- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
У процесі еволюції технології радіо-інтерфейсів систем 1G/2G потерпає істотних змін. Стратегія переходу до систем 3-го покоління на базі технології TDMA представлена на рис.4.41.
Рисунок 4.41- Стратегія переходу до систем 3-го покоління на базі TDMA
Проектами переходу систем 3-го покоління на базі TDMA являються американський UWC-136 (IMT-SC) і європейський проект EP DECT (IMT-FT)
Проект UWC-136 передбачає перехід до систем TDMA 3-го покоління шляхом еволюції стандарту IS-136 (D-AMPS).
Стандарт D-AMPS (IS-136) уже сьогодні задовольняє багатьом істотним вимогам IMT-2000. D-AMPS є єдиним стандартом, що забезпечує дворежимний “безшовний” роумінг, що автоматично перемикає абонентів з аналогових каналів на цифрові без переривання обслуговування.
Можливі наступні етапи розвитку цього стандарту на шляху до 3G (три версії проекту стандарту UWC-136RTT):
-IS-136+GPRS без розширення смуги частот каналу 30 кГц;
- IS-136 HS o/v - з шириною смуги частот каналу 200 кГц;
- IS-136 HIS з шириною смуги каналу 1600 кГц.
Проект UWC-136 передбачає можливість реалізації радіо-інтерфейсів в широкому діапазоні частот - від 450 МГц до 2,5 Гц. Типи частот зазначених стандартів UWC-136 наведені на рис.4.42.
Рис. 4.42 - Типи частот стандарту UWC-136
В
усіх варіантах UWC-136 передбачене
використання спектрально ефективних
технологій, які розрізняються як за
шириною смуги каналу, так і за
використовуваним видом модуляції (
, різні варіанти QAM).
Використання смуги 200 кГц у сполученні з багаторівневою модуляцією (8PSK) дозволяє забезпечити передачу зі швидкістю 144 й 384 кбіт/с, а використання смуги 1600 кГц - передачу зі швидкістю до 2 Мбіт/с.
Завдяки використанню трьох типів каналів зі смугою 30, 200 й 1600 кГц можливе нарощування можливостей існуючих мереж TDMA/AMPS з урахуванням зростаючих вимог у середовищі послуг.
На першому етапі без розширення смуги каналу 30 кГц програмним способом реалізується стандарт GPRS (IS-136+), заснований на принципі комутації даних. При цьому підтримуються діапазони 850 й 1900 МГц, використовується метод модуляції 8PSK. Забезпечується швидкість передачі 19,2 кбіт/с на часовий с лот й 45 кбіт/с на радіоканал 30 кГц. Можливе збільшення швидкості передачі шляхом використання декількох каналів GPRS.
На другому етапі здійснюється перехід до стандарту EDGE, що відповідає рекомендаціям IMT-2000 і сполучи мий зі стандартом GPRS. Стандарт EDGE являє собою широкосмугову версію GPRS, сумісну з IS-136. При використанні смуги 200 кГц забезпечується швидкість передачі до 384 кбіт/с.
На третьому етапі здійснюється перехід до стандарту IS-136 HS (від High Speed - висока швидкість), або Double EDGE (подвійний EDGE). При використанні смуги 200 кГц (EDGE) забезпечується швидкість передачі 144 кбіт/с для транспортних засобів й 384 кбіт/с - для пішоходів, а при використанні несучою шириною 1,6 МГц (широкосмуговий EDGE) забезпечується швидкість передачі до 2 Мбіт/с. Порівняльні характеристики трьох версій проекту стандарту UWC-136 RTT наведені в таблиці 4.8.
При розробці й запровадженні в дію стандарту GSM вважалося, що його можливостей буде досить на довгострокову перспективу. Однак до теперішнього часу можливості стандарту GSM не повною мірою задовольняють зростаючим вимогам у сфері телекомунікаційних послуг.
