Семінарсько-практичне заняття 11 «Оцінка економічної ефективності інвестицій»

Мета: оволодіти методикою розрахунку ефективності інвестицій.

Питання для активізації опорних знань студентів

1. Розкрити зміст поняття «інвестиції», їх склад та структуру.

2. Назвати види та елементний склад капітальних вкладень.

3. Охарактеризувати структуру капітальних вкладень залежно від класифікаційних ознак та напрямів їх використання.

4. Навести етапи планування капітальних вкладень на підприємстві.

5. Охарактеризувати методику визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій ( залежно від економічної ситуації на ринку).

6. Назвати джерела фінансування капітальних вкладень.

7. Дати загальну характеристику капітального будівницт­ва. Охарактеризувати способи здійснення капітального будів­ництва.

8. Охарактеризувати послідовність планування обсягів капітального будівництва.

9. Дати загальну характеристику цінних паперів та навес­ти їх види та групи.

10. Охарактеризувати окремі види цінних паперів.

11. Дати сутнісну характеристику груп цінних паперів.

12. Охарактеризувати функції і напрями системи держав­ного регулювання фондового ринку. Навести суб’єктів (учас­ників) фондового ринку.

13. Навести принципи формування і функціонування фондо­вого ринку.

14. Охарактеризувати державне регулювання випуску та обігу цінних паперів.

15. Навести структурну характеристику іноземних інвес­тицій.

16. Охарактеризувати регулювання та ефективність залучення іноземних інвестицій в Україні.

17. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефективності випуску і реалізації акцій.

18. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефек­тивності випуску і придбання облігацій підприємства та інших суб’єктів господарювання.

19. Вказати чинники підвищення ефективності викорис­тання виробничих та фінансових інвестицій.

20. Охарактеризувати поняття інвестиційного проекту підприємства (організації). Навести стадії (види робіт) за окремими фазами інвестиційного циклу.

21. Охарактеризувати основні розділи фінансового плану інвестиційного проекту підприємства (організації, підприємця).

22. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Рекомендована література: [18, 19, 20, 32, 37, 66, 67].

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи

Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:

1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):

,

або

де ΔП – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн;

П – загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів, грн;

К– загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів:

де Вср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;

Сноз – середні залишки нормованих оборотних засобів підприємства, грн.

2. Строк окупності капіталовкладень (Т_р), який є обер­неним показником до Е_р:

років.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капі­та­ловкладень Е_р повинен порівнюватись з нормативним кое­фіціє­нтом Е_н, який встановлюється Міністерством економіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Е_н = 0, 15. Якщо Е_Р>Е_Н, то вкладення капіталу вважають доціль­ними.

Нормативний строк окупності капітальних вкладень визначається за формулою:

, років.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (3_прив):

З_прив = С_і + Е_Н × К_і → min, грн,

де С_і – собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн.;

К_і – капіталовкладення по і-му варіанту, грн.

Приведені затрати (3_прив) можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.

З економічної точки зору найкращим вважається той проект, при якому сума приведених витрат є мінімальною.

Визначення річного економічного ефекту (Е_п) ґрунтується на порівнянні приведених затрат по базовій та новій техніці:

Ер = З1 – З2 грн.,

де З1, З2 – приведені затрати на одиницю продукції до і після застосування техніки, (грн.);

З1 = С1 + Ен × Кп1, грн.;

З2 = С2 + Ен × Кп2, грн.

Річний економічний ефект визначається:

Ер =[(С1 + Е1 Кп1) – (С2 + Е2 Кп2)] N грн.,

де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після застосування нової техніки, грн.;

Кп1, Кп2 – питомі капітальні вкладення до і після застосування нової техніки, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (Ен = 0, 15).

Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Т_ок.р) по певному варіанту обчислюється:

років.

де К₁, К₂ – сума капіталовкладень відповідно по першому і другому варіантах, грн.;

С₁, С₂ – собівартість річного випуску продукції відповідно по першому і другому варіанту, грн.

Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного зіставлення зазначених величин.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (Ер) обчислюється:

За умови, що Т_{ок. p}< Т_{ок. н.} або Ер>Ен кращим вважається більш капіталомісткий варіант, якщо Т_ок. р > Т_{ок. н} або Е_р<Е_н, то кращим є менш капіталомісткий варіант.

Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об’єкту і реконструкцією діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень (Ер):

,

де С_д, С_р, С_н – відповідно собівартість річного обсягу про­дукції до реконструкції, після реконструкції діючого підприємства і на новому підприємстві, грн;

К_н, К_р – капітальні вкладення відповідно у нове будівництво і реконструкцію, грн.

Якщо Ер<=Ен, то ефективним буде реконструкція, якщо ж Ер>Ен, то – нове будівництво.

Економічний ефект від прискореного введення в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей (Е_приск) розраховується:

Е_приск = Е_н × К_ф × (Т_норм – Т_факт), грн.,

де К_ф – вартість основних фондів, достроково введених у дію, грн.;

Т_норм – нормативний (або плановий) строк будівництва, років;

Т_факт – фактичний строк будівництва, років.

Зниження собівартості продукції характеризується показ­никами умовно-річної економії (Е_у) і економією до кінця року(Е_др):

Еу = (С1 – С2)N , грн.;

Едр = (С1 – С2)Nдр, грн,

де Nдр – випуск продукції від моменту впровадження заходу і до кінця року, натур. одиниць.

Варіанти виробничих інвестицій, що порівнюються, часто від­різняються один від одного розподілом загальної суми капіта­ловкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з урахуванням фактору часу.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх «заморожування».

Капітальні витрати, які визначені з урахуванням строку їх «заморожування» і недоотриманою у зв’язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (Кприв). Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень (ά ):

ά = (1 + Е_пр) ^t

де Е_пр – норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0, 1 (ставка дисконту);

t – кількість років, що відділяють затрати і результати да­ного року від початку розрахункового.

Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом множення на α :

грн.,

де K_t – капітальні витрати у t-ому році їх освоєння, грн.;

Т – загальний термін освоєння капіталовкладень, років.

Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на α:

грн.

Приведені капітальні витрати (К_прив) визначають по кожному із можливих варіантів розподілу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому вони є мінімальними.

Зіставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом урахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.

Тривалість будівельного лагу (Л_б) обчислюється за формулою:

Л_б = а₁ × Т + а₂ × (Т– 1) + ... + а _t, років,

де а₁, а₂, ... , a _т – доля капітальних вкладень у процентах до кошторисної вартості за 1, 2 ... Т-й рік загальної тривалості будівництва.

Визначення економічної ефективності виробничих інвес­тицій в умовах ринку повинно враховувати притаманні ринковій економіці рівень інфляції та ступінь ризику.

Необхідний для цього розмір капіталу обчислюється на основі інформації про потребу в новому устаткуванні у фізичних одиницях та існуючої індивідуальної ціни на нього. При цьому враховується вартість монтажу та доставки:

де n – кількість необхідних видів основних фондів;

Ц_і – повна вартість придбання нових основних фондів на зміну застарілим, грн;

N_i – кількість основних фондів і-го виду, що необхідно придбати, одиниць;

В_т.р.оф – загальна сума витрат на ремонт і технічне обслу­го­вування наявних основних фондів підприємства, грн.;

А – загальний амортизаційний фонд підприємства, грн.

Другий варіант передбачає розширене відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощення до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за заздалегідь розробленим проектом.

Обчислюють необхідну середньорічну виробничу потуж­ність Мср, виходячи з очікуваного коефіцієнта її використання (К_вик) у розрахунковому році та виявленого попиту ринку на продукцію:

нат. одиниць,

де К_вик – коефіцієнт використання потужності.

– величина попиту на –й вид продукції, що роз­раховується за статистичними методами прогнозування попиту.

Коефіцієнт використання виробничої потужності ( ) залежить від ступеня зносу основних фондів підприємства та формування його резерву. Якщо виробництво розширюється або реконструюється за допомогою фондів, що вже були в експлуатації відносно довго, цей коефіцієнт буде значно менший за одиницю (0,5 – 0,6) за рахунок того, що такі фонди будуть вимагати додаткових ремонтів. Якщо виробництво укомплек­товується новими фондами, такий коефіцієнт 0, 9 – 0, 95.

Визначають середньорічну виробничу потужність для задоволення ринкового попиту на продукцію:

нат. одиниць,

де – базова виробнича потужність підприємства.

Розраховують абсолютну величину необхідної додаткової виробничої потужності підприємства ( ) використовуючи для цього спеціальний коефіцієнт перерахунку середньорічного її приросту в абсолютний , який майже завжди дорівнює 0, 5, за середніми даними тривалого періоду:

.

На основі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності визначають загальну суму необхідних капіталовкладень на певний розрахунковий період:

нат. одиниць,

де – питомі капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності.

