Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екологічний менеджмент. Частина 1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
933 Кб
Скачать
☆

4.1. Завдання, ролі та розподіл відповідальності під час здійснення аудиту систем управління навколишнім середовищем

Аудит повинен ґрунтуватися на цілях та завданнях, визначених замовником. Провідний аудитор, консультуючись з замовником, ви­значає сферу поширення аудиту, таким чином, щоб вона відповідала цілям аудиту. Сфера поширення визначає ступінь та межі аудиту.

Про цілі, завдання і сферу поширення повинен бути сповіще­ний об'єкт аудиту до початку аудиту.

Прикладами типових цілей можуть бути такі:

а) визначити відповідність системи управління навколишнім сере­довищем об'єкта аудиту критеріям її аудиту;

б) визначити, чи належним чином впроваджена і функціонує сис­тема управління навколишнім середовищем об'єкта аудиту;

в) встановити напрями можливого вдосконалення системи управ­ління навколишнім середовищем об'єкта аудиту;

г) встановити спроможність внутрішнього процесу аналізу з боку керівництва. Забезпечувати постійну відповідність системи управління навколишнім середовищем її призначенню та ефек­тивність її функціонування;

д) оцінити систему управління навколишнім середовищем у ви­падках, коли організація передбачає встановити договірні від­носини, наприклад такі, як відносини з потенційним постачаль­ником чи партнером у спільному підприємстві.

З метою забезпечення об'єктивності процесу аудиту, а також його даних та будь-яких висновків члени аудиторської групи по­винні бути незалежними від видів діяльності, аудит яких вони здій­снюють. Вони повинні бути об'єктивними, а також вільними від упередженості та зіткнення інтересів протягом всього процесу.

Залучення до складу аудиторської групи працівників своєї чи сторонньої організації здійснюється за розсудом замовника. Член аудиторської групи, обраний з числа працівників організації, не по­винен бути підпорядкований тим, хто безпосередньо відповідає за предмет, аудит якого здійснюється.

Члени аудиторської групи повинні володіти належною сукуп­ністю знань, навичками та досвідом, необхідними для виконання по­в'язаних з аудитом обов'язків.

Під час виконання екологічного аудиту аудитори повинні про­являти передбачливість, старанність, вміння і розсудливість, що очікуються від будь-якого аудитора за таких обставин.

Взаємини між членами аудиторської групи і замовником по­винні ґрунтуватися на конфіденційності та завбачливості. Якщо ін­ше не передбачено законом, то члени аудиторської групи не повинні розголошувати інформацію чи документи, отримані під час аудиту, чи передавати підсумковий звіт будь-якій третій стороні без чітко висловленої згоди з боку замовника та, коли це доречно, згоди з бо­ку об'єкта аудиту.

Аудитор повинен дотримуватися методик з забезпечення якос­ті аудиту.

Екологічний аудит повинен здійснюватися згідно з цими за­гальними принципами і будь-якими настановами, розробленими для відповідного типу екологічного аудиту.

З метою забезпечення упорядкованості, узгодженості та досто­вірності екологічний аудит повинен здійснюватися відповідно до документально оформлених і чітко визначених методологій і мето­дик, що регламентують систематичні процедури. Для будь-якого ти­пу екологічного аудиту методології і методики повинні бути уз­годженими. Методики для одного типу екологічного аудиту повинні відрізнятися від методик для іншого типу тільки тоді, коли це вима­гається характером певного типу екологічного аудиту.

Одним з перших і важливих кроків в екологічному аудиті повинно бути визначення критеріїв аудиту. Ці критерії, деталізовані на належ­ному рівні, повинні бути погоджені між провідним аудитором і замов­ником, а потім про них повинен бути сповіщений Об'єкт аудиту.

Необхідно збирати, систематизувати, аналізувати, інтерпрету­вати та реєструвати належну інформацію для її використання як до­каз аудиту в процесі перевірки та оцінювання з метою визначення відповідності критеріям аудиту.

Якість та кількість доказів аудиту повинні бути такими, щоб компетентні аудитори з екології, що виконують свої функції не за­лежно один від одного, отримали аналогічні дані аудиту внаслідок оцінювання тих самих доказів аудиту за тими ж критеріями аудиту.

Процес здійснення екологічного аудиту повинен бути розробле­ний таким чином, щоб замовник і аудитор могли бути впевненими в досягненні очікуваного рівня довіри до достовірності даних аудиту і будь-яких висновків аудиту.

Докази, зібрані під час екологічного аудиту, неминуче станови­тимуть лише частину наявної інформації частково через те, що еко­логічний аудит виконується протягом обмеженого періоду часу і з обмеженими ресурсами. Тому всім екологічним аудитам притаман­ний елемент невизначеності, і всі користувачі результатів екологіч­них аудитів повинні це усвідомлювати.

Аудитор з екології повинен брати до уваги обмеження щодо збирання доказів аудиту, а також можливість присутності еле­менту невизначеності в даних аудиту та в будь-яких висновках аудиту, і повинен враховувати ці чинники у плануванні та здійс­ненні аудиту.

Аудитор з екології повинен докладати всіх зусиль для отриман­ня достатніх доказів аудиту з тим, щоб було враховано окремі суттє­ві дані аудиту і сукупності менш суттєвих даних, які можуть вплива­ти на будь-які висновки аудиту.

