- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
До складу сучасних СПРВ-ЗК (рис. 4.68 ) входять засоби збору повідомлень від відправника, засоби обробки повідомлень, засоби передачі повідомлень на пейджер і засоби сервісних підсистем.
Повідомлення в СПРВ можуть надходити з міського телефону, ПК із модемом, ПК і радіо передаючого пристрою, зі спеціалізованих пристроїв. Повідомлення можуть надходити по каналах ТМЗК, радіоканалам і каналам розподільних мереж.
Рисунок
4.68 – Склад засобів СПРВ-ЗК
Найчастіше в пейджинг-центр надходять повідомлення від відправників по телефону. Абонент-відправник телефонує, називає оператору пейджинг-центра номер абонента-одержувача й диктує повідомлення. Далі повідомлення обробляється й передається в ефір.Як приклад на рисунку 4.69 наведено варіант схеми міської пейджингової мережі, на якій зображені засоби СПРВ.
Всі повідомлення, які отримані від відправників по телефону, радіотелефону або із ПК через модем надходять на пульти операторів пейджингової мережі (пейджинг-центра). Пульти операторів обладнані навушниками, мікрофонами та органами управління (регулятор гучності, клавіші "Відповідь на дзвінок" й "Лінія зайнята").
Іноді виникає необхідність у створенні локальної мережі віддалених робочих місць операторів. У цьому випадку ця мережа (на рис. 4.69 не показана) з'єднується з основною системою по виділеному каналі зв'язку ТМЗК з використанням модему, або по каналах СПД. Це мережа будується на основі декількох персональних комп'ютерів із працюючими на них операторами та програмним забезпеченням пейджингової системи. Персональні комп'ютери з'єднані в локальну мережу, що підключена до пейджингового сервера. Пейджинговим сервером називають спільно працюючі ПК і пейджинговий термінал.
Основним пристроєм кожної пейджингової системи є пейджинговий термінал. Він отримує повідомлення, передані абонентам, від системи збору інформації, формує сигнал, що модулює, на передавач відповідно до конкретного пейджинговим протоколом і керує пейджинговим передавачем або їхньою системою по каналах зв'язку.
Рисунок
4.69 – Міська пейджингова мережа
У сучасних СПРВ передача здійснюється блоками (кадрами), структура й розмір яких відповідають прийнятому стандарту СПРВ. Формування блоків здійснює пейджинговий термінал. У складі переданих кадрів передбачена передача послідовностей для циклової й тактової синхронізації, адреси абонентів, повідомлення абонентам, надлишкові біти для підвищення вірності передачі інформації.
Пейджинг-термінал може бути виконаний у вигляді автономного спеціалізованого пристрою, спеціалізованої плати, вмонтованої в персональний комп'ютер, або у вигляді спеціалізованого програмного забезпечення, що функціонує на стандартному персональному комп'ютері.
У пейджинг-терміналі можуть використовуватись різні інтерфейси для управління зовнішнім передавачем і трансляції на нього сформованих даних. Отримавши від термінала сигнали управління й сигнал, що модулює, передавач передає повідомлення на робочій частоті.
Для передачі повідомлення по радіоканалах передавальні (базові) станції СПРВ можуть використовувати метровий і дециметровий діапазони (від десятків до сотень МГц). Конкретні значення номіналів частот залежать від умов використання СПРВ, від виду переданих повідомлень (мовні, дані й т.д.). Оскільки радіохвилі метрового діапазону загасають у меншій мірі, ніж дециметрового діапазону, те часта перевага віддають метровому діапазону. Найпоширенішим є діапазон 160 МГц. Для зв'язку в міських умовах переважніше дециметровий діапазон (більша проникність усередину приміщень і транспортних засобів). Тому в більшості СПРВ використовується діапазон частот 450 й 900 МГц.
У СПРВ застосовуються частотне (ЧР) і частотно-часовий (ЧР/ВР) поділ каналів. Ширина смуги частотного каналу в більшості СПРВ дорівнює 25 кГц. У деяких їх СПРВ - 50 кГц.
Передача повідомлень на пейджер здійснюється в цифровому виді ("0" й "1") з використанням частотної модуляції.
