IV. Повідомлення теми і завдань уроку

Якщо суспільство людей займає певну, чітко визначену тери­торію, має апарат політичної влади, правові норми і суверенітет, то воно утворює державу. Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо поняття «держава», а також з'ясуємо, які правила існують у дер-ж.аві.

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ І ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Слово вчителя з елементами бесіди.

У народі кажуть: «Що країна, то родина». Ми можемо уявити державу у вигляді родини, але набагато більшої.

— У якій сім'ї буде лад? (У сім'ї, де пануватиме взаєморозумін­ ня, взаємоповага і взаємодопомога, де всі її члени дотримувати­ муться порядку, певних правил.)

Те ж саме можна сказати і про державу. Народ у власній дер­жаві запроваджує свій лад і норми життя.

Повернемося до життя первісних людей. У їхньому суспільстві існували певні звичаї: розподіл праці, їжі, доручень серед членів общини. Людина виживала тільки тоді, коли дотримувалась цих звичаїв. Цікавою є історія «За вогнем», описана в казці С. Гавриша «Маленькі історії про великі істини». Два хлопчики трьох і вось­ми років залишились стерегти вогнище у той час, коли всі дорос­лі члени племені пішли на полювання. Хлопці заснули, вогнище погасло. Повернулися зголоднілі і промоклі родичі зі здобиччю, а вогню немає. Як ви думаєте, яким було ставлення до малюків, що не зберегли вогонь? Розлючені чоловіки хотіли їх вбити, але мати

79

захистила синів. І тоді плем'я вирішило прогнати їх. А це означа­ло смерть. Та бажання вижити, кмітливість допомогли хлопцям у цю небезпечну годину. Старший, відбиваючись від звірів, весь час тер палицею об гілку дерева. І що тоді сталося? Так, виник вогонь. Цей вогонь у глиняному посуді діти принесли родичам. Дітей ви­бачили, ще й на їх честь відбулося свято. (Учитель показує книгу, радить учням прочитати її.) Пізніше, з появою релігії, поведінку людей оцінювали за Божими законами. Існували моральні норми, коли вчинки людей оцінювали з точки зору «добра і зла», «спра­ведливості чи несправедливості», «чесності— нечесності». Пору­шення норм моралі викликало осуд поведінки іншими людьми.

Із розвитком суспільства ставало недостатньо звичаїв, релігій­них традицій для збереження добрих людських взаємин. І тоді було створено загальнообов'язкові, найбільш важливі та необхід­ні норми поведінки, які затверджує і охороняє держава. Такий офіційний письмовий документ і назвали законом.

• Як називається основний закон нашої держави?

• Що записано в Конституції? (Права і обов'язки громадян.) (Демонстрація збірника «Конституція України».) Конституція була прийнята 28 червня 1996 року Верховною

Радою України. Слово «конституція» походить із латинської мови і означає «устрій», тобто будь-яка Конституція визначає суспіль­ний і державний лад, основні права та обов'язки громадян. Ось де­які статті Основного закону України:

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки, слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань.

Стаття 53. Кожний має право на освіту. Повна загальна серед­ня освіта є обов'язковою.

Стаття 65. Захист Вітчизни є обов'язком громадян України.

2. Фізкультпауза.

3. Робота за підручником.

• Опрацювання статті (с. 52—53) з подальшим обговоренням.

• Знайдіть і прочитайте, що записано у статтях 27, 68 Консти­туції України.

• З прийняттям Основного закону не втратили сили усталені народом звичаї, релігійні та моральні заповіді. Тож і зараз по­ведінка людей регулюється Божими заповідями. Прочитайте в ос­танньому абзаці (с. 53) деякі заповіді.

• Чи знали ви їх раніше?

80

— Які ще Божі заповіді ви знаєте?

Головна заповідь: не чини і не бажай іншому того, чого не ба­жаєш собі.

• Часто в житті людей виникають ситуації, коли людина через незнання певного закону може комусь завдати шкоди або постраж­дати сама. Як бути, щоб цього не трапилось? До кого звернутися? Хто є знавцем законів? Знайдіть відповіді в останньому абзаці статті (с. 54).

• Хто приймає закони? (Верховна Рада України на чолі з Голо­вою Верховної Ради, або Спікером).

• Верховна Рада — це зібрання обраних народом людей, яких називають депутатами.

-— А хто глава держави? (Президент, який забезпечує держав­ну незалежність, національну безпеку, відповідає за підтримання стосунків з іншими країнами, є Верховним головнокомандувачем Збройних сил України.)

4. Слово вчителя.

Закони держави мають захищати кожну людину, її права. Та­ких прав дуже багато. А діти мають особливе право на піклуван­ня і допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров'я, на­вчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені. Сьогодні в світі 250 млн дітей живуть за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань, 30 млн дітей не можуть навчатися; кожен рік від хвороб помирають 5 млн дітей; поширюється торгівля дітьми. В Україні — три чверті дітей із хронічними хворобами. З'явився новий різновид — «діти вулиці». Вони залишають рідні домівки, і живуть та харчуються як заманеться. Більшість із них мають ос­віту 3—4 класи, переважно це злочинці, наркомани, торгівці нар­котиками.

Одне з найстрашніших лих людства — війна. Шість років трива­ла друга світова війна (1939 — 1945 рр.). Загинуло близько 60 млн осіб. Це більше, ніж усе населення України. І тоді люди всього світу вирішили об'єднатися для захисту прав людини, створивши 10 грудня 1948 року Організацію Об'єднаних Націй (ООН). Так виникла Загальна Декларація прав людини. Декларація (з латин. оголошення). А 1989 року деякі прогресивні країни світу, у тому числі й Україна, підписали Конвенцію про права дитини.

Конвенція (з латин, угода) — міжнародний договір. Згідно з Цим міжнародним договором у квітні 2001 року Україна прийня­ла Закон України «Про охорону дитинства».

81

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Робота в парах.

(Опрацювання змісту Конвенції про права дитини.) Перш ніж починати роботу над текстом, ознайомтеся із пам'яткою.