Приклади розв’язку типових задач

Задача 1. Визначити економічну ефективність капітальних затрат по підприємству, яке будується, якщо відомі наступні дані: плановий річний випуск продукції в оптових цінах підприємства 1850 тис. грн, по собівартості 1790 тис. грн., вартість будівництва згідно з кошторисом витрат 330 тис. грн.

Розв’язок

1. Визначаємо абсолютну економічну ефективність капітальних вкладень по підприємству:

2. Порівнюємо розрахунковий та нормативний коефіцієнт економічної ефективності. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності Е_Р = 0, 18

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності. Е_Н = 0, 15

Е_Р > Е_Н

Відповідь: 0, 18 > 0, 15 отже вкладання капіталу доцільно.

Задача 2. Вибрати більш ефективний варіант здійснення капітальних вкладень.

Таблиця 11.1

Показники	Варіант № 1	Варіант № 2
Річний випуск продукції, тис. грн.	100	200
Собівартості одиниці продукції, грн.	25	10
Капітальні вкладення, млн. грн.	2	4

Розв’язок

Кращий варіант вибираємо на основі приведених затрат:

З = С + Е_Н × К

З урахуванням Е_Н приймаємо 0, 15.

1. Визначаємо затрати по першому та другому варіанту.

Варіант № 1: З₁ = С₁ + Е_Н × К₁ = 100 000 × 25 + 0, 15 × 2 000 000 = 2 500 000 + 300 000 = 2 800 000 грн.

Варіант № 2: З₂ = С₂ + Е_Н × К₂ = 200 000 × 10 + 0, 15 × 4 000 000 = 2 000 000 + 600 000 = 2 600 000 грн.

Відповідь. Другий варіант є кращим, оскільки затрати по другому варіанту менші.

Задача 3. Встановити доцільність інвестицій у будівництво нового заводу за показниками абсолютної ефективності, якщо відомі такі дані (табл. 11.2)

Таблиця 11.2

Показники
Обсяг випуску продукції в натуральних одиницях, тис шт.	100
Гуртова ціна виробу, грн	200
Собівартість виробу, грн	160
Обсяг капітальних вкладень, млн. грн.	14
Вартість виробничих фондів, млн. грн.	12, 5

Розв’язок

1. Абсолютну ефективність капіталовкладень у будів­ницт­во нового заводу можна обчислити:

2. Абсолютну ефективність можна також обчислити через ефективність використання діючих виробничих фондів

Обчислені коефіцієнти економічної ефективності капіталь­них вкладень значно перевищують нормативний коефіцієнт Ен = 0, 15, тому інвестиції у будівництво нового заводу є доцільними.

Задача 4. Визначити, у який спосіб консервному заводу доцільно збільшити обсяг випуску продукції: шляхом будівництва нового цеху чи реконструкції діючих? Вихідні дані – в таблиці 11.3.

Таблиця 11.3

Показники	Діюче виробництво	Ренонс­трукція	Нове будів­ництво
Обсяг випуску продукції, тис. умовних банок	100	130	50
Собівартість одиниці продукції, грн.	2, 0	1, 95	2, 05
Питомі капіталовкладення, грн.	1, 5	2, 2	2, 25
Вартість вивільнених основних фондів, тис грн.	–	30, 0	–

Розв’язок

Для вирішення цієї проблеми потрібно знайти Е_р:

Визначений нами коефіцієнт Е_р = 0.34 є значно більшим від Ен – 0.15, тому доцільним для заводу є будівництво нового цеху.

Задача 5. Програма заходів по автоматизації виробництва на підприємстві розрахована на чотири роки і розроблена у двох варіантах. Вибрати економічний варіант програми, якщо нор­матив приведення капіталовкладень по фактору часу E_пр =0, 1. Вихідні дані – у таблиці 11.4.

Таблиця 11. 4

Показники / Варіанти	Перший	Другий
Капітальні вкладення, в тому числі по роках:	1, 6	1 , 6
1-ий	0, 4	0, 4
2-ий	0, 4	0, 2
3-ій	0, 4	0, 3
4-ий	0, 4	0, 7

Розв’язок

Щоб вибрати більш економічний варіант, треба обчислити по варіантах капіталовкладення, приведені до початку здійснення заходів по автоматизації за формулою:

Економічно доцільнішим є другий варіант інвестування заходів по автоматизації виробництва, по-скільки сума капітальних затрат, приведених до моменту початку їх освоєння, є меншою.