Таблиця 4.8 - Основні характеристики трьох версій стандарту UWC-136RTT
Найменування характеристики |
Найменування проекту |
||
IS-136+ |
IS-136 HS (Outdoor/Vehicular) |
IS-136 HS (Indoor) |
|
Мінімальна смуга, необхідна для розгортання системи |
90кГцх2 (1сота,3-х секторна антена) |
3х200=600 кГц |
2х1600 кГц FDD 1600 кГцTDD |
Метод доступу/дуплексування |
TDMA/FDD |
TDMA/FDD |
TDMA/FDD, TDMA/TDD |
Канальний рознос, кГц |
30 |
200 |
1600 |
Модуляція |
-DQPSК (136); QPSK (136+); 8PSK (136+) |
QOQA M BOQAM GMSK |
QOQA M BOQAM
|
Швидкість передачі, кбіт/с |
28,8 |
до 65,2 |
|
Швидкість передачі в радіоканалі |
48,6 кбіт/с |
722,2 кбіт/с (QOQAM) 381,1 кбіт/с (BOQAM) 270,8 кбіт/с (GMSK) |
5,2 M біт/с (QOQAM) 2,6 M біт/с (BOQAM) |
Довжина кадру, мс |
40 (1944біт, QPSK 40 (2832 біт, 8PSK) |
4,615 |
4,615 |
Кількість інтервалів на кадр |
6 по 6,67мс |
8 по 576,92 мкс |
64 по 72 мкс 16 по 288 мкс |
Види модуляції, що використовуються:
QOQAM-квадратурна АМ з четверичним зміщенням;
BOQAM - квадратурна АМ з двійковим зміщенням;
GMSK - гаусова модуляція з мінімальним частотним зсувом
Зокрема, сучасні мережі передачі даних GSM мають низьку швидкість передачі даних - до 9,6 кбіт/с. Ця швидкість достатня для організації роботи електронної пошти та передачі коротких повідомлень (служба SMS) довжиною 160 символів. Маршрутизація даних у системі GSM здійснюється шляхом комутації каналів. У цих умовах забезпечити вимоги IMT-2000 неможливо.
З метою підвищення можливостей стандарту GSM у напрямку IMT-2000 намітилося кілька напрямків розвитку:
- інтеграція з іншими мережами радіо-доступу (DECT і вузлом доступу до Internet);
- впровадження нових технічних рішень, що забезпечують високошвидкісну передачу даних з комутацією пакетів і взаємодія з мережами ТМЗК, ATM й ISDN.
- створення інтегрованих мереж GSM-900/1800 та в перспективі GSM-400.
Модернізовані мережі GSM будуть надавати послуги систем 3-го покоління й мати потенційно більшу абонентську базу.
До теперішнього часу вдосконалювання мереж на базі стандарту GSM йде шляхом використання різних систем і технологій:
- використання технології високошвидкісної передачі даних з комутацією каналів HSCSD (High Speed Ciruit Switched Data) зі швидкістю передачі 64 кбіт/с;х
- використання технології пакетної радіопередачі GPRS (General Packet Radio Service), що забезпечує швидкість передачі до 128 кбіт/с;
- EDGE – забезпечує підвищення швидкості передачі за рахунок використання модуляції 8PSK, що у свою чергу забеспечує спектральну ефективність у два-три рази вищу, ніж в GPRS,
- впровадження системи GSM-400 для зв'язку в сільських і малонаселених районах.
EDGE - останній етап розвитку стандарту GSM.
Системи стандарту EDGE зможуть забезпечувати передачу зі швидкостями (теоретично) до 473 кбіт/с, використовуючи інфраструктуру стандарту GSM.
Швидкість передачі даних мереж GSM , що використовують технологію HSCSD, дорівнює 19,2 кбіт/с (два часових інтервали по 9,6 кбіт/с) або 28,8 кбіт/с (2х14,4 кбіт/с). Впровадження HSCSD вимагає в основному модифікації програмних засобів, при цьому інфраструктура діючої мережі GSM залишається незмінною. Планується подальше збільшення швидкості передачі за рахунок об'єднання 4-х часових канальних інтервалів до величини 38,4 (4х9,6) кбіт/с або 57,6 (4х14,4) кбіт/с. Технологія HSCSD підтримує трафік мереж з комутацією каналів, що є її недоліком.
Важливим кроком на шляху еволюції мереж GSM до UMTS є впровадження передачі даних від абонента до абонента в пакетному режимі по IP протоколу з підвищенням швидкості передачі до 115,2 кбіт/с. Модернізовані мережі GSM (GPRS) здатні надавати користувачам послуги 3-го покоління. Термінали мережі GPRS здатні підтримувати режим багатоканальної (багатослотової) роботи, забезпечуючи при цьому максимальну швидкість передачі на канальний інтервал 21,4 кбіт/с. Кожному абоненту може виділятися від 1 до 8 канальних інтервалів (слотів).
Радіо-інтерфейс EDGE, створений на основі стандарту GSM, забезпечує плавний перехід до 3-му покоління, дозволяючи збільшити швидкість передачі до 384 кбіт/с на несучу. У процесі подальшого розвитку планується підвищити швидкість передачі до 2048 кбіт/с. Радіо-інтерфейс EDGE надбудовується над існуючою схемою радіо-доступу GSM і не вимагає створення нових мережних елементів. Одним з важливих переваг EDGE є використання спектрально ефективної модуляції - 8-позиційної фазової модуляції (8PSK).
Радіо-інтерфейс стандарту EDGE забезпечує автоматичне розпізнавання типу модуляції, що використовується в радіолінії, і наступний перехід у необхідний режим.
В існуючих програмах модернізації аналогового стандарту NMT-450 у цифровий розглядаються три варіанти:
-GSM-400 (більш рання назва GSM-450), заснований на технології GSM-900/1800;
-CDMA-450, заснований на технологічних рішеннях IS-95B й cdma-2000;
-D-NMT, що представляє собою комбінацію систем GSM й TETRA.
