- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
- Кодова відстань обраного часового коду.
де N – число часових інтервалів (розрядів);
З
аналізу співвідношення для
виходить, що, по-перше, при збільшенні
надмірності (при збільшенні кодової
відстані
)
при незмінному числі часових інтервалів
величина ВКФ(
)
зменшується. Зі збільшенням же
при незмінній величині
величина ВКФ зростає. По-друге, аналіз
показує, що синтез складних ЧЧ-сигналів
зводиться до побудови кодів, інваріантних
до циклічного зсуву. Системі ЧЧ-сигналів
відповідає код, що зберігає мінімальну
кодову відстань при будь-яких циклічних
зсувах.
Співвідношення для ВКФ часових сигналів (ШПС із прямим розширенням спектра) має вигляд:
.
При
амплітудній модуляції (АМ) елементів
ШПС коефіцієнти
й
приймають значення 0 або 1.
У цьому випадку ВКФ і максимум її модуля визначаються тими ж співвідношеннями, що й для ЧЧ-сигналів:
;
.
Системою часових АМ-сигналов є код, що зберігає мінімальну кодову відстань dmin при будь-яких циклічних зміщеннях.
При фазовій модуляції елементів ШПС коефіцієнти й приймають значення 1 або -1. Тоді зі співвідношення для ВКФ Ч-сигналів виходить, що пропорційна різниця між кількістю співпадаючих й елементів, що розрізняються по фазі елементів i-го й циклічно зсунутого j-го сигналів:
,
де
- число елементів, що розрізняються
по фазі, i-го й на
циклічно
зсунутого j-го сигналів (хэмминогова
відстань між цими сигналами). При цьому
максимум модуля ВКФ:
,
де
- найбільша з величин a й b.
Значення
цих величин передбачається позитивними,
тому що в коді, як правило,
.
Таким чином, системою Ч-сигналів є код, що зберігає при будь-яких циклічних зсувах як максимальну, так і мінімальну кодову відстань.
Для частотних (Ч) сигналів співвідношення для ВКФ має вигляд:
Звідси
виходить, що ВКФ дорівнює нулю при всіх
часових інтервалах, крім нульового, між
i-м й j-м сигналами. Максимальне значення
ВКФ досягається тільки в точці
.
Тому властивість кодів зберігати
мінімальну або максимальну кодову
відстань при будь-яких циклічних зсувах
тут не потрібна. Для системи Ч-сигналів
може бути використаний будь-який код.
Методика побудови системи складних сигналів полягає в наступному.
1. Необхідно вибрати метод модуляції, що визначає вид сигналу (ЧС, Ч або ЧЧ).
2.
При заданому числі абонентів
і наявної сукупності сигналів
необхідно вибрати
складних сигналів і визначити для кожної
пари сигналів ВКФ.
3.
Вибрати ті сигнали для системи складних
сигналів, які задовольняють умові
.
У висновку можна зробити вивід про те, що для одержання виграшу у якості зв'язку при використанні кожного зі способів кореляційної обробки, необхідно, щоб ансамбль сигналів володів «гарними» автокореляційними властивостями. Бажано, щоб сигнали мали єдиний автокореляційний пік, інакше можлива помилкова синхронізація по бічному пелюстку автокореляційної функції (АКФ). Важливо, що чим ширше спектр випромінюваних сигналів, тим більш вузький центральний пік (основний пелюсток) АКФ. Пари кодових послідовностей підбираються так, щоб взаємна кореляційна функція (ВКФ) мала мінімальне значення при їхній попарній кореляції. Це гарантує мінімальний рівень взаємних перешкод.
Отже, вибір оптимального ансамблю сигналів в CDMA зводиться до пошуку такої структури кодових послідовностей, у якій центральний пік АКФ має найбільший рівень, а бічні пелюстки АКФ і максимальні викиди ВКФ по можливості мінімальні.
