VI. Підсумок уроку

1. Бесіда.

• Що ви запам'ятали про народні свята?

• Чи корисною була інформація, отримана на уроці?

• Які народні свята ви можете назвати?

• Яке свято найбільш улюблене у вашій родині?

• Назвіть свята, які відзначають взимку.

• Назвіть свята, які відзначають весною.

• Які особливості святкування Великодня ви знаєте?

2. Гра «Упізнай свято».

(На партах учні мають картки-підказки.)

1. Наші предки цим святом розпочинали весняне Новоріччя. Якщо в цей день була хуртовина, говорили «Це Явдоха хвос­том крутить — буде пізня весна».

2. Від цього дня починали готуватися до Різдва. Це свято ук­раїнського Діда Мороза.

3. Святкували за тиждень до Великодня. У цей день робили з верби гарні букетики, прикрашали їх квітами, стрічками, освячували у церкві.

4. Свято на честь Божої Матері, що покрила всіх людей білою хусткою, захищаючи від біди.

114

5. Які свята об'єднують під назвою Святки? їх ще називають святом народження Сонця, Місяця, Води.

5. На яке свято у церкві святять груші, яблука, мед?

6. Коли зима з літом стрічаються?

7. Яке свято називають П'ятдесятницею?

Примітка. Тексти на картці. 14 жовтня — Покрова 19 грудня — Святого Миколая 7 січня — Різдво

14 січня — Новий рік (Святого Василя)

19 січня — Водохреща (Богоявлення, Хрещення)

15 лютого — Стрітення

Останній тиждень перед великим постом — Масниця

14 березня — Явдохи

За тиждень до Пасхи — Вербна неділя

За п'ятдесят днів після Пасхи — Трійця (Зелені свята)

19 серпня — Спас

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати статтю «Зелені свята та Івана Купала» (с. 62—64).

2. Підготувати розповідь за статтею та власним досвідом.

УРОК 28

Тема. Державні свята.

Мета: учити дітей розрізняти різні види свят, розширюва-

ти кругозір, активізувати розумову діяльність учнів, виховувати патріотичні почуття, пошану до духовно-культурної спадщини України.

Обладнання: ілюстрації із зображенням історичних подій за часів Київської Русі; портрети Б. Хмельницького, М. Гру-шевського; зображення державної символіки, Де­кларація про державний суверенітет України, Конс­титуція України, плакат, розкреслений на клітинки; картка «Свята», сигнальні картки різного кольору.

115

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Фронтальне опитування учнів.

• Коли відзначають Івана Купала?

• Що називають Зеленими святами?

• Що схоже у звичаях та обрядах цих свят?

• Що відмінне?

2. Обговорення статті.

— Розкажіть, що ви дізналися про святкування Трійці та Івана Купала?

— Чи брали ви участь у купальських розвагах? (Учитель підсумовує відповіді дітей.)

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда.

— Ми продовжуємо вивчати тему «Свята». Згадайте, на які гру­ пи поділяються свята? (Народні, державні, сімейні.)

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні ми з вами ознайомимося з найбільш важливими дер­жавними святами України.

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Слово вчителя.

Наша славна Україна, Наше щастя і наш рай! Чи на світі є країна Ще миліша за наш край?

Українська історія починається з часів Київської Русі, яка колись була сильною державою, однією з найбільших держав Європи. Серед дальніх і ближніх держав Русь була відомою вже в V—VIII століттях. Стародавні автори писали, що слов'яни зай­маються землеробством, у них дуже багаті землі і розвинені ре­месла, тому й доводиться постійно воювати, захищаючи свою те­риторію від нападників із Заходу, Сходу, Півночі, Півдня. Соха і меч чи бойова сокира завжди стояли поряд. У різні часи державою

116

правили князі; Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир. Особливо дбав про цілісність держави, її культурний розвиток князь Ярос­лав Мудрий.

Пролетіли дні короткі... Перед смертю Ярослав Всіх своїх синів покликав І з любов'ю проказав: «Вас я, діти, покидаю, Йду я в ліпшу сторону, Але, діти, пам'ятайте Мою заповідь одну: Не сваріться, жийте в згоді, Тільки мир збере усе, А незгода, наче вітер, Все по полю рознесе...»

Олександр Олесь

Але після смерті Ярослава Мудрого Київська держава поділи­лась на князівства і почалися чвари між братами-князями. Цим скористалися вороги. Вони чинили набіги на державу, грабували її, людей убивали, брали в полон. Оборонятись доводилось від та-таро-монгольської орди, турків, поляків, литовських князів.

