- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
Процес формування сигналу в каналі зворотного трафіку на деяких етапах збігається, а на деяких істотно відрізняється від формування сигналу в каналі прямого трафіку. Структурну схему каналу зворотного трафіку наведено на рис.4.36.
Рисунок 4.36- Структурна схема каналу зворотного трафіка
Усі перетворення до згорткового кодування в каналі зворотного трафіку практично однакові з аналогічними в каналі прямого трафіку. Відміни починаютсья зі згорткового кодування.
Згортковий кодер зворотного каналу має швидкість кодування V=1/3, кодове обмеження k=9. Швидкість цифрового потоку на виході згорткового кодера дорівнює 28,8 кбіт/с незалежно від швидкості вхідного потоку. Побітове перемеження даних відбувається на інтервалі 20 мс, на якому розміщується 576 біт. Значення бітів записується в матрицю 32х18 (32 стовбця і 18 строк). Запис здійснюється послідовно по стовпцям, а зчитування здійснюється построково.
Цифровий потік, швидкість якого 28,8 кбіт/с, з виходу перемежувача поділяється на блоки по 6 біт і кожен такий блок заміщається однією з 64 функцій Уолша. В результаті швидкість передачі даних на виході 64-ичного ортогонального модулятора збільшується в 64/6 разів, тобто до 28,8• 64/6=307,2 кбіт/с, що відповідає швидкості передачі 6-ти бітових символів коду Уолша 28,8•103/6=4800 симв/с. Модуляція функціями Уолша в даному варіанті використовується для підвищення завадостійкісті зворотного каналу.
Потік даних, закодованих функціями Уолша, піддається скремблюванню довгої ПВП ( ) зі швидкістю 1,2288 Мчип/с (на один символ функції Уолша в прорідженому потоці приходиться чотири чипи псевдовипадкової послідовності довгого коду). Скремблювання забезпечує шифрування інформації, що передається. Для зменшення інтерференції між АС кожній з них задається маска, що забезпечує формування довгих ПВП з різними циклічними зрушеннями. Це дозволяє ідентифікувати АС на БС, тобто здійснювати кодовий розподіл абонентів.
Наступні операції прямого розширення спектра і модуляції аналогічні таким же операціям в прямому каналі. Відмінність полягає в тому, що в зворотньому каналі застосовується квадратурна фазова модуляція зі зсувом (OQPSK). Тому в підканалі Q модулятора введена затримка на тривалості 0,5 чіпа (813,8/2=406,9 нс). Застосування OQPSK зменшує глибину небажаних провалів огинаючої сигналу. Модуляція OQPSK у прямому каналі не використовується, оскільки БС передає ущільнений сигнал 64 каналів.
Структура каналу доступу та процедури формування сигналів за рідкісним винятком аналогічні каналу зворотного трафіка. Зокрема, на відміну від прямого каналу в каналі доступу відсутній рандомізатор, швидкість передачі даних фіксована й дорівнює 4,8 кбіт/с.
4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
Загальні принципи обслуговування викликів у стільникових системах зв'язку стандарту CDMA аналогічні раніше розглянутим.
АС може перебуває в одному із чотирьох станів: 1) ініціалізації; 2) чергування; 3) доступу й 4) активному стані.
У стані ініціалізації АС відшукає пілотний канал. Виявивши його, на 32-й функції Уолша вона знаходить канал синхронізації. З повідомлення, що передається по каналу синхронізації, АС одержує дані про конфігурацію системи і її часову структуру.
На наступному етапі АС переходить до режиму чергування, виявляє пейджинговий канал (канал виклику) і здійснює безперервний контроль за повідомленнями, що надходять. Ці повідомлення від БС можуть містити всі необхідні дані, щоб ініціювати виклик або прийняти його від іншого абонента.
Якщо відбувся вхідний або вихідний виклик, АС переходить у стан доступу. При цьому обмін необхідними даними з БС відбувається по каналах доступу й пейджинговому.
При успішній спробі доступу АС входить в активний стан. У цьому стані підтримується мовний зв'язок із БС по інформаційному каналу й по ньому ж здійснюється сигналізація.
При організації вихідного з'єднання АС передає на БС по каналу доступу сигнал виклику. Після прийняття сигналу виклику АС базова станція по каналу виклику передає на АС повідомлення про призначення їй одного з кодових каналів трафіку (їх у системі 55). Після цього АС переходить у режим прийому-передачі мовної інформації. Більш детально процедура встановлення вхідного з'єднання представлена на рис.4.37.
Рис. 4.37 - Процедура встановлення вхідного з'єднання
Для організації вхідного з'єднання БС по каналу виклику передає на АС сигнал виклику. У відповідь на цей сигнал АС по каналу доступу передає підтвердження. Отримавши підтвердження, БС направляє на АС по каналу виклику повідомлення про призначення їй каналу трафіку, після чого АС переходить у режим прийому-передачі інформації.
Процедура встановлення вихідного з'єднання представлена на рис. 4.38.
Рис.
4.38 - Процедура встановлення вихідного
з'єднання
В прямому каналі організований безперервний підканал управління потужністю шляхом заміщення декількох біт мовних даних зі швидкістю 800 біт/с (1 біт кожні 1,25 мс). Передача «0» означає, що АС повинна збільшити рівень своєї середньої вихідної потужності на 1 дБ, а передача «1» - зменшити на 1 дБ. Максимально можлива швидкість зміни потужності ±16 дБ на інтервалі одного кадру тривалістю 20 мс.
