9.2. Системи інформаційно-аналітичного забезпечення

З урахуванням структурних особливостей регіонального управління принципова схема системах інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) для будь-якого органу цього рівня може мати вигляд, як на рисунку 9.2.

Рис. 9.2. Принципова схема СІАЗ органу регіонального управління

За допомогою моделей діагностики підготовлюється аналітична інформація, що сигналізує про відхилення в поведінці керованого об’єкта. Ін­шими словами, моделі діагностики виявляють симптоми регіональних проблем, які можуть виникнути в найближчому майбутньому, якщо своєчасно не вжити заходів по виправленню ситуації. Тому, використовуючи їх, можна швидше і точніше прогнозувати області нестійкості в функціонуванні регіону (міста), а, отже, більш адекватно вибирати напрями і види керуючих впливів.

Інформаційно-довідкові моделі використовуються (за допомогою від­повідних інформаційних і телекомунікаційних технологій) як допоміжні дже­рела інформації при рішенні поточних різноманітних задач у процесі діяльності органу регіонального управління.

Ключова задача в організації діяльності СІАЗ органу регіонального управління - це налагодження інформаційної взаємодії між елементами і час­тинами виконавчої влади для забезпечення виконання кооперативної дії, спря­мованого на забезпечення матеріального добробуту і задоволення соціальних запитів населення регіону, забезпечення особистих прав і свобод громадян [8,11].

Очевидно, що при створенні СІАЗ для органу регіонального управління на перший план виходить проблема виявлення інформаційного інтерфейсу між різними ешелонами виконавчої влади. А це, у свою чергу, викликає потребу в з’ясуванні особливостей організації і функціонування як усієї системи держав­ного управління України загалом, так і її окремих частин інформаційної фільт­рації даних і забезпечення виборчого доступу до СІАЗ територіального управ­ління різного рівня.

Для цього необхідно провести аналіз інформаційних потоків у системі державного управління на всіх рівнях. Основна мета такого аналізу - виявлення інформації, що виникає при кооперативній дії між елементами системи і відді­лення її від інформації, пов’язаної з діяльністю, направленою на досягнення приватних цілей.

В іншому випадку, до елементів регіонального управління буде посту­пати інформація з інших ешелонів (особливо верхнього), яка не потрібна для виконання спільної роботи. Це неминуче приведе до інформаційного переван­таження регіональних органів управління. Як наслідок цього, виникнуть додат­кові потреби в персоналі і нових структурних ланках, некорисних для коопера­тивної дії. Це, у свою чергу, спровокує несприятливі умови для досягнення гло­бальних цілей органу регіонального управління, оскільки задачі, пов’язані з розв’язанням загальнорегіональних проблем, будуть витіснятися частковими локального значення проблемами внаслідок їх оперативності, тривіальності і особистої зацікавленості.

9.3. Інформаційно-аналітична служба як складова вдосконалення інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій

У контексті підвищення ефективності управління регіоном, на сьогод­нішній день особливої ваги набуває питання створення регіональної інформа­ційно-аналітичної служби (РІАС) при місцевих державних адміністраціях у їх прямому підпорядкуванні, метою діяльності якої є своєчасна, науково-обґрун­тована підтримка процесів підготовки, прийняття управлінських рішень і забез­печення інформаційних потреб суспільства.

РІАС можуть виконувати замовлення із інформаційно-аналітичного за­безпечення організацій, установ різних форм власності, юридичних та фізичних осіб і на комерційній основі згідно з договором, що є альтернативним варіантом розв’язання питання низького рівня фінансування програм інформатизації та розвитку інформаційної сфери регіону.

Функціонально інформаційно-аналітична служба в регіоні може склада­тися з таких базових підсистем (чи складових), наведених на рисунку. 9.3.

Рис. 9.3. Функціональні складові інформаційно-аналітичної служби

До першої підсистеми функцій відносяться функції інформаційного по­шуку, які включають у себе: збір та аналіз даних, пошук і оцінку інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та можливостей Інтернет; ідентифікацію та систематизацію інформації, її зберігання; створення баз даних; інформаційний супровід підготовки прогнозів розвитку галузей, під­приємств регіону; інформаційну підтримку проектів зі ступенем ризику; інфор­маційну підтримку науково-дослідних робіт із проблем розвитку соціально-економічного потенціалу регіону.

Другою функціональною складовою вважаємо функції здійснення аналі­тично-методичної діяльності, а саме: виявлення, опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій; моделювання проблем, ви­бір методів їх рішення, оцінка наслідків; інформаційне та аналітичне рецензу­вання планів, програм, результатів експертиз; аналіз і прогнозування ситуацій, проблем у політиці, економіці, науці, виробництві, підприємницькій діяльності тощо; мінімізація факторів ризику; аналітична оцінка ініціатив, інновацій, роз­робка пропозицій щодо їх використання; аналіз рейтингів, кредитних історій об’єктів; інформаційний супровід і аналіз суспільно-політичних акцій і проце­сів; підготовка зведених, тематичних, прогнозних, аналітичних матеріалів, до­відок, доповідей, обґрунтувань, інших інформаційних продуктів.

Третя підсистема функцій включає в себе функції технічного забезпе­чення та захисту інформації, серед яких: організаційно-технологічна реалізація процесів інформатизації в регіоні; програмне забезпечення; створення інформа­ційно-пошукових програм; забезпечення захисту інформації; забезпечення те­лекомунікацій та автоматизації; випуск аналітичних збірників, довідників тощо.

Для реалізації вищенаведених функцій доцільно в структурі інформа­ційно-аналітичної служби в регіоні створюються відповідні відділи: відділ ін­формаційного пошуку та інформаційних ресурсів; аналітично-експертний від­діл; відділ технічного забезпечення.

Визначальним у процесі створення та функціонування інформаційно-ана­літичної служби є практичний розподіл основних напрямків діяльності:

• для забезпечення інформаційних потреб фізичних та юридичних осіб у структурі інформаційно-аналітичної служби доречним є створення «Центру інформаційної підтримки», який надасть можливість фізичним і юридичним особам отримувати різного роду інформаційні послуги (в тому числі і при на­станні надзвичайних ситуацій);

• вважаємо за доцільне окремо сформувати «Науково-аналітичний центр» для вивчення, узагальнення, прогнозування ситуації в регіоні, форму­лювання альтернативно-конкурентних проектів управлінських рішень і надання необхідної аналітично-прогнозної, методичної інформації, як, у першу чергу, керівництву місцевих державних адміністраціях, так і юридичним, фізичним особам, підприємствам, установам, організаціям різних форм власності (на ко­мерційній основі);

• задля відкритості та прозорості діяльності місцевих державних адміністраціях та з метою формування їх позитивного іміджу корисним вбача­ється виокремлення в структурі інформаційно-аналітичної служби «Прес-центру» (який може включати і відповідний відділ облдержадміністрації).