Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mezhdunarodnue_finansy.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Ринок євроакцій

Ринок євроакцій з’явився 1983 року. На ньо­му обертаються акції, які можуть котирува­тись як на своєму національному ринку, так і (у певних випадках) на інших ринках, куди вони були допущені. Підприємство може розмістити на євроринку весь випуск своїх акцій або його частину.

Ринок євроакцій відрізняється від національних ринків акцій та іноземних ринків акцій. В останньому акції емітуються та котируються в конкретному іноземному фінансовому центрі.

Євроакції продаються на євроринку і котируються у якому-небудь фінансовому центрі офшор (переважно у Лондоні, меншою мірою — у Люксембурзі та Сінгапурі); вони реалізуються міжнародними банківськими синдикатами і, як правило, купуються за євровалюти.

Ринки золота

На ринках золота регулярно здійснюються опе­рації купівлі-продажу золота для його промислового споживання, придбання необхідної іноземної валюти, тезаврації та спекуляції.

Золото продається у вигляді злитків, монет, медалей, листків, пластинок, проволоки та золотих сертифікатів. Золотий сертифікат є свідоцтвом про депонування золота у банку, яке підлягає обов’язковому обміну на позначену в ньому кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною.

Зазвичай ринки золота організаційно представлені консорціумом банків, уповноважених здійснювати операції з металом. Виступаючи посередниками між покупцями та продавцями, за взаємною домовленістю вони фіксують середньоринковий рівень ціни золота (щоденно, а іноді декілька разів на день). На сучасному етапі перше місце за обсягом оборотів посідають ринки золота Лондона та Цюриха.

Продаж золота здійснюється також шляхом публічного продажу на золотих аукціонах.

Література

  1. Бункина М. К. Валютный рынок. — М.: АО «ДИС», 1995. — 112 с.

  2. Вейсвейллер Р. Возможности и техника операций на финансовых и товарных рынках: Пер. с англ. — М.: «Церих-ПЭЛ», 1995. — 208 с.

  3. Конинкс Р. Практическое руководство по биржевым операциям с валютой. — М.: «Церих», 1991. — 160 с.

  4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учеб. / Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 1994. — Гл. VI, VIII. — 592 с.

  5. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / За ред. А. С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1997. — Розд. VIII, IX. — 208 с.

  6. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений.: Учеб. / Науч. ред. В. В. Круглов. — М.: ИНФРА-М, 1998. — Ч.ІІ. — 432 с.

  7. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. / Общ. ред. Н. С. Бабинцевой. — М.: Прогресс, Универс, 1994. — С. 348—367.

  8. Пискулов Д. Ю.. Теория и практика валютного дилинга. — М.: ИНФРА-М., 1996. — 224 с.

  9. Финансовые фьючерсы. — М.: Гуматиратное знание, 1993. — 120 с.

  10. Хэррис, Дж. Мэнвилл. Международные финансы: Пер. с англ. — М.: Информ.-издат. дом «Филинъ», 1996. — Гл. 15—20. — 296 с.

  1. Організаційна структура світового фінансового ринку.

  2. Діяльність валютних відділів банків.

  3. Котирування валют.

  4. Валютна позиція банку.

  5. Валютний ринок.

  6. Валютні операції «спот».

  7. Строкові валютні операції. Форвардні операції. Операції «своп».

  8. Ринок ф’ючерсів.

  9. Валютні опціони.

  10. Євроринки

  11. Ринок капіталів.

  12. Ринок золота.

Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті.

Валютна позиція відкрита виникає за незбігу вимог і зобов’язань.

Валютна позиція закрита виникає у разі рівності вимог і зобов’язань.

Валютна позиція довга має місце, коли вимоги перевищують зобов’язання.

Валютна позиція коротка має місце, коли зобов’язання перевищують вимоги.

Валютна спекуляція — діяльність на фінансовому ринку, яка розрахована на отримання прибутку від зміни валютних курсів і передбачає свідоме прийняття валютного ризику.

Валютний арбітраж — операція, що поєднує купівлю / продаж валюти з подальшим здійсненням контроперації з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий валютний арбітраж) або за рахунок курсових коливань протягом певного періоду (часовий валютний арбітраж).

Валютний ризик — небезпека валютних втрат, пов’язаних зі змінами курсу іноземної валюти щодо до національної валюти.

Валютний ринок — сфера економічних відносин, де здійснюються операції з купівлі-продажу іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті (чеки, векселі, телеграфні та поштові перекази, акредитиви).

Вторинний ринок — ринок, на якому відбуваються наступні операції купівлі-продажу цінних паперів.

