5. Міжнародні розрахунки

Основні форми міжнародних розрахунків.

У міжнародних розрахунках застосовуються такі ж форми документів і порядок їх оплати, що й у розрахунках усередині країн, однак існує і певна їх специфіка. Зокрема, особливо важливим тут є попереднє визначення основних елементів організації розрахунків у різного рівня угодах та контрактах: між контрагентами, банками, державами, а також у міжнародних конвенціях.

Міжнародні розрахунки класифікуються найчастіше за двома ознаками:

- строками платежу

- порядком документообороту.

За строками виділяються негайні платежі – сконто і платежі в кредит – інстолмент.

За порядком документообороту основними є інкасо та акредитив. Рідше застосовуються розрахунки банківськими переказами за відкритими рахунками.

Негайний платіж виконується після одержання покупцем товару чи документів на нього. Якщо оплата відбувається не пізніше п’яти-десяти днів, то постачальник, звичайно, робить покупцеві знижку із ціни у розмірі близько 3%. Ця знижка називається «сконто» (звідси і назва форми платежу). Термін «готівковий», який іноді вживається щодо цього платежу, не слід розуміти буквально. Він лише підкреслює швидкість здійснення операцій, але зовсім не характеризує зовнішньої форми платіжних засобів.

Під платежем у кредит у міжнародній практиці розуміють тільки комерційний кредит, тобто кредит, який надають один одному експортер чи імпортер у вигляді відстрочки чи задатку. Оплата ж за рахунок одержаних від уряду чи банків позичок не вважається платежем у кредит, бо імпортер платить негайно.

Інкасо – банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими документами належні йому грошові кошти від платника за відвантажені на його адресу товари i зараховує їх на його рахунок у банку. Спрощено інкасо можна визначити як доручення продавця (кредитора) своєму банку отримати від покупця (платника) безпосередньо чи через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що цю суму буде сплачено у встановлений термін. Інкасова форма розрахунків вигідна покупцю тим, що банки захищають його права на товар до моменту оплати документів або акцепту. Недоліком цієї форми розрахунків є велика тривалість часу проходження документів через банки, можливість відмови покупця оплатити представлені документи. На сьогодні інкасо скасовано для внутрішніх розрахунків і використовується лише при міжнародних розрахунках.

Інкасо в міжнародних розрахунках має такі особливості: 

– документальний характер, тобто банки приймають на інкасо доручення експортерів за наявності комерційних документів;

– розрахункові документи акцептуються імпортером у попередньому порядку; 

– широко застосовується кредит: експортеру – у вигляді дисконту векселя; імпортеру – у вигляді підтоварних позик. 

Акредитив є умовним грошовим зобов’язанням банку, що видається ним за дорученням покупця на користь продавця, за яким банк, що відкрив рахунок (банк-емiтент), може провести платежі продавцеві або дати повноваження іншому банку проводити такі платежі при наявності документів, передбачених в акредитиві, та виконанні інших умов акредитива. Розрахунки за допомогою акредитива носять ще назву «розрахунки за системою ЛС» (англ. letter of credit – акредитив).

Акредитиви бувають:

• відзивні,

• безвідзивні;

• підтверджені,

• непідтверджені;

• перевідні (трансферабельнi);

• револьверні (поновлені);

• покриті,

• непокриті.

Відзивний акредитив – це акредитив, що може замінюватись або анульовуватись банком-емiтентом без попередньої згоди з продавцем при недотриманні умов, передбачених договором. Безвідзивний акредитив не може бути змiненим або анульованим без згоди продавця, на користь якого він відкритий. Підтверджені акредитиви – акредитиви, що отримали додаткову гарантію платежу з боку іншого банку. Перевідний (трансферабельний) акредитив може бути повністю чи частково використаний декількома господарчими суб’єктами (платниками). Револьверний (поновлений) акредитив застосовується в розрахунках за постійні короткі поставки, які здійснюються, як правило, за графіком, зафіксованим у контракті. Покриті (або депоновані) акредитиви – це акредитиви, при відкритті яких банк-емiтент перераховує власні кошти платникам (покупцям) або наданий йому кредит у розпорядження банку продавця на окремий балансовий рахунок «Акредитиви» на весь термін дії зобов’язання банку-емiтента.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття валютного ринку.

2. Поняття та види валютних операцій.

3. Угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату – це … 

4. Особливості організації ринку спот.

5. Поняття та види валютного курсу.

6. Основні види котирування валюти.

7. Чим відрізняється форвардний курс від курсу спот? 

8. Для чого застосовується форвардна валютна угода? 

9. Що таке ф'ючерсна валютна угода?

9. Репорт (франц. report) – це …

10. Депорт (франц. deport) – це…

11. Що таке валютний арбітраж?

11. Міжнародний кредит – це…

12. Валютна система – це … 

13. Особливості організації міжнародних розрахунків.

14. Основні форми міжнародних розрахунків.