Оборонцем українських земель стало козацьке військо, створе­не вільними козаками під проводом Дмитра Вишневецького." Зго­дом козацьке військо під керівництвом Богдана Хмельницького стало на захист української землі. Богдан Хмельницький, споді­ваючись на захист і допомогу Москви, підписав військову угоду з російським царем Олексієм Михайловичем. Але цар зрадив гетьмана і Україна стала підневільною Росії на триста років. У жов­тні 1917 року в Росії до влади прийшли більшовики. Вони мріяли створити велику багатонаціональну державу, до складу якої вхо­дила б і Україна. Але в цей час у Києві утворювалась Українська Центральна рада на чолі з професором Михайлом Грушевським. 22 січня 1918 року було проголошено Україну самостійною На­ціональною Республікою, а пізніше, після звільнення західних зе­мель від Австро-Угорщини,— незалежність Західної Української Національної Республіки. Два уряди і дві держави об'єдналися, утворивши єдину Українську державу. Так і з'явилось державне свято — День соборності України або День Злуки, яке нага народ відзначає 22 січня.

Наш народ вірив, що після об'єднання Сходу і Заходу в собор­ну Україну їх життя зміниться на краще. Але Україна на 70 років

117

стала складовою частиною Радянського Союзу. Після розпаду Ра­дянського Союзу, 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет Ук­раїни.

2. Робота зі словником.

Запис на дошці:

Декларація — документ, у якому говориться про щось важливе. Суверенітет — незалежність, повна самостійність держави. Референдум — опитування населення через голосування. Держава — країна з певним політичним устроєм, яка має свої символи, займає певну територію, має свій народ.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

Потім відбувся всенародний референдум. Український народ став жити в незалежній державі, самостійність якої затверджена законом. Це сталося 24 серпня 1991 року. Відтоді 24 серпня свят­куємо День незалежності України.

Набуті незалежність і самостійність треба було закріпити за до­помогою Конституції. Конституцію було прийнято 28 червня 1996 року.

• Що ж ухвалила Конституція України?

• Кого називають громадянином України?

• Як ви гадаєте, що потрібно для того, щоб відчути себе справж­нім патріотом України?

• Назвіть імена видатних особистостей, про яких ми можемо сказати: «Вони — патріоти своєї держави»?

— Чи може людина вибирати Батьківщину, як ви вважаєте? Василь Симоненко, відомий український поет, так писав у своє­ му вірші:

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину...

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ 1. Розв'язування кросворду.

Впишіть відповіді у клітинки.

(На плакаті, розміщеному на дошці, перші букви в клітинках позначені як підказка.)

1. Як називається основний закон держави? (Конституція.)

2. Документ, який заклав основу майбутньої незалежності Ук­раїни. (Декларація.)

118

3. Незалежність, повна самостійність держави. (Суверенітет.)

4. Державна мова в Україні. (Українська.)

5. Малий Державний Герб України. (Тризуб.)

6. Якого кольору Державний Прапор? (Синьо-жовтий.)

7. Звідки слова: «Ще не вмерла України...»? (Гімн.)

к

Д

с

У

т

с

-

г

2. Робота в парах.

Виберіть назви державних свят. Обґрунтуйте свою думку.

(Під час роботи з карткою в учнів виникне проблема, оскільки у списку мають місце назви міжнародних свят, на що до цього часу не зверталась увага, а також назва професійних свят, затвердже­них Законом України.)

1)	Різдво.
2)	День незалежності України.
3)	День Конституції України.
4)	День учителя.
5)	Великдень.
6)	День лікаря.
7)	День знань.
8)	День Перемоги.
9)	Масниця.
10)	День захисту дітей.
11)	Всесвітній день здоров'я.
12)	Свято Матері.
13)	День Збройних сил-України.
14)	Міжнародний жіночий день.
15)	Шевченківські дні.
16)	Всесвітній день театру.
17)	Івана Купала.
18)	День міліції

119

3. Уточнення, корекція відповідей учителем.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

За допомогою сигнальних карток, що мають декілька кольорів, оцініть свій внутрішній стан.

Зелений колір — я збагатив свої знання про Україну, мені було цікаво.

Жовтий колір — я уважно працював, але не все зрозумів.

Червоний колір — я втомився, мало зрозумів.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати статтю підручника (с. 62).

2. Розповісти про одне з державних свят.

УРОК 29

Тема. Подорож картою України. Найбільші міста нашої

країни.

Мета: продовжити знайомство з особливостями географіч-

ного розташування України, найбільшими містами; формувати розуміння історичного розвитку країни, зв'язку географічних назв із подіями далеких часів; виховувати допитливість, почуття гордості за рідний край.

Обладнання: фізична карта світу, індивідуальні картки з фактами про Україну, малюнки з різними виразами облич, кольорові олівці, фотографії краєвидів України, пор­трети видатних людей України, контурна карта «Фі­зична карта України».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Розповіді учнів про державні свята.

120