- •Передмова
- •1.1.2. Означення статики
- •1.1.3. Механічні в’язі та їхні реакції
- •В’язь – гладенька поверхня
- •Гостре вістря або ребро
- •В’язь – шорстка поверхня
- •В’язь – невагома, нерозтяжна ідеальна нитка
- •В’язь – стержень
- •В’язь – нерухома шарнірна опора
- •В’язь – жорстке защемлення (заробка)
- •1.1.4. Аксіоми про в’язі та їхні реакції
- •1.1.5. Класифікація сил. Метод перерізів
- •1.1.6. Теорема про рівновагу трьох непаралельних сил, прикладених до твердого тіла
- •1.1.7. Сили тертя ковзання і їхні властивості
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
- •1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
- •1.2.2. Система збіжних сил. Умови рівноваги
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.2.3. Аналітичне визначення ковзного вектора рівнодійної системи двох паралельних сил. Центр паралельних сил
- •1.2.4. Пара сил. Момент пари сил. Властивості пар сил
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3. Перетворення систем сил. Умови рівноваги
- •1.3.1. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту системи сил
- •1.3.2. Умови рівноваги вільного твердого тіла
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •1.3.3. Зведення систем сил до найпростішого вигляду. Інваріанти системи сил відносно центра зведення
- •2. Якщо ; , то система сил зводиться до пари сил.
- •3. Якщо і – система зрівноважується.
- •1.3.4. Центр паралельних сил і центр ваги
- •1.4. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Ферма з позначеними силовими зонами
- •Діаграма Максвелла-Кремони
- •На діаграмі зображено:
- •2.1.2. Способи визначення руху точки
- •2.1.3. Годограф векторної функції
- •2.1.4. Швидкість руху точки
- •2.1.5. Прискорення руху точки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Кінематика абсолютно твердого тіла
- •2.2.1. Основні положення
- •2.2.2. Поступальний рух твердого тіла
- •2.2.3. Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі
- •Координати точки м і орт не залежать від часу; орти , є функціями часу. Отже,
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.6. Плоскопаралельний рух твердого тіла. Рівняння руху
- •2.2.7. Розподіл швидкостей точок тіла при плоскопаралельному русі
- •2.2.8. План швидкостей
- •2.2.10. Миттєвий центр прискорень
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2.11. Додавання обертальних рухів тіла навколо осей, що перетинаються
- •Аксоїди. Теорема Пуансо
- •2.2.13. Теорема Ейлера. Кути Ейлера. Рівняння руху твердого тіла з нерухомою точкою
- •2.2.14. Розподіл швидкостей і прискорень точок тіла з нерухомою точкою
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.3. Складний рух матеріальної точки
- •2.3.1. Основні положення
- •2.3.2. Теорема про додавання швидкостей точки
- •2.3.3. Теорема про додавання прискорень точки
- •2.4. Складний рух твердого тіла
- •2.4.1. Додавання поступальних рухів тіла
- •2.4.2. Пара обертань
- •2.4.3. Додавання обертань тіла навколо паралельних осей
- •2.4.4. Додавання поступального і обертального рухів тіла
- •2.4.5. Метод “зупинки” (метод Вілліса)
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •2.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •1. Спроектувати за допомогою комп’ютера механізм, при цьому зобразити ланки, які здійснюють:
- •2. Роздрукувати механізм для заданого положення кута та для трьох положень кута 60, 120, 240.
