8.6. Страхування фінансово – кредитних ризиків

Це нова галузь майнового страхування, котра в Україні почала розвиватись в кінці 90-х років минулого століття. Фінансово – кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово – кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових забов’язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором.

Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо).

Фінансово – кредитні ризики мають тільки добровільну форму страхування.

До фінансових ризиків слід віднести наступні:

§ Ризики неплатежу при продажі товарів в кредит та лізингових операціях;

§ Неотримання прибутку при інвестиційних операціях;

§ Втрати або зменшення прибутку внаслідок не передбачуваних ( фор мажорних) обставин.

Слід відмітити, що законом України „Про страхування” ст. 7 передбачено кілька видів страхування фінансових ризиків, а також страхування судових витрат, так як страхування зменшує витрати підприємства на судові процеси за рахунок прибутку.

Класифікація кредитних ризиків в країнах ЄС передбачає ризики загальної неплатоспроможності і ризики непогашення окремих видів кредитів – експортного, споживчого, іпотечного та сільськогосподарського.

Організаційні схеми страхування фінансово – кредитних ризиків можуть бути двох – п’яти елементними. Так при страхуванні фінансових ризиків ( неплатежу, інвестиційних операцій і втрат прибутку) схема двоелементна. Страхувальником і одночасно застрахованим виступає в цій схемі виробник або продавець ( інвестор). Ця схема притаманна і для страхування ризику непогашеного кредиту ( кредитне страхування), де одночасно страхувальником і застрахованим є банк який видає кредит позичальнику. Ця схема отримала  назву делькредерного страхування.

Якщо боржник виступає страхувальником, щодо ризику неповернення кредиту, а застрахованим є відповідно банк схема стає трьох елементною і отримала назву „ заставного” страхування. В даному випадку банк перекладає страхування ризику неповернення кредиту на дебітора (боржника).

Термін укладання договорів страхування фінансово – кредитних ризиків від декілька днів до одного року. Так договори страхування ризиків неплатежу можуть укладатись на одну конкретну операцію ( 5 – 10 діб ) або усі операції постачальника ( квартал, рік). Договори страхування інвестиційних та кредитних ризиків укладаються на період дії інвестиційних операцій або кредитних угод.

Розміри страхових тарифів на фінансово – кредитне страхування встановлюються компаніями і залежать від виду і характеру операцій, надійності боржника чи контрагента, тощо. Так, тарифи за страхування фінансово - кредитних ризиків коливаються в наступних межах страхової суми:

• Неплатежів - від 3 до 5 -6 %;

• Інвестиційних ризиків – від 1 до 3-4%;

• Ризику втрати прибутку – від 0,3 до 0,8 %;

• Ризику непогашення кредиту – від 2 -3% до 10 - 15 %.

Як правило, при страхуванні фінансово – кредитних ризиків застосовується безумовна франшиза розміром не менш як 10%. При настані страхового випадку розмір збитку визначається в розмірі несплачених платежів, неповернутого кредиту, неотриманого інвестиційного доходу або втраченого ( неотриманого) прибутку. Термін виплати відшкодування згідно договору страхування.