Тема 9. Страхування відповідальності

9.1. Поняття про відповідальність та загальна характеристика її страхувань

Страхування відповідальності почало свій розвиток у ХІХ ст. На його розвиток значно вплинули закони про цивільну відповідальність різноманітних груп підприємців за нещасні випадки на виробництві, прийняття яких було викликано високими темпами росту кількості аварій внаслідок підвищення ступеня механізації виробничих процесі. Так, у Франції цей вид страхування з’явився у 1825р., у Німеччині - у 1871р., в Англії - у 18880р.

В широкому розумінні розрізняють соціальну, моральну та юридичну відповідальність. Юридична відповідальність настає в результаті порушення правових норм держави. Відокремлюють дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність.

Цивільна ( цивільно – правова ) відповідальність є способом примусового впливу на порушника громадянських прав шляхом застосування санкцій майнового характеру, спрямованого на відновлення майнового стану потерпілого, ця відповідальність настає в результаті порушення майнових і особистих немайнових прав юридичних та фізичних осіб ( ненавмисне пошкодження або знищення майна, невиконання умов договору . тощо )

Ст. 440 Цивільного кодексу України говорить, що ..Шкода заподіяна особі або майну юридичній або фізичній особі, підлягає відшкодуванню виною особою в повному обсязі.

Безпосередню метою страхування відповідальності є страховий захист як страхувальника від фінансових втрат (які він може понести в результаті пред'явлення до нього за рішенням суду позовів про відшкодування збитку, що спричинений третій стороні) так і майнових інтересів третіх осіб, оскільки у винуватця може не бути достатньо коштів, щоб оплатити збитки.

Таким чином, страхування відповідальності с формою захисту від ризиків, що загрожують .третій особі (її здоров'ю чи майну), однією з га­лузей страхування, що закріплена законодавче. Зазначена галузь страхування поєднує в собі риси як майнового страхування, коли шкода завдається майну, так і особистого страхування, коли шкода завдана життю, здоров'ю громадян.

Об'єктомстрахування відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, майнові інтереси, пов'язані-з відшкодуванням страхувальником:

- заподіяної їм шкоди фізичній особі або її майну;

- шкоди, заподіяної юридичній особі.

Під майновим інтересом необхідно розуміти збиток, який поніс би страхувальник, якби його відповідальність не була застрахована.

Мета страхування відповідальності - страховий захист економічних інтересів страхувальників, здатних заподіяти шкоду третім особам.

Предметомстрахування відповідальності с:

- ризики особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність) - ті, що пов'язані з можливістю заподіяння шкоди;

- ризики майнового страхування (знищення, нестачі, пошкодження).

До специфічних, ознакстрахування відповідальності відносять:

- суб'єктами страхових відносин с три сторони: страховик, страхувальник, третя сторона застрахований, кому буде виплачуватись страхове відшкодування наперед не визначений

- невизначена вартість об'єкта страхування;

- забезпечує відшкодування збитку третій особі і одночасно виступає у якості охорони майнових інтересів самого страхувальника;

- страхова сума встановлюється в договорі як ліміт (межа) відповідальності страхувальника, яка може виникнути при заподіянні страхувальником шкоди, на весь термін дії договору страхування чи на один страховий випадок, а для обов'язкової форми - встановлюється Кабінетом Міністрів України і може змінюватись не пізніше, ніж за два місяці до початку нового календарного року за поданням Уповноваженого органу.

- особливість страхування відповідальності полягає в тому, що його дія розповсюджується, як правило, на збитки, які відповідають таким вимогам:

- заподіяні третім особам, а не страхувальнику;

- причина збитку - ненавмисні дії страхувальника;

- відповідальність страхувальника щодо відшкодування збитку повинна бути визначена законодавче.

У відповідності до перерахованих особливостей страховики вимушені створювати достатньо великі грошові резерви, щорічно відраховуючи їх у фонд майбутніх виплат.

Страхування відповідальності класифікується:

- за формою здійснення: добровільне, обов'язкове;

- за видами застрахованого суб’єкти страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи;

- за видами договорів: звичайні, додаткові.

- за видом діяльності (виробничою ознакою): страхування цивільної відповідальності; страхування професійної відповідальності; страхування інших видів відповідальності.

Отже, страхування відповідальності поєднує в собі риси майнового та особистого страхування. Через страхування відповідальності відшкодовуються майнова шкода, спричинена третім особам, які наперед не відомі. Сам страхувальник при цьому не звільняється від адміністративної та кримінальної відповідальності. Здійснюється у добровільній та обов'язковій формі. Так станом на 01.01.2001 р. частка добровільного страхування відповідальності у структурі страхових платежів вітчизняного страхового ринку становила 9,5%, а страхових виплат - 7%.

Оскільки важко визначитись межу між злочином і необережною поведінкою, недбайливістю та вимушеними діями в силу обставин, що склалися, американці юристи розробили так звану "доктрину недбайливості", яка дозволила більш чітко окреслити всі поняття, що використовуються у страхуванні відповідальності. Недбайливість - ключове поняття у страханні відповідальності, воно означає, що людина, яка не вміє вести себе так, як того вимагає закон, або недостатньо обережна стосовно оточуючих чи їхнього майна, визнається такою, що виявила недбайливість. Це дає підставу змусити відшкодувати збиток, спричинений її діями.

Слід взяти до уваги, що до укладення договору страхування відповідальності чітко визначені тільки страховик і страхувальник. Інакше кажучи, договір страхуванні відповідальності не і передбачає конкретної особи, якій повинно бути виплачене страхове відшкодування. Самі ж потерпілі, їх кількість, ступінь пошкоджень, матеріальних витрат і т. ін. до настання страхового випадку невідомі. Це визначається і стає відомим тільки при настанні страхового випадку.

Згідно закону України „ Про страхування” визначенню 16 видів обов’язкового та 5 видів добровільного страхування відповідальності, а саме:

- страхування відповідальності морського перевізника й виконавця робіт пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

- страхування цивільної відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

- страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

- страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Цікавий випадок стався з алжирцем, який приїхав відпочити у Швейцарські Альпи. Поверхня новенького "Мерседеса", який він поставив біля кав'ярні, була пробита бурулькою. Алжирець звернувся до хазяїна будинку за відшкодуванням збитку, а той - з аналогічною вимогою до французької компанії, де була застрахована його фінансова відповідальність. Французький страховик, у свою чергу, подав позов алжирській компанії, де була застрахована машина туриста, що постраждав. Основний аргумент звучав так: ваш клієнт не міг не бачити, яка небезпека загрожує його машині зверху. Справу було передано до суду, де вирішальним аргументом стала заява алжирської сторони про те, що на батьківщині постраждалого немає снігу та бурульок, тому їхньому клієнтові важко було оцінити міру ризику, що йшов від них. Страхові виплати здійснила французька сторона..

Програма розвитку страхового ринку України на 2001- 2004 рр. передбачає розширення вітчизняного страхового ринку, зокрема за рахунок впровадження таких видів страхування відповідальності:

- підприємців перед третіми особами;

- санаторно курортних закладів за неправильне лікування;

- туристичних організацій перед своїми клієнтами.