- •3. Зобразити кутові швидкості всіх ланок та вектори швидкостей усіх точок механізму, вказавши положення миттєвих центрів швидкостей (рис. 2.76 – 2.78)
- •4. Побудувати план швидкостей (рис. 2.76 - 2.78)
- •5. Зобразити кутові прискорення всіх ланок та вектори прискорень усіх точок механізму за допомогою плану прискорень (рис. 2.79–2.81)
- •2.6 Знайти положення миттєвих центрів прискорень
- •Розділ 3 динаміка
- •3.1. Динаміка матеріальної точки
- •3.1.1. Диференціальні рівняння руху вільної матеріальної точки. Основні задачі динаміки точки
- •3.1.2. Прямолінійні коливання точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.2. Динаміка системи матеріальних точок
- •3.2.1. Основні поняття
- •3.2.2. Диференціальні рівняння руху невільної системи
- •3.2.3. Принцип Даламбера
- •3.2.4. Динаміка відносного руху точки
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3. Основні теореми динаміки
- •3.3.1. Теорема про зміну кінетичної енергії точки
- •Приклади
- •3.3.2. Елементи теорії потенціального силового поля. Закон збереження повної механічної енергії
- •3.3.3. Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної системи
- •3.3.4. Обчислення моментів інерції
- •3.3.5. Теорема про рух центра мас системи
- •3.3.6. Теореми про зміну кількості руху системи і зміну кінетичного моменту
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •3.4. Елементи теорії удару
- •Співудар двох куль
- •Теорема Остроградського-Карно (про зміну кінетичної енергії при ударі)
- •Фізичний маятник під дією удару
- •Приклади
- •3.5. Розрахунково-графічна робота із застосуванням комп’ютера
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Визначимо значення сили , за яких кочення відбувається без ковзання, а також її граничні значення, коли зчеплення котка з дорогою знаходиться на межі зриву
- •Сила f зчеплення з площиною у ньютонах
- •2. Знайдемо межі зміни прискорення центра мас котка, за умови його кочення без ковзання
- •Прискорення центра мас в м/с2
- •3. Для граничних значень сили р знайдемо рівняння руху котка, якщо у початковий момент він перебував у стані спокою
- •4. Змоделюємо рух котка для обох граничних випадків за отриманими законами руху
- •4.1.2. Принцип можливих переміщень. Загальне рівняння статики
- •4.1.3. Принцип Даламбера-Лагранжа. Загальне рівняння динаміки
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2.2. Загальне рівняння статики в узагальнених координатах. Узагальнені рівняння рівноваги
- •4.2.3. Рівняння Лагранжа другого роду
- •4.2.4. Методика застосування рівнянь Лагранжа другого роду
- •1. Диференціальне рівняння обертального руху твердого тіла навколо нерухомої осі
- •2 Диференціальні рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла
- •4.2.5 Рух системи в консервативному полі. Кінетичний потенціал
- •4.2.6. Рівняння Лагранжа другого роду для дисипативних систем. Функція Релея
- •4.2.7. Кінетична енергія і функція Релея в узагальнених координатах
- •4.2.8. Узагальнене рівняння енергії. Фізичний зміст функції Релея
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •4.3. Малі коливання матеріальної системи
- •4.3.1. Положення стійкої рівноваги. Теорема Лагранжа-Діріхле і теореми Ляпунова
- •4.3.2. Диференціальні рівняння малих коливань системи в околі положення стійкої рівноваги
- •4.3.3. Вільні коливання системи з степенями вільності
- •4.3.4. Вільні коливання системи з одним степенем вільності. Інтерпретація руху на фазовій площині
- •4.3.5. Вплив сил опору на вільні коливання системи. Згасаючі коливання
- •4.3.6. Вимушені коливання системи. Вплив сил опору на вимушені коливання
- •4.3.7. Дослідження амплітудно-частотних характеристик системи
- •Приклади
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •3. Визначимо натяги у нитках, до яких прикріплені вантажі 1 і 4;
- •4. Змоделюємо рух механічної системи з отриманими законами руху.
- •Завдання на розрахунково-графічнУ роботУ
- •Завдання
- •1. Складемо рівняння Лагранжа іі роду
- •Знайдемо власні частоти коливань.
- •3. Визначимо закони руху еліптичного маятника.
- •4. Змоделювати рух еліптичного маятника за отриманими законами руху.
- •Список літератури
- •А українсько-російський словник
- •Предметний покажчик
Запитання для самоконтролю
Дайте означення сили.
Яку систему сил називають зрівноваженою?
Які системи сил еквівалентні між собою?
Яку силу називають рівнодійною системи сил?
Сформулюйте аксіоми статики.
Що вивчає статика?
У чому полягає зміст теореми про три сили?
У чому практичне значення теореми про три сили?
Яку систему точок називають вільною, а яку невільною?
Дайте означення в’язей і сформулюйте аксіоми про в’язі.
Які в’язі називають ідеальними?
Як класифікують сили в теоретичній механіці?
Як знайти внутрішні сили системи?
У чому принципова різниця між аксіомою про абсолютно тверде тіло та третім законом І. Ньютона?
Чому дорівнює сила тертя спокою, сила тертя руху при ковзанні?
У чому полягає фізичний зміст кута або конуса тертя?
Що таке кут природного укосу?
Чи можна втримати біля пристані теплохід, який тягне канат з силою 100 кН, за допомогою сили в 150 Н?
