1. Страхування від нещасних випадків.

2. Страхування на випадок хвороби.

3. Страхування наземного транспорту.

4. Страхування залізничного транспорту.

5. Страхування авіаційного транспорту.

6. Страхування водного транспорту.

7. Страхування вантажів.

8. Страхування від вогню і стихійних явищ.

9. Страхування інших видів майна, ніж передбачене в групах 3-8.

10. Страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

11. Страхування відповідальності власників авіаційних суден.

12. Страхування відповідальності власників водних суден.

13. Страхування загальної відповідальності.

14. Страхування кредитів.

15. Страхування поручительств.

16. Страхування фінансових витрат.

17. Страхування судових витрат.

18. Страхування допомоги

Класифікація, котра застосовується для ліцензування страхової діяльності в Україні, дещо простіша: у ній немає поділу на два відділи, але виділені групи страхувань, котрі приблизно відповідають групам страхувань у відповідності до класифікації Євросоюзу.

Класифікація страхувань за юридичною ознакою базується на законодавчих нормах цивільного і страхового права та забезпечує їх групування за видами (класами), що служить підставою для видачі ліцензій на здійснення страхової діяльності та забезпечує їх поділ на обов'язкові і добровільні види.

2.2. Класифікація страхування за економічними ознаками

Найбільш широкою є класифікація страхувань за економічними ознаками, згідно яких страхування класифікується за:

1) об'єктами (галузями, підгалузями і видами);

2) родом небезпеки (видами ризиків);

3) статусом страхувальника;

4) статусом страховика.

Класифікація страхувань за родом небезпеки передбачає їх здійснення за такими видами ризиків: транспортні, підприємницькі, фінансово-кредитні, технічні; ризики пов'язані з життям і здоров'ям; ризики нанесення збитків третім особам.

Класифікація за статусом страхувальника передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси суб'єктів підприємницької діяльності, а також ті, які обслуговують інтереси громадян. Ця класифікація стосується майнового страхування і страхування відповідальності.

Класифікація за статусом страховика використовується для забезпечення державного регулювання страхової діяльності, аналізу розвитку страхового ринку, контролю за страховиками. Ця класифікація передбачає поділ страхування на:

- комерційне (здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств, а також товариств з додатковою відповідальністю);

- взаємне (здійснюють товариства взаємного страхування);

- державне (здійснюють спеціалізовані державні страхові організації).

2.3. Класифікація за формами здійснення (обов’язкові і добровільні види страхування)

Класифікація страхувань за формою здійснення передбачає їх поділ на обов'язкове та добровільне.

Законом України "Про страхування" (редакція 2001 року) передбачено 33 обов'язкових та 22 добровільних видів страхувань. З цієї кількості страхувань 27 видів відноситься до майнового страхування, 12 - до страхування відповідальності і 16 - до особового страхування. Насправді як обов'язкових, так і добровільних видів страхувань є більше внаслідок того, що, наприклад, згідно обов'язкового авіаційного страхування здійснюється п'ять окремих видів страхувань, а при добровільному страхуванні за однією ліцензією може здійснюватися кілька різновидностей страхувань. Серед обов'язкового страхування немає державних видів (згідно цього ж Закону в редакції 1996 року їх було 14).

Для здійснення обов'язкових видів страхувань Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його здійснення, форми типового договору, особливі умови отримання ліцензії, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику їх актуарних розрахунків.

Добровільні види страхувань здійснюються на підставі договору страхування. Для укладення договорів і виконання зобов'язань згідно нього страхові компанії розробляють правила страхування, котрі погоджуються; органом нагляду за страховою діяльністю. Конкретні умови страхуванні визначаються в договорах страхування з врахуванням особливостей об'єктів страхування.

Види обов'язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;