Євровалюти — іноземні валюти, в яких банки здійснюють безготівкові операції за межами країн — емітентів цих валют; валюти, що зберегли форму національних грошових одиниць, але вийшли з-під контролю національних валютних органів.

Євроринок — частина світового фінансового ринку, на якій операції здійснюються у євровалютах. Включає декілька секторів: єврогрошовий ринок; ринок банківських єврокредитів; євроринок капіталів.

Золотий сертифікат — свідоцтво про депонування золота в банку, яке підлягає обов’язковому обміну на позначену в ньому кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною.

Контроперація — купівля раніше проданої валюти та продаж раніше купленої валюти.

Котирування — процес встановлення курсів (визначення ціни) іноземних валют, цінних паперів або цін товарів відповідно до чинного законодавства та існуючої практики.

Котирування непряме — курс одиниці національної валюти, виражений у певній кількості іноземної валюти.

Котирування номінальне — котирування, що є орієнтовним і не обов’язковим для того, хто його здійснює.

Котирування повне — включає курс (ціну) покупця та курс (ціну) продавця, згідно з яким той, хто здійснює котирування, купить або продасть іноземну валюту, цінні папери або товар.

Котирування пряме — курс одиниці іноземної валюти, виражений у національній валюті.

Котирування тверде — котирування, що зобов’язує того, хто його здійснює, виконувати угоду відповідно до нього.

Крос-курс — співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти (як правило, до ринкової валюти — долара США, євро, японської єни).

Курс «аутрайт» — курси валют за строковими операціями, які визначаються методом премії чи дисконту (знижки).

ЛІБОР, Лондонська міжбанківська ставка пропозиції (London Interbank Offered Rate) — середня ставка відсотка, за якою банки в Лондоні надають позики у євровалютах першокласним банкам шляхом розміщення в них депозитів.

Лідз-енд-легз — маніпулювання термінами міжнародних розрахунків в очікуванні зміни валютного курсу, відсоткових ставок, оподаткування, введен­ня або відміни валютних обмежень, погіршання платоспроможності боржника.

Маржа — різниця між курсом продавця та курсом покупця.

Операції «своп» — різновид валютних угод, що поєднують у собі поточну та строкову операції.

Опціон — право вибору способу, форми, обсягу та техніки виконання зобов’язання, що надається однією із сторін договору (контракту), або право відмови від виконання зобов’язання за обставин, обумовлених договором.

Первинний ринок — ринок, на якому відбувається початкове розміщення емітованих цінних паперів.

Ринок банківських кредитів — ринок індивідуалізованих, нестандартизованих боргових зобов’язань, які, як правило, виключають існування вторинного ринку.

Ринок грошей (валютний ринок) — ринок зобов’язань тривалістю до одного року.

Ринок капіталів — ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових боргових зобов’язань, акцій та їх похідних (деривативів).

Ринок поточних операцій — ринок, на якому обмін здійснюється не пізніше другого робочого дня, не рахуючи дня укладення угоди. Цей ринок називають ще ринком «спот» (spot), або ринком касових операцій.

Ринок строкових операцій — ринок операцій купівлі-продажу активів, за яких платіж здійснюється через певний термін за курсом, зафіксованим у момент укладення угоди. Термін платежу встановлюється за домовленістю сторін і може коливатися від одного тижня до п’яти років.

Світовий фінансовий ринок — механізм купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

Уповноважений (девізний, валютний) банк — банк, якому надано право на здійснення валютних операцій.

Фіксінг — процедура котирування, при якій визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції по кожній валюті. На цій основі визначають курси покупця та продавця, які й публікуються в офіційних джерелах.

Фінансовий ф’ючерс — ф’ючерсна операція з фінансовими інструментами.

Форвардна операція — позабіржова строкова угода, здійснювана банками та іншими учасниками фінансового ринку.

Ф’ючерсні операції — строкові угоди на біржі, пов’язані з купівлею-продажем активів за ціною, яка фіксується в момент укладення угоди з умовою виконання операції через певний проміжок часу.

Хеджування — термін, використовуваний для позначення різноманітних методів страхування валютних ризиків.

? Запитання для перевірки знань

  1. Що таке ринок матеріальних активів, ринок фінансових активів?

  2. Що таке валютна позиція?

  3. Які є види котирування валют?

  4. На які сегменти можна поділити фінансовий ринок?

  5. Які особливості ринку валют?

  6. Які особливості ринку євровалют?

Студентам пропонується підготувати реферати та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

  1. Фінансові посередники на міжнародному фінансовому ринку.

  2. Проблеми державного регулювання міжнародного фінансового ринку.

  3. Інструментарій міжнародного валютного ринку.

  4. Інструментарій міжнародного ринку капіталів.

  5. Операції із золотом на міжнародних фінансових ринках.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]