Одна з переваг варіанта GSM-400 - використання існуючої інфраструктури мереж GSM і можливість організації глобального роумінгу. Діапазон 450 МГц забезпечує покриття більших територій . Дальність зв'язку для GSM-400 практично вдвічі більше, ніж в GSM-900, що особливо важливо для організації зв'язку в сільській (у значній мірі відкритої) місцевості.
4.5.3 Еволюція систем з технологією CDMA
У США й ряді деяких інших країнах основним стандартом систем 3-го покоління є стандарт сdma-2000.Цей стандарт являє собою широкосмугову версію стандарту cdma-One (IS-95). Його характеристики наведено в таблиці
4.9. Таблиця 4.9 - Основні характеристики стандарту cdma- 2000
Найменування характеристик |
Значення |
Ширина смуги частот |
3,75 МГц (Nx1,25 МГц, де N=1,3,6,9,12) |
Чіпова швидкість |
3,6864 Мчіп/с (Nx1,2288, де N=1,3,6,9,12) |
Рознос несучих у режимі FDD |
45 МГц (стільникові), 80 МГц (PCS) |
Технологія багатостанійного доступу |
MC-CDMA, DS-CDMA |
Метод дуплексування |
FDD й TDD |
Швидкість передачі інформації |
від 1,2 кбіт/с до 2 Мбіт/с |
Завадостійкі коди |
Згортковий код, турбокод |
Метод синхронізації базових станцій |
синхронний |
Метод пошуку осередків |
по пілот-сигналу |
Еволюція стандарту cdma-One у стандарт cdma-2000 повинна пройти за кілька етапів.
Першим етапом еволюції до cdma-2000 є базова станція Metro Cell.
На другому етапі шляхом модифікації програмного забезпечення реалізується стандарт IS-95B. Цей стандарт покоління 2,5G, що забезпечує швидкість передачі даних зі швидкістю 64 кбіт/с у режимі комутації каналів й 115,2 кбіт/с у режимі комутації пакетів. Крім того, стандарт IS-95B забезпечує ряд додаткових функцій, яких не було в IS-95 (АОН з видачею імені тому, хто дзвонить, можливість призначати пріоритети дзвінкам і т.д.).
Еволюція стандарту cdma-One у стандарт cdma-2000 повинна пройти за кілька етапів.
Першим етапом еволюції до cdma-2000 є базова станція Metro Cell.
На другому етапі шляхом модифікації програмного забезпечення реалізується стандарт IS-95B. Цей стандарт покоління 2,5G, що забезпечує швидкість передачі даних зі швидкістю 64 кбіт/с у режимі комутації каналів й 115,2 кбіт/с у режимі комутації пакетів. Крім того, стандарт IS-95B забезпечує ряд додаткових функцій, яких не було в IS-95 (АОН з видачею імені тому, хто дзвонить, можливість призначати пріоритети дзвінкам і т.д.).
На третьому етапі базова станція стає дворежимною за рахунок додавання модуля проміжного стандарту 1xHDR/IS-2000 - прискореного вузькосмугового cdma-2000. Цей проміжний стандарт забезпечує пакетну передачу, одночасну передачу мови й даних, удвічі збільшує ємність у порівнянні з IS-95 при тієї ж чіпової швидкості 1,2288 Мчіп/с.
Четвертим етапом стає багаторежимна станція, що одночасно підтримує стандарти IS-95, cdma-2000 (3xHDR/IS-2000) з чіповой швидкістю 3,6864 Мчіп/с (до 2 Мбіт/с). Ємність такої базової станції буде в два рази вище ємності станції Metro Cell при повній сумісності зверху униз.
До теперішнього часу в Європі вироблена єдина політика переходу до систем 3G на основі базового стандарту UMTS з технологією доступу WCDMA (UTRA IMT-DS). В Україні розгортання загальної мережі радіо-доступу систем 3G також передбачає використання радіо технології WCDMA (UTRA IMT-DS). Визнана доцільною побудова транспортної мережі системи 3G шляхом об'єднання діючих мереж мобільного зв'язку 2-го покоління з використанням протоколів АТМ та ін.
Хоча концепція створення систем майбутнього - систем 4-го покоління, ще не сформована, однак проблеми й можливі шляхи розвитку технологій обговорюються на міжнародному рівні. При переході до систем 4G буде необхідна розробка глобальних високошвидкісних базових мереж (в 3G передбачається тільки їхня модернізація ), створення нових інтерфейсів у діапазоні частот від 5 до 60 ГГц, оснащення практично всіх професійних і побутових приладів вбудованими засобами радіозв'язку, забезпечення мобільного доступу до баз даних (довідково-інформаційних, медичних, географічних), а також реалізація послуг телемовлення в інтересах мобільних користувачів.
