- •Семінарсько-практичне заняття 1: «Визначення різних видів вартості основних фондів підприємства та розрахунок норм річної суми амортизаційних відрахувань різними методами»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття
- •Приклади розв’язку типових задач
- •1. Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання)
- •2. Метод зменшення залишкової вартості
- •3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •4. Кумулятивний метод:
- •5. Виробничий метод
- •Балансова вартість основних фондів ват «росс» на початок звітного року, їх уведення в дію й виведення з експлуатації, тис. Грн.
- •Структура основних фондів ват «Росс» за його виробничими підрозділами у розрахунковому році, % до підсумку
- •Семінарсько-практичне заняття 2 «Визначення показників ефективності використання основних та оборотних фондів підприємства»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження:
- •2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження:
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Стан і рух основних виробничих фондів цеху, тис. Грн.
- •Семінарсько-практичне заняття 3 «Визначення основних показників технічного рівня та показників виробничої потужності підприємства»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Основні техніко-економічні показники технологічних процесів, що застосовуються у ват «Астрон» і «Софт»
- •Показники для визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва
- •Тривалість капітальних і поточних ремонтів технологічного устаткування на комбінаті «Злата»
- •Семінарсько-практичне заняття 4 «Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства, розрахунок балансу робочого часу»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Баланс робочого часу одного робітника
- •Баланс робочого часу одного робітника
- •Семінарсько-практичне заняття 5 «Визначення показників продуктивності праці та впливу факторів на її рівень»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Річний (квартальний, місячний) виробіток:
- •2. Денний виробіток:
- •3. Годинний виробіток:
- •Показники, що характеризують кількість робітників і рівень використання робочого часу ват «інтеграл»
- •Семінарсько-практичне заняття 6 «Визначення заробітної плати працівників при різних формах і системах оплати праці»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 7 «Розподіл колективного заробітку в бригаді»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Семінарсько-практичне заняття 8 «Визначення параметрів потокової лінії»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Характеристика технологічного процесу
- •Семінарсько-практичне заняття 9 «Визначення тривалості виробничого циклу при різних видах руху партій виробів»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Послідовне поєднання операцій:
- •2. Паралельне постання операцій:
- •3. Паралельно-послідовне поєднання операцій:
- •Технологічний процес складання приладу а
- •Семінарсько-практичне заняття 10 «Оцінка ефективності нововведень»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Порівняльні показники процесів виготовлення глиняних стержнів і рідкорухомих сумішей
- •Дані для розрахунку економічного ефекту від застосування ультразвукового оброблення штампованих плат
- •Семінарсько-практичне заняття 11 «Оцінка економічної ефективності інвестицій»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Необхідний обсяг і можливі джерела фінансування капітальних вкладень у розвиток ват «Струм-Прилад», тис. Грн
- •Прогноз обсягу випуску окремих видів виробів у ват «Струм-Прилад», тис. Грн
- •Розрахункові витрати на виробництво й реалізацію та договірна ціна одиниці продукції ват «Струм-Прилад», грн
- •Індивідуально-консультативна робота № 3
- •Методичні вказівки для виконання завдань індивідуально-консультативної роботи
- •3) Період окупності інвестицій:
- •Варіанти завдань до індивідуально-консультативної роботи
- •Самостійна робота № 2
- •Семінарсько-практичне заняття 12 «Визначення вартісних показників обсягу виробництва та реалізації продукції»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Номенклатура випуску продукції підприємств галузі
- •Техніко-економічні показники для обчислення вартісних показників обсягу виготовлюваної продукції
- •Семінарсько-практичне заняття 13 «Обчислення собівартості одиниці продукції та її ціни»
- •Питання для активізації знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •1. Стаття «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання»
- •2. Стаття «Загальновиробничі витрати»
- •Задачі для самостійного розвитку
- •Елементи витрат на виробництво одиниці рефрактометрів ручних і холодильників-барів у ват «Спецприлад»
- •Питання для активізації знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Частка окремих витрат у собівартості продукції базового року, зміна норм витрат й цін у розрахунковому році, %
- •Семінарсько-практичне заняття 15 «Визначення величини доходу, прибутку, рентабельності виробництва й окремих виробів, оцінка економічної ефективності виробництва»
- •Питання для активізації опорних знань студентів
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Показники виробничо-господарської діяльності підприємства «Ластівка» для розрахунків валового й чистого прибутків
- •Витрати виробництва (пряма собівартість одиниці продукції та операційні витрати на підприємстві «Україна-Юніон», грн
- •Ціна одиниці та обсяг пролажу продукції в натуральному вираженні на підприємстві «Україна-Юніон»
- •Семінарсько-практичне заняття 16 «Оцінка ймовірності банкрутства підприємства з використанням двофакторної моделі за системи Альтмана» Програмні запитання, що виносяться на семінарське заняття
- •Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
- •Прогнозний баланс виробничого підприємства «Резонанс-м», тис. Грн
- •Основні вимоги до реферативної доповіді
- •Тестові завдання та завдання понятійного апарату (у вигляді кросвордів) для контролю знань студентів тестові завдання для контролю знань студентів
- •1. Підприємство згідно з Господарським кодексом це:
- •23. Капітальне будівництво – це…
- •Завдання понятійного апарату (у вигляді кросвордів) для контролю знань студентів
- •Завдання до кросворду 2
- •Рекомендована література
Семінарсько-практичне заняття 7 «Розподіл колективного заробітку в бригаді»
Мета: оволодіти методикою розподілу колективного заробітку в бригаді
Питання для активізації опорних знань студентів
Аргументувати необхідність використання колективної системи оплати праці.
