- •Тема 4 програмне та інформаційне забезпечення нових інформаційних технологій
- •4.1. Типи забезпечуючих підсистем
- •4.2. Методи прогнозування економічних процесів (якісні і кількісні)
- •Найпоширеніші кількісні методи прогнозування:
- •4.3. Особливості та структура інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Корпоративні інформаційні системи
- •5.1. Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •5.2.1. Системи планування матеріальних ресурсів mrp
- •5.2.2. Системи планування виробничих ресурсів mrpii
- •5.2. Локальні, середні та великі інтегровані інформаційні системи
- •5.2.3. Системи планування ресурсів підприємства erp
- •5.2.4. Розвинені системи планування aps
- •5.2.5. Системи планування ресурсів, синхронізованого з покупцем csrp
- •5.3. Інформаційна підтримка планування та реалізації виробничої програми
- •5.4. Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем
- •5.5. Автоматизація документообігу
- •5.6. Забезпечення колективної роботи
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Інтелектуалізація новітніх інформаційних технологій та систем
- •6.1. Інтелектуальні інформаційні системи
- •6.2. Класифікація інтелектуальних систем
- •6.3. Використання технологій штучного інтелекту в управлінні організацією
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Системи підтримки прийняття рішень
- •7.1. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень (сппр)
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.2. Суть і компоненти сппр
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Експертні системи та їх характеристики
- •8.1. Призначення й основні властивості експертних систем
- •8.2. Ресурсні компоненти експертних систем
- •8.3. Області застосування ес
- •8.4. Способи застосування ес
- •8.5. Експертно-навчаючі системи
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні системи в сучасних організаціях
- •9.1. Функціональні задачі органу управління та їх інтерпретація в системі інформаційно-аналітичного забезпечення
- •9.2. Системи інформаційно-аналітичного забезпечення
- •9.3. Інформаційно-аналітична служба як складова вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій
- •Контрольні питання
8.4. Способи застосування ес
У роботі ЕС можна виділити два основних режими: режим придбання знань і режим рішення задачі (режим консультації або режим використання ) [2,4].
У режимі придбання знань спілкування з ЕС здійснює експерт (за допомогою інженера знань).
Використовуючи компонент придбання знань, експерт описує проблемну область у виді сукупності фактів і правил. Іншими словами, «наповнює»" ЕС знаннями, що дозволяють їй самостійно вирішувати задачі з проблемної області.
Цьому режимові при традиційному підході до програмування відповідають етапи: алгоритмізації, програмування і налагодження, виконувані програмістом. Таким чином, на відміну від традиційного підходу у випадку ЕС розробку програм здійснює не програміст, а експерт, що не володіє програмуванням.
У режимі консультацій спілкування з ЕС здійснює кінцевий користувач, якого цікавить результат і (або) спосіб його одержання. Необхідно відзначити, що в залежності від призначення ЕС користувач може:
- не бути фахівцем у даній предметній області, і в цьому випадку він звертається до ЕС за результатом, що не вміє одержати сам;
- бути фахівцем, і в цьому випадку він звертається до ЕС з метою прискорення одержання результату, покладаючи на ЕС рутинну роботу.
Слід зазначити, що на відміну від традиційних програм ЕС при рішенні задачі не тільки виконують запропоновану алгоритмом послідовність операцій, але і сама попередньо формує її.
Добре побудована ЕС має можливість самонавчатися на розв’язуваних задачах, поповнюючи автоматично свою БЗ результатами отриманих висновків і рішень.
8.5. Експертно-навчаючі системи
Експертна навчаюча система (ЕНС) - це програма, що реалізовує ту або іншу педагогічну мету на основі знань експерта в деякій предметній області, здійснюючи діагностику навчання і управління навчанням, а також демонструючи поведінку експертів (фахівців з певних дисциплін, методистів, психологів). Експертність ЕОС полягає в наявності в ній знань по методиці навчання, завдяки яким вона допомагає викладачам навчати, а що вчиться — вчитися.
Архітектура експертної навчаючої системи включає два основні компоненти: базу знань (сховище одиниць знань) і програмний інструмент доступу і обробки знань, що складається з механізмів виведення висновків (вирішення), придбання знань, пояснення отримуваних результатів і інтелектуального інтерфейсу.
Обмін даними між особою, що навчається, і ЕОС виконує програма інтелектуального інтерфейсу, яка сприймає повідомлення учня і перетворить їх у форму представлення бази знань і, навпаки, переводить внутрішнє представлення результату обробки у формат особи, що навчається, і видає повідомлення на необхідний носій. Найважливішою вимогою до організації діалогу учня з ЕОС є природність, яка не означає буквально формулювання потреб навченого реченнями природної мови. Поважно, щоб послідовність рішення задачі була гнучкою, відповідала поданням учня і велася в професійних термінах.
Класифікація комп’ютерних навчаючих систем
Комп’ютерні навчаючі засоби діляться на:
комп’ютерні підручники;
наочно-орієнтовані середовища;
лабораторні практикуми;
тренажери;
системи контролю знань;
довідники і бази даних учбового призначення;
інструментальні системи;
експертно-навчаючі системи.
Автоматизовані навчаючі системи (АНС) — комплекси програмно-технічних і навчально-методичних засобів, що забезпечують активну учбову діяльність. АОС забезпечують не лише навчання конкретним знанням, але і перевірку відповідей учнів, можливість підказки, цікавість матеріалу, що вивчається, і ін.
Експертні навчаючі системи (ЕНС). Реалізують навчальні функції і містять знання з певної досить вузької предметної області. ЕНС мають в своєму розпорядженні можливості пояснення стратегії і тактики рішення задачі предметної області, що вивчається, і забезпечують контроль рівня знань, умінь і навичок з діагностикою помилок за результатами навчання.
Учбові бази даних (УБД) і учбові бази знань (УБЗ), орієнтовані на деяку предметну область. УБД дозволяють формувати набори даних для заданого учбового завдання і здійснювати вибір, сортування, аналіз і обробку інформації, що міститься в цих наборах. У УБЗ, як правило, містяться опис основних понять предметної області, стратегія і тактика вирішення завдань; комплекс пропонованих вправ, прикладів і завдань предметної області, а також перелік можливих помилок учня і інформація для їх виправлення; база даних, що містить перелік методичних прийомів і організаційних форм навчання.
