикутник
здійснює плоскопаралельний
рух, тому необхідно побудувати МЦШ
–
.
Ланка
здійснює обертальний
рух навколо нерухомої точки
,
тому
– швидкість точки G
спрямована перпендикулярно до її радіуса
обертання
.
—
– МЦШ
(
)
будуємо шляхом перетину перпендикулярів,
проведених у точці G
до
(продовження ланки
)
і в точці F
до
(пряма
),
зображуємо кутову швидкість трикутника
навколо точки
в бік обертання
та швидкість точок H
і G
перпендикулярно до
і
в бік обертання кутової швидкості
навколо точки
,
зображуємо кутову швидкість
ланки
навколо нерухомої точки
в бік обертання
.
Швидкості
точок
плоского трикутника
пропорційні відстаням від них до
– МЦШ. Відстані
від точок до
вимірюємо на кресленні. Скориставшись
масштабом довжин, маємо:
Відстань, см |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
|
60 |
25 |
13 |
|
47 |
14 |
14 |
|
48 |
0 |
17 |
|
20 |
20 |
20 |
Визначаємо кутові швидкості і ланки та швидкості точок H і G:
.
Швидкість |
Кутове положення ланки , град |
||
60 |
120 |
240 |
|
, рад/с |
0,3 |
0,9 |
0,73 |
|
0,725 |
0 |
0,625 |
|
14 |
12,6 |
10 |
|
14,5 |
0 |
12,5 |
Зведемо кутові швидкості ланок до табл. 2.4, а швидкості точок до табл. 2.5.

–
радіус
шарніра,
– номер точки, у якій знаходиться
шарнір.
1