Назвати умови використання відрядної форми оплати праці в бригадах.
Назвати умови використання погодинної форми оплати праці в бригадах.
Навести складові частини загального заробітку бригади при погодинній та відрядній формах оплати праці.
Дати загальну характеристику методам розподілу колективного заробітку в бригаді.
Охарактеризувати методи розподілу колективного заробітку за допомогою КТУ.
Рекомендована література: [5, 18, 20, 32, 37, 44, 66, 67, 76].
Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи
Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати.
Розраховуючи загальний заробіток за відрядної форми оплати важливо визначити бригадні розцінки.
Колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де
– сума тарифних ставок членів бригади,
грн.;
Нбр – бригадна норма виробітку, грн.
Другий варіант розрахунку колективної відрядної розцінки заснований на калькуляції трудомісткості виконуваної роботи. У даному разі колективна відрядна розцінка визначається за формулою:
де
– сума тарифних ставок, які відповідають
розряду робіт, грн.;
– сума
трудових затрат за нормами по кожному
розряду, грн.
Колективна система оплати праці (бригадна) використовується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.
При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:
1. Метод коефіцієнта виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють у різних умовах. Послідовність розподілу бригадного заробітку така:
визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (Збр 100 %) за формулою:
грн.,
де Сгі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн./год.;
знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):
заробітну плату і-го робітника обчислюють:
,
2. Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.
Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:
визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г–К6р), відпрацьованих бригадою, за формулою:
,
де Тф, – фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником, год./міс.;
Кі – тарифний коефіцієнт за розрядом і-го робітника;
m – кількість членів бригади, чол.;
знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт (З1г–к):
грн.;
заробіток і-го робітника (члена бригади) (Зі) обчислюють:
Зі=Тфі×Сгі×З1г–к, грн.
Акордна система – передбачає встановлення розцінки працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, ліквідації наслідків аварій тощо.
Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).
Під час розподілу заробітку бригади між її членами необхідно забезпечити безпосередню залежність заробітку кожного робітника від його індивідуального внеску в загальні результати роботи. У зв’язку з цим прийнятнішим і досконалішим є метод розподілу колективного заробітку між членами бригади згідно з присвоєними їм розрядами і відпрацьованим часом з коригуванням на коефіцієнт трудової участі (КТУ).
Сутність цього коефіцієнта полягає в тому, що кожному робітникові бригади установлюється коефіцієнт, який характеризує ступінь його участі у виконанні загального завдання. Присвоєний кожному члену бригади КТУ чинний тільки на той період часу, за результатами роботи якого він був установлений.
На підприємствах КТУ застосовується для розподілу відрядного приробітку, всіх видів премій, доплат та інших видів колективної оплати.
Під час розподілу із застосуванням КТУ колективної премії та відрядного приробітку КТУ може коливатися від 0 до 2.
Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації. КТУ також виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.
Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:
1. Визначається кількість балів (Б), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):
Б = К × Тф × КТУ,
де Тф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.
2. Визначається загальна сума балів (Бсум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:
де т – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.
3. Визначається частка (доля) d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:
4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі):
Для управлінського персоналу безтарифна система оплати праці передбачає коригування їхнього заробітку залежно від обсягу реалізації продукції.
Приклади розв’язку типових задач
Задача 1. Бригада складається з 5 робітників. Місячний бригадний заробіток склав 1000 грн., при цьому робітник 1–го розряду відпрацював 148 н.-год.; II розряду – 136 н.-год.; IV розряду –150 н.-год.; два робітники III розряду – по 160 н.-год. кожен. Робітники III розряду працюють у шкідливих умовах праці. Обчислити місячний заробіток кожного члена бригади.
