- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.6.2 Класифікація транкінгових систем
Транкінгові системи розрізняються за такими ознаками:
- метод передачі мовних сигналів;
- кількість зон;
- метод об'єднання базових станцій у багато зонові системи;
- тип багато станційного доступу;
- спосіб пошуку й призначення каналу;
- тип каналу управління;
- спосіб утримання каналу.
По методу передачі мовних сигналів розрізняють аналогові й цифрові ТСЗ. В аналогових системах для передачі мовних сигналів використовується частотна модуляція. Ширина смуги частотного каналу - 12,5 кГц або 25 кГц. У цифрових системах використовуються перетворювачі мови (вокодери), які перетворюють звуковий сигнал у цифровий і забезпечують швидкість передачі 4,8 кбіт/с й 9,6 кбіт/с. Потрібне перевищення рівня сигналу над шумом складає 16...20 дБ. Завадостійкість аналогових систем нижча, ніж у цифрових. У цифрових ТСЗ використовують завадостійке кодування, перестановки (перемеження) розрядів, просторове й частотне рознесення, тому необхідне співвідношення сигнал/шум може становити 10...16 дБ.
По кількості зон ТСЗ діляться на одно зонові та багато зонові. Більшість сучасних ТСЗ - багато зонові . Організація багато зонової структури здійснюється через інтерфейс ТМЗК. Крім того, базові станції можуть бути з'єднані безпосередньо лініями зв'язку.
Базові станції в багато зонових системах можуть поєднуватися за допомогою загального для всіх базових станцій єдиного комутатора (системи із централізованою комутацією) або з'єднуватися одна з іншою безпосередньо, або через мережі загального користування (системи з розподіленою комутацією).
У переважній більшості в ТСЗ використовується спосіб доступу МДЧР. У цифрових системах використовується змішаний спосіб МДЧР/МДЧвР, при якому на кожній несучій організовується частотний канал, а в кожному частотному каналі організовується 2...4 часових.
По способу пошуку та призначення каналу розрізняють системи з децентралізованим і централізованим управлінням. У системах з децентралізованим управлінням пошук вільного каналу виконує абонентська станція, що здійснює послідовний пошук (сканування) вільного каналу у виділеному діапазоні частот. У системах із централізованим управлінням пошук і призначення вільного каналу виконує базова станція. У цих системах організовуються канали двох типів - робочі (ПК) і управління. Канали управління (КУ) використовуються для організації вхідних і вихідних з'єднань між абонентами. У всіх транкінгових системах по каналах управління передається цифрова інформація.
Розрізняють системи з виділеним каналом управління та системи з розподіленим каналом управління. У системах першого типу передача управляючої інформації здійснюється по спеціально виділених каналах управління, а в системах другого типу передача управляючої інформації здійснюється одночасно з мовною по тому самому каналу шляхом його частотного ущільнення.
По способу утримання каналу розрізняють транкінг повідомлень і транкінг передачі. Перший спосіб припускає утримання виділеного каналу на весь час розмови. Цей спосіб використовується у всіх випадках при організації дуплексного зв'язку при з'єднанні з абонентами ТМЗК. Другий спосіб припускає використання каналу тільки на час вимови абонентом фраз розмови. У паузах розмови передавач вимикається. Канал, що звільнився, може використовуватися для передачі фраз розмови іншого абонента. Таким чином, окремі фрази розмови абонента можуть передаватися різними каналами. Недоліком такого способу є зниження чіткості звуку при підвищенні навантаження. Переваги - висока ефективність використання каналу.