Провідний аудитор відповідає за забезпечення ефективного та результативного виконання і завершення аудиту в межах сфери по­ширення і плану аудиту, погоджених із замовником.

Крім того, відповідальність та діяльність провідного аудитора повинні охоплювати:

а) проведення консультацій з замовником і об'єктом аудиту, якщо це доречно, під час визначення критеріїв та сфери поширення аудиту;

б) отримання відповідної вихідної інформації, необхідної для виконання завдань аудиту, такої, як докладні відомості про види діяльності об'єкта аудиту, продукцію, послуги, місцезнаход­ження та безпосереднє оточення, а також докладні відомості про попередні аудити;

в) визначення рівня можливостей дотримання вимог до екологічного аудиту, встановлених у ДСТУ180 14010;

г) формування аудиторської групи, враховуючи при цьому потенційно можливе зіткнення інтересів і необхідність погодження її складу із замовником;

д) керування діяльністю аудиторської групи згідно з настановами ДСТУ 180 14010 і цим стандартом;

є) розроблення плану аудиту за належної консультації з замовником, об'єктом аудиту і членами аудиторської групи;

ж) подання остаточного плану аудиту аудиторській групі, об'єкту аудиту і замовнику;

й) координацію розроблення робочих документів, деталізованих методик та інструктаж аудиторської групи;

к) сприяння розв'язанню будь-яких проблем, що виникають під час здійснення аудиту;

л) встановлення випадків, коли досягнення цілей стає неможли­вим, і повідомлення замовника та об'єкта аудиту про відповідні причини;

м) представлення інтересів аудиторської групи на нарадах з об'єк­том аудиту до, під час та після аудиту;

н) оперативне повідомлення об'єкта аудиту про дані аудиту, що свідчать про суттєві невідповідності;

о) подання чітких та обґрунтованих звітів про аудит замовникові в термін, погоджений у межах плану аудиту;

п) підготовку рекомендацій щодо вдосконалення системи управ­ління навколишнім середовищем, якщо це погоджено в межах сфери поширення аудиту.

Відповідальність та діяльність аудитора повинні охоплювати:

а) дотримання вказівок провідного аудитора і підтримку його діяльності;

б) планування і об'єктивне, ефективне та результативне виконан­ня дорученого завдання в межах сфери поширення аудиту;

в) збирання та аналіз відповідних та достатніх доказів аудиту для отримання даних аудиту і формулювання висновків аудиту стосовно системи управління навколишнім середовищем;

г) розроблення робочих документів під керівництвом провідного аудитора:

д) документальне оформлення індивідуально отриманих даних аудиту;

є) надійне зберігання документів, пов'язаних з аудитом, і повер­нення таких документів за вимогою;

ж) надання допомоги у складанні звіту про аудит.

Процес вибору членів до складу аудиторської групи повинен забезпечувати гарантію того, що вони володіють всіма теоретичними знаннями та практичним досвідом, необхідним для виконання аудиту. При цьому повинно бути враховано таке:

а) кваліфікаційні вимоги, встановлені в ДСТУ 180 14012;

б) вид організації, процесів, діяльності чи функцій, що підлягають аудиту;

в) кількість членів аудиторської групи, їх рівень володіння мовою і компетентність:

г) будь-яке потенційно можливе зіткнення інтересів між членами аудиторської групи і об'єктом аудиту;

д) вимоги замовників, а також органів з сертифікації/реєстрації та акредитації.

До складу аудиторської групи також можуть входити технічні експерти і аудитори-стажисти на підставах, прийнятних для замов­ника, об'єкта аудиту і провідного аудитора.

Відповідальність та діяльність замовника повинні охоплювати:

а) визначення потреби в аудиті;

б) встановлення та підтримання зв'язків з об'єктом аудиту для сприяння його всебічній співпраці під час аудиту, організацію початку процесу аудиту;

в) визначення цілей аудиту;

г) вибір провідного аудитора чи організації-виконавця аудиту і, якщо це доречно, ухвалення складу аудиторської групи;

д) надання відповідних повноважень та ресурсів для виконання аудиту;

є) проведення консультацій з провідним аудитором з метою визначення сфери поширення аудиту;

ж) ухвалення критеріїв аудиту системи;

й) ухвалення плану аудиту;

к) приймання звіту про аудит і визначення порядку його розповсюдження.

Відповідальність та діяльність об'єкта аудиту повинні охоплювати:

а) належне інформування працівників про цілі та сферу поширення аудиту;

б) надання засобів, необхідних аудиторській групі, з метою забезпечення ефективності та результативності процесу аудиту;

в) призначення відповідального та компетентного персоналу для допомоги членам аудиторської групи, виконання ролі супровідних осіб на місцях аудиту, а також для забезпечення ознайомлення членів аудиторської групи з чинними в організації вимогами щодо охорони здоров'я, безпеки та іншими відповідними вимогами;

г) забезпечення доступу до засобів, персоналу, відповідної інформації і протоколів на прохання аудиторів:

д) співпраця з аудиторською групою для уможливлення досягнен­ня цілей аудиту;

є) отримання копії звіту про аудит, якщо тільки немає спеціально­го заперечення з боку замовника.