- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
У системі UTRA-IMT-DS з 72-х кадрів (К1, К2,...К72) тривалістю кожного кадра 10 мс (38400 чипів) утворюється суперкадр тривалістю 720 мс. Канальна швидкість становить 3,84 Мчип/с.
Кожен кадр складається з 15-ти канальних інтервалів (слотів КІ1...КІ15) тривалістю 666,6 мкс кожен. Розподіл даних між слотами та в межах слота може змінюватися залежно від типу фізичного каналу й поточної швидкості передачі даних.
Структура кадрів у лініях передачі “униз” та “угору” різна. Основне розходження складається в поділі каналів даних (DPDCH) і управління (DPCCH). У напрямку “униз” використовується часовий поділ цих каналів, а в напрямку “угору” - кодове. Використання часового ущільнення каналів у лінії “угору” недоцільно. Справа в тому, що дані можуть передаватися не завжди, тобто в якісь проміжки часу канал трафіку DPDCH може бути попросту виключений. При цьому передача команд управління по DPCCH не припиняється, тому при часовому ущільненні каналів DPDCH й DPCCH випромінювання набуває переривчастого характеру, що створює чутливі перешкоди близько розміщеним радіоелектронним приладам. Для БС цей фактор не має істотного значення, тому що поблизу антени БС не можуть перебувати пристрої, настільки чутливі до переривчастого випромінювання, чим і пояснюється такий вибір мультіплексування в лінії “угору”.Серуктура кадрів для прямого (від БС до АС ) і зворотного (від АС до БС ) каналів представлена на рис.4.46,а та рис. 4.46,б відповідно.
Рисунок 4.46 - Структура кадру системи UTRA-IMT-DS
а) для прямих каналів DPDCH/DPDCCH (“униз”)
б) для зворотних каналів DPDCH/DPDCCH («угору”)
Структура кадрів у лініях передачі “униз” та “угору” різна. Основне розходження складається в поділі каналів даних (DPDCH) і управління (DPCCH). У напрямку “униз” використовується часовий поділ цих каналів, а в напрямку “угору” - кодове. Використання часового ущільнення каналів у лінії “угору” недоцільно. Справа в тому, що дані можуть передаватися не завжди, тобто в якісь проміжки часу канал трафіку DPDCH може бути попросту виключений.При цьому передача команд управління по DPCCH не припиняється, тому при часовому ущільненні каналів DPDCH й DPCCH випромінювання набуває переривчастого характеру, що створює чутливі перешкоди близько розміщеним радіоелектронним приладам. Для БС цей фактор не має істотного значення, тому що поблизу антени БС не можуть перебувати пристрої, настільки чутливі до переривчастого випромінювання, чим і пояснюється такий вибір мультіплексування в лінії “угору”.
Передача сигналів управління в лінії “угору” здійснюється по каналу управління DPCCH. Цей канал мультіплексується (кодове ущільнення) з каналами даних DPDCH (від 1-го до 6-ти). Мультіплексування відбувається у квадратурному модуляторі, причому сигнали каналу DPDCH надходять у синфазну (J) гілку модулятора, а сигнали каналу управління надходять у квадратурну (Q) гілку модулятора (рис.4.47 )
Рисунок 4.47 – Мультіплексування каналів даних DPDCHi (i=1...6) і управління DPCCH
Попередньо
сигнали кожного з каналів перемножуються
зі своїм канало-створюючим кодом (КК
),
а потім зважуються відповідними
умножувачами (
для DPDCH,
для DPCCH) для того, щоб потужності канальних
сигналів відповідали заданим вимогам
до якості прийому повідомлень і службової
інформації. Максимальна величина кожного
із множників
і
дорівнює одиниці. Величина множника
відключеного каналу дорівнює нулю,
зміна ваг може відбуватися від кадру
до кадру. При використанні більш ніж
одного каналу DPDCH для передачі даних
тому самому споживачеві (БС) всі вони
зважуються тим самим множником
,
що забезпечує рівноправність діючих
каналів DPDCH.
Мультіплексування каналів даних DPDCH і каналів управління DPCCH в лінії “униз” засновано не на кодовому (як у лінії “угору”), а на часовому ущільненні: кожен слот розділений на декілька вікон, кожне з яких відведене для передачі або даних, або команд управління (пілот-сигналу, команд управління потужністю TPC і покажчика транспортного формату TF1).
