- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
Системи стандарту UTRA TDD передбачені для тих регіонів, у яких сформований розподіл частот у діапазоні 2 ГГц не дозволяє організувати частотний рознос напрямків передачі “униз” й “угору”. У Європі для систем стандарту UTRA TDD регламентовані непарні ділянки спектра 1900...1920 МГц й 2010...2025 МГц, а в США - 1850...1910 МГц й 1930...1990 МГц.
Деякі технічні характеристики стандарту UTRA TDD аналогічні з характеристиками UTRA FDD: швидкість проходження розширюючих кодів дорівнює 3,84 Мчіп/с; тривалість кадрів 10 мс (38400 чипів); кожен кадр складається з 15 часових каналів (слотів) по 2560 чіпів у кожному.
Істотною відмінністю TDD від FDD різновиду стандарту UTRA є те, що системи UTRA TDD не є системами із чисто кодовим поділом сигналів (каналів). В обох напрямках передачі поділ сигналів здійснюється на основі комбінації TDMA й CDMA.Передані дані розподіляються по часових каналах (слотах) послідовних кадрів, тому дані від БС, що адресовані конкретній АС, передаються в деяких певних слотах деяких певних кадрів. Така послідовність слотів і кадрів іменується пачкою - burst. При передачі пачки повторюються з кожним суперкадром, що складається з 72 кадрів. У кожному слоті використовуються каналостворюючі коди у вигляді функцій Уолша, порядок яких не перевищує 16-ти. У такий спосіб за рахунок кодового поділу утворюється не більш ніж 16 кодових каналів, інші канали реалізуються за рахунок часового ущільнення шляхом індивідуального призначення слотів і кадрів.
Часовий дуплекс здійснюється виділенням частини слотів кадру лінії “униз”, а частини, що залишилася, слотів кадру - лінії “угору”. На рис. 4.50
показана послідовність кадрів: 1-й АС надані трійки слотів у парах суміжних кадрів, що повторюються з періодом, рівним 12-ти кадрам, причому лінії “униз” виділені перший, другий і третій слоти, а лінії “угору” - восьмий, дев'ятий і десятий.
Рисунок 4.50 – Кадри та слоти, виділені i-ої АС у лініях “униз” та “угору”
З розглянутого принципу формування каналів можна зробити висновок про те, що в радіо інтерфейсі TDD можливі три варіанти управління швидкістю передачі в обох напрямках:
- зміна кількості слотів у кадрі, виділених користувачеві;
- зміна коефіцієнта розширення (числа чіпів на інформаційний символ);
- використання паралельних кодових каналів (мультікодова передача).
Іншою особливістю радіо-інтерфейсу TDD є квазісинхронність лінії “угору”. Базова станція постійно контролює затримку сигналу від АС, що посилається у відповідь на запит БС, і передає абонентської станції команду на випередження для того, щоб сигнали від різних АС були по можливості синхронними на вході приймача БС. При цьому припустима похибка синхронізму сигналів абонентських станцій установлена в межах чотирьох довжин чіпа. При таких часових зсувах функції Уолша одного порядку (періоду) втрачають ортогональність, тому за рахунок кодового поділу доводиться тільки чотири канали. Шляхом збільшення точності сполучення на вході приймача БС сигналів від різних АС до часток чипа можна забезпечити однакові можливості лінії “угору” та “униз” у плані застосування синхронного кодового поділу.