Розв’язок
Оскільки члени бригади працюють у неоднакових умовах, бригадний заробіток слід розподіляти між ними методом коефіцієнта виконання норм.
Спочатку визначаємо заробіток бригади при стопроцентному виконанні норм виробітку:
148×1,
2+136×1, 31+2×160×1, 68+150×1, 6=1133, 36 грн.
Тоді коефіцієнт виконання норм дорівнює:
Заробітну плату кожного члена бригади можна знайти:
З1розр = 148 × 1.2 × 0, 882 = 156, 64 грн.;
32розр = 136 × 1.31 × 0, 882 = 157, 14 грн.;
33розр = 160 × 1, 68 × 0, 882 = 237, 08 грн.;
34розр =150 × 1, 6 × 0, 882 = 211, 68 грн.
Отже, сумарний заробіток бригади розподілений між членами бригади відповідно до кількості відпрацьованих ними нормо-годин та кваліфікації. Найбільша частка припадає на оплату праці робітників III розряду, які працюють у шкідливих умовах і одержали по 237, 08 грн.
Задача 2. Розрахувати заробіток члена бригади, застосовуючи КТУ для розподілу відрядного приробітку і премії (таблиця 7.1). Загальна сума заробітної плати бригади – 1827, 10 грн. за місяць, в тому числі заробітна плата за тарифом – 1097, 60 грн., відрядний приробіток і премія – 729,5 грн. Методика розрахунку наступна:
тарифна заробітна плата кожного члена бригади визначається множенням погодинної тарифної ставки кожного робітника на кількість відпрацьованих ним годин за розрахунковий місяць;
розрахункова тарифна зарплата з урахуванням КТУ визначається множенням тарифної заробітної плати кожного робітника на величину встановленого йому КТУ. Підсумувавши зарплату усіх робітників з урахуванням КТУ, одержимо (гр. 7) – 1107, 07 грн.;
відрядний приробіток і премія, які припадають на одиницю суми розрахункових величин, становлять 729, 50: 1107, 07 = 0, 659;
відрядний приробіток і премія, які нараховуються кожному робітникові, – гр. 8 = 0, 659 х гр. 7;
заробітна плата кожного робітника з нарахованим йому відрядним приробітком і премією за звітний місяць – гр. 9 = гр. 5 + гр. 8.
Таблиця 7.1
Приклад розрахунку заробітку робітника бригади за допомогою КТУ
Професія |
Розряд робіт-ника |
Годинна тариф-на ставка, коп. |
Відпра-цьо-ваний час, год. |
Тарифна заробітна плата, грн. |
КТУ |
Розрахункова тарифна заробітна плата з урахуванням КТУ, грн. |
Відрядний приробіток плюс премія, грн. |
Місячна заробітна плата, грн. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Токар |
VI |
86,3 |
168 |
144,98 |
1,5 |
217,47 |
143,31 |
288,29 |
Токар |
VI |
86,3 |
150 |
129,45 |
0,9 |
116,51 |
76,77 |
206,22 |
Токар |
V |
75,4 |
168 |
126,67 |
1,2 |
152,51 |
100,16 |
226,83 |
Токар |
V |
75,4 |
168 |
126,67 |
0,5 |
63,34 |
41,73 |
168,40 |
Токар |
IV |
67,0 |
160 |
107,20 |
1,0 |
107,20 |
70,64 |
177,84 |
Токар |
IV |
67,0 |
130 |
87,10 |
0,8 |
69,68 |
45,92 |
133,02 |
Токар |
ПІ |
60,6 |
150 |
90,90 |
1,0 |
90,90 |
59,90 |
150,80 |
Фрезеруваль-ник |
IV |
67,0 |
142 |
95,14 |
1,3 |
123,68 |
81,50 |
176,64 |
Стругальник |
ІІІ |
60,6 |
168 |
101,81 |
0,6 |
61,09 |
40,25 |
142,06 |
Стругальник |
II |
54,8 |
160 |
87,68 |
1,2 |
105,20 |
69,32 |
157,00 |
Разом |
|
|
|
1097,60 |
|
1 107,07 |
729,50 |
1827,10 |
Задачі для самостійного розв’язку
Задача 7.1. Бригада складальників із 3-х чоловік за місяць відрядно заробила 1300 гр. од. Визначити місячний заробіток кожного члена бригади, якщо складальник 4-го розряду відпрацював 170 годин, 3–го – 175 годин, 2–го – 165 годин. Годинні тарифні ставки: С2 = 1, 0 гр. од, С3 = 1, 5 гр. од, С4 = 2, 0 гр. од.
Задача 7.2. Визначити заробітну плату кожного члена бригади, яка за місяць заробила 860 грн. Робітник IV розряду відпрацював 150 год.; решта V i III по 170 і 168 год. відповідно. Коефіцієнт трудової участі робітника IV розряду – 1, 2; V розряду – 0, 7; ІІІ розряду – 1, 1.
Задача 7.3. Визначити заробітну плату кожного члена бригади, яка за місяць заробила 986 грн. Всі члени бригади працюють у нормальних умовах праці. Тарифна ставка І розряду – 1, 2 грн. Робітник V розряду відпрацював 170 год., IV розряду – 150 год., III розряду – 170 год.
Задача 7.4. Бригада робітників виконала акордне завдання за 21 день замість 24 днів за завданням. Відрядний заробіток бригади склав 1135 грн. При цьому було зекономлено матеріалів на суму 120 грн. Розрахувати загальний заробіток бригади, якщо за умовами преміювання за 100 % виконання завдання передбачалося премія в розмірі 10 %, а за кожен процент перевиконання – по 0, 5 % відрядного заробітку. За економію матеріалів виплачується 30 % фактичної економії.
Задача 7.5. Виробнича бригада слюсарів за розрахунковий місяць виконала роботу обсягом 1325 нормо-годин. Середній тарифний розряд робітників бригади дорівнює 4, 5. Планове завдання виконано на 108 %. За виконання плану передбачено премію в розмірі 25 % відрядного заробітку бригади, а за кожний процент перевиконання планового завдання – 4 % заробітку.
Визначити: загальну суму місячного заробітку бригади; питому вагу тарифного заробітку в загальній сумі заробітної плати бригади, якщо погодинні тарифні ставки відрядних робітників у межах 6–розрядної тарифної сітки становлять відповідно 2, 46; 2, 78; 3, 17; 3, 64; 4, 21 і 4, 92 грн.
Задача 7.6. Розподілити між окремими членами виробничої бригади загальний заробіток (основна заробітна плата й премія), що дорівнює 3200 грн, з урахуванням відпрацьованого часу, присвоєних розрядів і встановлених коефіцієнтів трудової участі (КТУ). Потрібну інформацію наведено в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Присвоєні розряди, відпрацьований за місяць час, погодинні тарифні ставки і КТУ членів виробничої бригади
Прізвище та ініціали |
Присвоєний тарифний розряд |
Відпрацьований за місяць час, годин |
Погодинна тарифна ставка |
КТУ |
Петренко А. Сидоренко О. Кучеренко В. |
III V IV |
168 176 184 |
3, 17 4, 92 4, 21 |
1, 1 0, 9 1, 0 |
Задача 7.7. До проведення заходу по суміщенню функцій бригада електрослюсарів складалась із 5 чоловік: V розряду – 2; IV розряду – 2; III розряду – 1. Вирішено вивільнити робітника III розряду і розподілити його обов’язки між членами бригади. Розрахувати заробіток кожного із електрослюсарів (у розрахунку на 173, 1 год. за місяць) із урахуванням того, що за дотримання графіка профілактичних робіт їм виплачується премія в розмірі 25% погодинної заробітної плати, а доплата за суміщення функцій п’ятого робітника розподіляється пропорційно до тарифних ставок між робітниками, що залишились. Умови праці – нормальні, оплата праці – погодинна.
Задача 7.8. ВАТ «Орбіта» на дільниці складання приладів створено виробничу бригаду робітників-складальників. Показники, необхідні для економічних розрахунків ефективності застосування колективної організації та оплати праці, подано в табл. 7.3.
Таблиця 7.3.
Показники для розрахунків ефективності застосування бригадної форми організації та оплати праці в АТ «ОРБІТА»
Показники |
Одиниця вимірювання |
Величина |
Виробнича програма бригади на рік Комплексна норма часу на складання одного приладу:
Колективна розцінка за складання одного приладу:
Абсолютне зниження втрат робочого часу після створення бригади Річний фонд робочого часу одного робітника |
тис. од. нормо-годин
грн.
нормо-годин годин |
75
1,05 0,89
1,70 1,65
12 400 1830 |
Визначити показники, що комплексно характеризують ефективність застосування колективної (бригадної) форми організації та оплати праці:
1) відносне зниження трудомісткості складальних робіт;
2) зростання продуктивності праці;
3) умовне вивільнення робітників за рахунок зниження втрат робочого часу;
4) економію тарифного фонду заробітної плати.
