Повний перехід до євро планується після 31 грудня 2001 року. Всі рахунки країн — учасниць ЄВС у національних валютах мають бути конвертовані за офіційним курсом у євро. Не пізніше 1 січня 2002 року протягом терміну, визначеного країною самостійно (але не більше 6 місяців), в обіг вводяться нові банкноти і мІнфляція та валютний курс онети в євро, які заміщують старі банкноти і монети в національних грошових одиницях. До 1 липня 2002 року старі національні банкноти і монети можуть обертатися нарівні з євро. Після цієї дати євробанкноти та євромонети стають єдиним законним платіжним засобом у відповідних країнах.
На перший погляд здається досить зрозумілим, що в країні з високим темпом інфляції курс її валюти (Е) буде падати по відношенню до валют країн з більш низькими темпами інфляції. Знецінення національної валюти стимулює зростання внутрішніх цін (Р).
Інфляція (зростання цін) є відображенням макроекономічних процесів у країні, диспропорцій між грошовою масою (М) і товарною масою валового продукту (Y).
У міжнародній торгівлі валютний курс прямо пов’язаний з рухом товарів і послуг. У цій галузі валюта, виконуючи функцію міри вартості, набуває того курсу, який заведено називати паритетним курсом. Цей паритет базується на припущенні, що у міжнародній торгівлі той самий товар має в усіх країнах однакову ціну, якщо вона обчислюється в тій самій валюті. Тобто йдеться про ситуацію, коли товар виробляється в кожній з країн (і в той самий час) й у кожній з них він коштує однаково.
Існує правило, яке встановлює певне співвідношення між рівнем цін і валютними курсами. Це правило (його часто називають гіпотезою), сформульоване у 1920-х роках шведським економістом Густавом Касселем (1886—1945), базується на тому, що товари та послуги можуть купуватись у будь-якій країні. Але якщо всю сукупність країн розглядати як єдиний світовий ринок, то товари і послуги купуватимуть там, де вони дешевші, що приводитиме до вирівнювання цін. Оскільки на цьому ринку товари та послуги можуть купуватися та продаватися за валюти різних країн, між ними (валютами) має існувати певне співвідношення. Це співвідношення показує паритет їхньої купівельної спроможності.
Паритет купівельної спроможності можна визначити таким чином:
або:
і т. д.
Теорію паритету купівельної спроможності, відображену цими формулами, взято за основу при встановленні офіційних курсів валют країн Європи після першої світової війни. Оскільки ці курси встановлювалися та фіксувалися лише на певний термін, потреби в теорії ніби не було. Зацікавленість нею виникла після введення 1971 року системи плаваючих валютних курсів.
Паритет купівельної спроможності валют допомагає зрозуміти, як має змінюватися рівень цін у даній країні для того, щоб відновлювався рівноважний валютний курс при певному рівні цін та динаміці їх в інших країнах.
Теорія паритету купівельної спроможності може бути корисним інструментом під час вироблення політики стабілізації внутрішніх цін і валютних курсів.
Існує досить чітка залежність рівня інфляції (зростання оптових цін всередині країни) від пониження курсу її валюти.
Між довгостроковою динамікою паритету купівельної спроможності та обмінними курсами валют немає точного збігу. Але той факт, що саме різниці у темпах інфляції показують напрям і приблизні параметри зміни курсів, не підлягає сумніву.
Більш детальний аналіз статистики цін і валютних курсів показує, що паритет купівельної спроможності є досить надійним критерієм на довгострокових інтервалах. У короткостроковому інтервалі (декілька місяців, одни-два роки) теорія паритету купівельної спроможності спрацьовує погано.
На коротких проміжках часу валютний курс досить слабо прив’язаний до цін на товари та послуги (до темпів інфляції). Короткострокова динаміка обмінних курсів перебуває під впливом інших чинників.
На валютній біржі валютні курси можуть «відриватися» від матеріального сектора економіки і «жити» своїм «власним життям», певною мірою впливаючи на матеріальний сектор.
Література
1. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учеб. / Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 1994. — Гл.ІІ. — 592 с.
2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / За ред. А. С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1997.— Розд.ІІ, ІІІ. — 208 с.
3. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. — М.: Прогресс, Универс, 1994.— Гл. ІІ. — 496 с.
4. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учеб. / Науч. ред. В. В. Круглов. — М.: ИНФРА — М., 1998. — Разд.І. — 432 с.
