Святвечір

(6 січня) Підготовка до Святвечора починається ще вдосвіта із розпа­лення вогню в печі: цей вогонь добувають тертям з 12 полін, що припасаються протягом 12 днів. Всяка інша робота, крім готуван­ня страв, у цей день неприпустима. Господар ходить по сусідах, збирає і віддає все позичене, у цю ніч ніщо не повинно Н9чувати поза домом, уся родина теж мусить бути вдома. Хату гарно приби­рали, в ній смачно пахло пирогами і кутею з медом, а ще морозом від внесеного житнього снопа. На небі сходила вечірня зірка — та сама, що колись привела пастухів до малого Христа, і вся родина сідала вечеряти. Вечір цей повнився чудесами. Звичайні в інший час предмети і речі набували тепер чарівних властивостей. Старі люди у Святвечір могли побачити своїх померлих родичів, що при­ходили до них опівночі кутю їсти, а дівчата — дізнатися ім'я суд­женого. Саме це єднання людини з усім світом; земними стихіями і янголами небесними, з усім родом і померлими предками — за­лишало у кожного почуття неповторності свята, дарувало надію на краще. Щоб у новому році було мирно, проти тих, з ким миру бути не може, виконувалися магічні дії: затикалися всі дірки у лаві з примовкою: «Не дірки затикаю, а роти своїм ворогам, аби їх на­пасті не ловили мене цілий рік».

Текст З

Різдво

(7 січня)

Різдво Христове — одне з найбільших і найвеличніших свят в Україні. Воно відзначається в усьому світі, і кожен народ вкладає в нього свій зміст. Розпочинається воно після Святвечора. У дав­нину це була Коляда— свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до народження Ісуса Христа.

Як стверджує християнське вчення, діва Марія, прийшовши до Віфлеєма, народила свого сина, Ісуса Христа, і сповила в яслах. Ось як про цю подію говориться в Біблії. «У ніч, коли народив­ся Ісус, пастухи не спали, стерегли свої стада. їм з'явився ангел і сказав: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість. Сьогодні народився вам у світі Давидовім Спаситель, він же Христос Гос­подь. І ось вам знак: знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». І вмить з'явилося багато ангелів, що хвалили Бога словами: «Сла­ва на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання!»

102

Текст 4

Щедрий вечір

(13 січня) ■ Другим святом, .яке належить до диклу різдвяних, є свято Но­вого року (Василія Великого). Наші предки напередодні Нового року святкували Щедрий вечір. На вечерю, на відміну від Святої вечері, готували вже не пісні страви. Після вечері йшли щедрува­ти. Щедрівки — це магічні пісні, за допомогою яких намагалися накликати гарний врожай, добробут, багатство. Вони відображали стародавні вірування і поклоніння наших предків небесним світи­лам. Створювалися щедрівки і після прийняття християнства, але в меншій кількості. Проте всі обряди щедрого вечора носять старо­давній характер. Язичники вважали, «який перший день Нового року, таким і буде весь рік». Тому напередодні і справляли всякі забави. Наприклад, ходили від господи до господи і співали щед­рівки.

Щедрик, щедрик, щедрівочка!

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка!

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

— Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару!

Там овечки покотились

І ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова...

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка!

Текст 5