- •1. Генезис культури. Стримування зоологічного індивідуалізму як
- •2. Особливості общинно-групового типу соціальної регуляції в первісну
- •3. Міфологія як форма ідеологічного обгрунтування надособистісних
- •4. Передумови процесу індивідуалізації людини в первісному
- •5. Первісне мистецтво як сугестивна форма соціально значимої інформації.
- •Література
- •Соціокультурні характеристики людини античності. Особливості общинно-групового типу соціальної регуляції в період античності.
- •Антична міфологія: від надособистісних регулятивів до особистісних.
- •Політико-правовий устрій античного полісу.
- •4. Людина пізньої античності: від громадянина до підданого.
- •5. Християнство як форма подолання пізно-античного індивідуалізму.
- •Феномен античного мистецтва.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Середньовічна культура як заперечення пізно-античного індивідуалізму. Соціокультурні характеристики людини середньовіччя.
- •Варварсько-германський елемент в середньовічній культурі. Феномен лицарського служіння як різновид культури сорому.
- •Стани та класи середньовічного суспільства. Особливості життєдіяльності та світогляду їх представників.
- •Право як вища суспільна цінність феодального суспільства.
- •5. Християнська теологія і церква і їх роль в суспільстві. Релігія і самовизначення людини.
- •6. Алегорія і символ як найбільш характерні особливості середньовічного мистецтва.
- •Контрольні питання
- •Література
- •Соціально-культурні характеристики людини епохи Відродження: перехід від культури сорому до культури совісті.
- •Особливості секуляризації в епоху Відродження: пантеїзм, гуманізм і антропоцентризм культури Відродження.
- •Гуманізм і антропоцентризм культури Відродження.
- •4. Зворотна сторона ренесансного титанізму.
- •Політика і право. Ніколо Макіавеллі та його «Князь».
- •6. Християнська церква ренесансної доби: католицька реакція та
- •Мистецтво і література Відродження як відображення суперечності
- •Тема 5 Культура Нового часу
- •Соціально-культурні характеристики людини Нового часу. Проблема
- •Протестантська етика - шлях до економічної і культурної європейської гегемонії в світі.
- •3. Політико-правовий зміст новоєвропейського абсолютизму.
- •4. Особливості переходу до науково-технічної культури країн Європи.
- •5. Просвітництво: ідея розумного егоїзму як світський аналог протестантизму.
- •6. Тоталітаризм як різновид культури сорому в умовах “атомізації” суспільства.
- •7. