2. Обчислимо величину приросту представни­цького ринкового індексу ptc:

ДТі = 366-333 =33

Обчислимо скоректовану з урахуванням ризику і ринкових показників норму прибутковості RAR за формулою (3.21):,

RAR

RAR

=^ 28,66-7 + 0,8096*(33-7~}~ =0,17 =“L17,5- 7 +1,0946(33 -7}Ь =-17,95.

Висновок: тому що RAR АТ «Лукойл» є позитивною величиною, можна залишити акцію цієї компанії в портфелі. RAR компанії «Газпром» менше нуля, тому акції цієї компанії замінити на інші.

В

HPR,, HPR₂ -? RAR,, RAR₂ -?

ідповідь: HPR, = 28,66%, HPR₂ = 17,5%,

RAR, = 0,17%, RAR₂ = -17,95%

.Тема 6. Джерела інформації і консультації для інвесторів. Альтернативні інвестиції

Виконання вправ з даної теми вимагає від студентів ре­тельно розібратися в позначеннях біржових бюлетенів, фон­дових індексів. У практичних завданнях теми 6 не передба­чені розрахунки, тому що мета вивчення теми — відпрацьо­вування практичних навичок читання і первинної обробки біржової інформації. У зв’язку з цим, перед виконанням вправ варто попередньо вивчити відповідні розділи підруч­ників, конспектів лекцій, уважно переглянути предметний покажчик даного методичного посібника. При виконанні кожної вправи необхідно скласти пари, що охоплюють відповідний біржовий термін, що має специфічне позначен­ня, і його визначення (пояснення). Наприклад:

а) Low — мінімальний курс продажу протягом дня;

б) Ask — курс пропозиції.

Тема 7. Операції з цінними паперами

Розв'язок задач з даної теми (крім задач на пролонгаційні угоди) завжди починається визначенням суми премії: премія на акцію збільшується на величину лота і кількість лотів, що беруть участь в угоді.

Дальшим кроком є визначення курсової різниці між кур­сами, сформованими на момент виконання угоди і на момент укладання угоди.

Економічні результати будь-якої термінової угоди (угоди на різницю, угоди з премією, стелажної угоди) для її учас­ників будуть прямо протилежними: скільки доходу одер­жить платник премії, стільки ж збитків буде в андерайтера (покупця або постачальника, що гарантує виконання угоди).

У тих задачах, у яких розглядається угода на різницю, різниця між курсами береться по модулю, тобто знак не вра­ховується.

Приведемо розв’язок типової задачі з теми № 7.

Умова задачі. У день укладення угоди на різницю курс нкцій складав 74$, у день виконання — 78$. Обсяг угоди — 100 лотів, премія складає 1,5$ на акцію. Визначте прибутки та збитки контрагентів. Перерахуйте результати їхньої діяльності, якщо курс акцій складе:

а) 75$; б) 72$.

Розв'язок.

1. Визначимо суму премії:

1,5*100*100 = 15000$.

2. Визначимо суму курсової різниці:

2.1178 - 74|*100*100 = 40000$,

платник премії дістане прибуток: 40000 - 15000 = 25000$; його контрагент понесе збитки: 15000 - 40000 =-25000$.

2. |75 - 74| *100*100 = 10000$,

платник премії понесе збитки: 10000 - 15000 =-5000$; його контрагент одержить такий самий прибуток:

15000- 10000 = 5000$.

2. |72 - 74| *100*100 = 20000$,

илатник премії дістане прибуток: 20000 - 15000 = 5000$; його контрагент понесе збитки: 15000 - 20000 = -5000$.

Висновок: прибуток, що одержує одна сторона угоди, завжди дорівнює збиткам іншої сторони. Чим більша курсо­ва різниця, тим більша імовірність того, що прибуток одер­жить платник премії; в іншому випадку прибуток одержить андерайтер.Тема 9. МАРЖА І МЕХАНІЗМ КЛІРИНГУ

Основний тип задач з даної теми — це задачі на розраху­нок стану рахунка. У простих задачах не потрібно відтворю­вати весь алгоритм розрахунку, у більш складних задачах потрібно не тільки обчислити надлишок маржі, але і визна­чити скільки контрактів можна придбати на цей надлишок і на скільки пунктів має упасти ціна контракту, щоб клієнтові прийшов запас на варіаційну маржу. Розрахунок стану ра­хунка кожного клієнта виробляється в такій послідовності:

• визначаємо баланс наявних;

• розраховуємо результат з відкритих позицій;

• підсумовуючи першу і другу позиції, визначаємо су­марні засоби на рахунку;

• враховуємо цінні папери на депозиті за найменшою вартістю (курсовою або номінальною);

• визначаємо розмір первісної маржі з усіх ф’ючерсних контрактів;

• обчислюємо розмір варіаційної маржі;

• визначаємо надлишок маржі шляхом вирахування з ве­личини сумарних засобів на рахунку первісної маржі.

Задача 7.

Розв'язок.

1. Визначимо баланс наявних:

Баланс наявних = 25000 - 1500 = 23500$.

2. Обчислимо результат по відкритих позиціях:

Результат з відкритих позицій = (411,5- 410,4)*100*10 = 1100$.

Тому що власник ф’ючерсної позиції — покупець, а ре­зультат з відкритих позицій — позитивна величина, його варто внести в сумарні кошти зі знаком плюс.

3. Визначаємо сумарні засоби на рахунку:

Сумарні засоби = 23500 + 1100 = 24600$.

4. Враховуємо цінні папери на депозиті: цінних паперів немає.

5. Визначаємо розмір первісної маржі з усіх ф’ючерсних позицій:

Первісна маржа = 2000*10 = 20000$.

6. Обчислимо варіаційну маржу:

Варіаційна маржа = 20000*0,75 = 15000$.

7. Визначимо надлишок маржі:

Надлишок маржі = 24600 - 20000 = 4600$.Тема 10. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦІН НАЯВНОГО І Ф’ЮЧЕРСНОГО РИНКІВ

При виконанні вправ з цієї теми варто пам’ятати, що ба­зис визначається шляхом вирахування з ціни наявного рин­ку ф’ючерсної ціни.

Вправа 2. На підставі даних таблиці визначте величину базису:

Дата	Наявний ринок	Ф’ючерсний ринок	Базис
1 березня	Купівля товару по 5,5 грн./од.	Продаж ф’ючерсного контракту по 5,0 грн./од.	+0,5
1 червня	Продаж товару по 4,5 грн./од.	Купівля ф’ючерсного контракту по 5,8 грн./од.	-1,3