Розділ 4 основи екологічного аудиту

Аудити системи управління навколишнім середовищем повинні здійснюватися періодично, щоб встановити, чи її функціонування узгоджується із запланованими заходами, чи належним чином впроваджена система і чи підтримується її функціонування.

Аудити системи управління навколишнім середовищем можуть здійснюватись персоналом організації або зовнішніми сторонами, які є або вибраними організацією, або мають на це незалежні від неї повноваження. У будь-якому випадку, особи, що здійснюють аудит, повинні бути спроможні виконувати його об'єктивно і неупереджено та мати належну підготовку.

Періодичність аудитів повинна визначатися характером діяль­ності організації з урахуванням екологічних аспектів та їх можливих впливів. Під час встановлення періодичності слід враховувати результати аудитів, що здійснювалися раніше.

Звіт про аудит системи управління навколишнім середовищем повинен надаватися згідно з планом аудиту.

В подальшому використовуються такі терміни і визначення:

Висновок аудиту — професійне судження чи думка, висловлені аудитором стосовно предмета аудиту, основою і обмеженням яких є міркування аудитора з приводу даних, отриманих під час аудиту.

Критерії аудиту — політика, практика, методики чи вимоги, ., керуючись якими аудитор зіставляє зібрані під час аудиту докази ^! стосовно предмета аудиту. До вимог можуть належати, але не обмежуватися ними, вимоги стандартів, настанов, установлені організаційні вимоги, а також вимоги законодавчих та нормативних актів.

Доказ аудиту — інформація, протоколи чи інші констатації фактів, які можуть бути перевірені. Доказ аудиту, який може бути якісним чи кількісним, використовується аудитором для визначення того, чи задовольняються критерії аудиту. Доказ аудиту, як правило, збирається шляхом інтерв'ю, вивчення документів, спостережень за діяльністю та її умовами, отримання наявних даних результатів ви­мірювань та випробувань чи іншими способами в межах сфери по­ширення аудиту.

Дані аудиту — результати оцінювання зібраних доказів аудиту, зіставлені з погодженими критеріями аудиту. Дані аудиту є основою звіту про аудит.

Аудиторська група — група аудиторів чи один аудитор, при­значені для здійснення певного аудиту. До складу аудиторської гру­пи можуть входити технічні експерти і аудитори-стажисти. Один аудитор зі складу аудиторської групи виконує функцію провідного (головного)аудитора.

Об'єкт аудиту — організація, що підлягає аудиту.

Аудитор з екології — особа, кваліфікована для здійснення еко­логічних аудитів.

Замовник — організація, яка доручає здійснення аудиту. За­мовником може бути або сам об'єкт аудиту, або будь-яка інша ор­ганізація, яка має на це встановлене законом чи нормативним актом право, або яка має право доручати здійснення аудиту іншій органі­зації на контрактних умовах.

Екологічний аудит — документально оформлений система­тичний процес перевірки, який включає збирання і об'єктивне оці­нювання доказів аудиту для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім се­редовищем та інформації з цих питань критеріям аудиту, а також включає передавання результатів перевірки замовникові.

Провідний (головний) аудитор з екології — особа, кваліфіко­вана для здійснення екологічних аудитів і виконання відповідних функцій управління.

Організація — компанія, корпорація, фірма, підприємство, ор­ган влади чи інша установа, їх підрозділи чи об'єднання, з правами юридичної особи чи без них, громадські чи приватні або з іншими формами власності, які виконують самостійні функції і мають адмі­ністрацію.

Предмет — установлена екологічна діяльність, захід, умо­ва, система управління навколишнім середовищем і інформація з цих питань.

Технічний експерт — особа, яка надає конкретну допомогу ау­диторській групі, використовуючи власні знання чи досвід, але не бере участі в їх діяльності як аудитор.

Екологічний аудит повинен бути спрямований на чітко визначе­ний і документально оформлений предмет. Сторона, відповідальна за цей предмет, також повинна бути чітко ідентифікована, а її статус — документований.

До здійснення аудиту слід приступати тільки за умови, якщо пі­сля консультації з замовником, провідний аудитор підтвердив, що:

• є достатня і належна інформація про предмет аудиту;

• є адекватні ресурси для здійснення процесу аудиту;

• є об'єкт аудиту, готовий сприяти процесу аудиту.