Які типи векторів Вам відомі? Коли силу можна вважати ковзним вектором?
1.2. Основні властивості систем сил, прикладених до абсолютно твердого тіла
1.2.1. Аналітичне визначення ковзного вектора.
Момент сили відносно точки і осі
Розглянемо
ковзний вектор сили
,
прикладений до абсолютно твердого тіла
(рис. 1.12) у довільній точці
.
Проведемо з певного центра
радіус-вектор
точки А.
Візьмемо на лінії дії сили
іншу
довільну точку В
і проведемо її радіус-вектор
з того самого центра
.
Рисунок 1.12
Оскільки
вектори
і
паралельні (колінеарні), то їх векторний
добуток дорівнює нуль-вектору (нулю):
*
.
(1.9)
Якщо
в (1.9) підставити значення вектора
,
що очевидно з рис. 1.12, то маємо рівність
,
звідки
.
(1.10)
Це
свідчить про те, що векторний добуток
не залежить від положення точки
на лінії дії сили
.
На підставі цього твердження вважаємо вираз однією з аналітичних ознак ковзного вектора сили, прикладеної до твердого тіла.
Цей
вираз, який позначається
,
називають моментом
сили
відносно центра
.
Отже,
.
(1.11)
Вважаємо
вектор
прикладеним у точці
.
Цей вектор перпендикулярний до площини,
в якій лежать вектор сили
і точка
,
тобто скалярний добуток векторів
і
дорівнює нулеві:
.
(1.12)
Введемо особливе позначення вектора сили, прикладеного до твердого тіла. Цей вектор аналітично визначається трьома компонентами (проекціями) сили і трьома проекціями вектора на осі координат:
.
(1.13)
Серед
указаних шести компонент вектора
тільки п’ять незалежні відповідно до
(1.12).
Модуль вектора , як модуль векторного добутку (1.11),
.
Тут і надалі позначатимемо модулі векторів так, як і вектори, але без стрілок над літерами.
Величину
– найкоротшу відстань від точки
до лінії дії сили
називають плечем
сили
відносно
точки
О.
Отже,
,
(1.14)
тобто модуль моменту дорівнює добутку сили на плече.
У
правій системі координат вектор
напрямлений у бік спостерігача, який
бачить, що сила
намага-ється повернути тіло навколо
точки
проти руху годинникової стрілки.
При цьому величину моменту
вважаємо додатною.
Момент від’ємний, якщо сила намагається повернути тіло навколо точки у напрямі руху годинникової стрілки
Проекції вектора на координатні осі
;
; (1.15)
,
де
– проекції радіуса-вектора
(початок координат вибрано у точці
);
– проекції вектора сили
на координатні осі.
У лівих частинах і перших доданках правих частин виразів (1.15) індекси виконують циклічну перестановку
Зосередимо
увагу на одному з виразів (1.15), наприклад,
на проекції
на вісь
:
.
(1.16)
До
його правої частини не входить координата
точки А
прикладання сил
(рис. 1.13), і тому цей вираз залежить не
від положення точки
,
а тільки від взаємного розташування
сили
і в цілому осі
у просторі. Про інші вирази (1.15) можна
сказати те саме.
Тому
проекції
,
,
називають
моментами
сили
відносно
осей координат відповідно
,
,
.
Рисунок 1.13
Розглянемо
проекцію
сили
на площину
і вважатимемо її вектором. Знайдемо
моменти
відносно осей координат за формулами
(1.15)
,
,
.
(1.17)
Порівнюючи (1.16) і (1.17), доходимо висновку, що моменти цих двох сил відносно осі однакові.
На підставі цього формулюємо робоче правило обчислення моменту сили відносно осі:
щоб обчислити момент сили відносно осі, треба спроектувати силу на площину, яка перпендикулярна до осі, і, розглядаючи проекцію як вектор, знайти її момент відносно точки перетину осі та площини.
Момент сили відносно осі додатний, якщо, спостерігаючи з додатного напряму осі, бачимо, що сила намагається повернути тіло навколо осі проти руху годинникової стрілки. Якщо напрям обертання тіла збігається з напрямом руху годинникової стрілки, то момент сили від’ємний.
Перпендикуляр
,
проведений з точки
до лінії дії сиди
,
називатимемо плечем сили
відносно осі
.
З формулювання робочого правила випливає, що момент сили відносно осі дорівнює нулеві, якщо сила і вісь лежать в одній площині.
