Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії

12.1. Поняття фондів страховика, їх види та порядок формування

Фонди страховика представляють собою певні виокремлені фінансові ресурси, що призначені для забезпечення безперервного відтворювального процесу та є однією з особливостей фінансово-господарської діяльності страховика. В сучасних умовах господарювання однією із умов діяльності страховика є :

• наявність сплаченого статутного фонду;

• створення резервного фонду (у відповідності до законодавчо встановлених норм);

• формування специфічних фондів та резервів.

Статутний фонд (статутний капітал – в обліку та звітності) формується у відповідності до чинного законодавства за рахунок внесків засновників та у розмірах, передбачених Законом про страхування (не менше, як 1 млн. ЄВРО для страховика, що здійснює ризикове страхування та 1,5 млн. ЄВРО при здійсненні страхування життя). Зазначений фонд складає основу власного капіталу страховика на початковому етапі функціонування страхової компанії. В подальшому власний капітал страховика формується за рахунок поповнення із прибутку від страхової діяльності, доходів від інвестування коштів, додаткового капіталу.

Наступний елемент фондів страхової компанії – резервний фонд, який ще називають резервним капіталом, а у світовій практиці "резерви капіталу". Методика його формування не має галузевої специфіки та відповідає загальним принципам організації господарської діяльності будь-яких підприємств. Він створюється у відповідності до засновницьких документів та в рамках діючого законодавства. Джерелом цього резервного фонду є частина прибутку підприємства. Розмір відрахувань до нього, наприклад, для акціонерних товариств, повинен становити не менше 5% від прибутку до досягнення ним розміру не менш як 25% статутного капіталу. Резервний капітал за певних умов може бути використаний на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення облігацій товариства й викупу акцій у випадку відсутності інших коштів. Зазначений резерв використовується також у разі недостатності коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки. Така ситуація може скластися в збиткові для страхової компанії роки.

Групу специфічних страхових фондів, призначених для здійснення страхових операцій, складають наступні фонди страховика:

• страховий фонд;

• запасний фонд;

• гарантійний фонд.

Зазначені фонди безпосередньо призначені для виконання страховиком своїх зобов'язань щодо укладених договорів.

Страховий фонд створюється за рахунок основної частини нетто-ставки та використовується для здійснення страхових виплат страхувальникам (страхового забезпечення – при особистому страхуванні, страхового відшкодування – при майновому страхуванні), тобто для виконання фінансових зобов'язань страховика за договорами страхування. Основою формування страхового фонду є ймовірність збитку, яка визначається на основі статистичних даних, теорії ймовірності, теорії великих чисел. А використання коштів із страхового фонду залежить від фактичних збитків, понесених страхувальниками за відповідний період.

Запасний фонд формується за рахунок ризикової надбавки (дельта-надбавки, гарантійної надбавки), яка є частиною нетто-ставки, і яка створюється для компенсації можливих відхилень у страховій діяльності від середнього розміру страхових платежів.

Страховий та запасний фонди формують страхові резерви страховика.

Отже, джерелом створення страхового та запасного фондів є нетто-ставка, яка представляє собою основну частину страхової премії. Зазначені фонди не є власністю страховика, визначають зобов'язання страховика, забезпечують реалізацію основної функції страхування – здійснення страхового захисту.

У відповідності до Закону про страхування до гарантійного фонду належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку (ст.30 Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р.). Джерелом створення зазначених складових гарантійного фонду є власний капітал страховика, який повинен забезпечити підвищення рівня його платоспроможності.

У підсумку можна зазначити, що страховик формує необхідні фонди, які мають своїм джерелом створення страхові премії та прибуток з метою забезпечення виконання страхових зобов'язань щодо організації страхового захисту та підвищення платоспроможності страховика.