5. Хэррис Дж.Мэнвилл. Международные финансы: Пер. с англ. — М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 1996. — Гл.8, 9. — 296 с.
6. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року.
7. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1992 року.
Поняття «валюта» та «валютна система».
Види валютних систем та їх елементи.
Біметалізм і монометалізм.
Бреттонвудська валютна система.
Смітсонівська угода.
Ямайська валютна система.
Європейська валютна система.
Міжнародні розрахункові грошові одиниці.
Інфляція та валютний курс.
Валютна ліквідність — здатність суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності вчасно та в повному обсязі сплачувати свої зобов’язання перед іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Валютна система — форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил і механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.
Валютний компонент — кількість одиниць кожної з валют, що формують валютний кошик, в одній міжнародній розрахунковій грошовій одиниці (наприклад, в 1 СДР).
Валютний кошик — фінансовий жаргон; метод вимірювання середньозваженого курсу однієї валюти (одиниці МРГО) щодо певного набору інших валют, виражених у будь-якій валюті з цього набору. Кількість валют у наборі, їх склад і розмір валютних компонентів встановлюються довільно, залежно від мети визначення середньозваженого курсу.
Валютні резерви — офіційні запаси іноземної валюти у центральному банку та фінансових органах країни або у міжнародних фінансових організаціях.
Валютні цінності — цінності, щодо яких валютним законодавством встановлюється особливий обмежений режим обігу на території країни. Включають національну та іноземні валютні кошти і банківські метали.
Золотий запас — централізований резерв золота у розпорядженні фінансових органів країни або міжнародних фінансових організацій. Зберігається як страховий фонд для отримання у разі потреби міжнародних платіжних засобів — іноземної валюти. Це здійснюється шляхом продажу металу на ринках золота, аукціонах, фінансовим органам інших країн; або передачею золота як застави при отриманні кредитів від іноземних країн і міжнародних організацій з метою оплати імпорту або погашення зовнішніх зобов’язань надзвичайного характеру.
Золотий пул —спеціальна міждержавна організація (1961 — березень 1968 року), створена США та сімома західноєвропейськими країнами для здійснення спільних операцій на Лондонському ринку золота з метою стабілізації ринкової ціни золота на рівні його офіційної ціни.
Міжнародні розрахункові грошові одиниці (МРГО) — штучно створені валютні одиниці, використовувані як умовний масштаб для зіставлення міжнародних вимог і зобов’язань, встановлення валютного паритету та валютного курсу.
Подвійна ціна золота — ціна на золото, що склалася внаслідок поділу ринку золота на офіційний та вільний ринки (1968—1971).
Тезаврація — накопичення золота приватними особами у вигляді скарбів або страхових фондів.
Тройська унція — одиниця виміру ваги. 1 тройська унція = 31,1035 г золота. Назва «Тройська» походить від назви французького міста Труа, де до ХУІ ст. проводилися міжнародні ярмарки.
Центральний курс — курс, який зафіксував фактичне співвідношення, що склалося між валютами країн — членів ЄВС і цими валютами та екю на початок дії ЄВС.
? Запитання для перевірки знань
Дати визначення поняттям «гроші» та «валюта». Яка між ними різниця?
Що входить до складу валютних цінностей?
Що таке валютний паритет і валютний курс?
Який зв’язок між інфляцією та валютним курсом?
Які елементи національної валютної системи?
Які елементи регіональної та світової валютних систем?
Що таке біметалізм?
Для чого було створено Латинський монетний союз? Механізм його функціонування.
Що таке монометалізм?
Для чого було створено Золотий пул? Механізм його функціонування.
Основні принципи Бреттонвудської валютної системи.
Чому присвячена Смітсонівська угода?
Основні принципи Ямайської валютної системи.
Основні елементи європейської валютної системи.
Що таке СДР?
Що таке екю?
Що таке євро?
Студентам пропонується підготувати реферати та зробити на їх основі доповіді за такими темами:
Паритет валюти та його форми на різних етапах розвитку валютних систем.
Роль попиту та пропозиції у визначенні валютного курсу. Рівноважна ціна валюти.
Кон’юнктурні та структурні чинники, що зумовлюють коливання валютних курсів.
Національна валютна система України.
Для продолжения скачивания необходимо пройти капчу:
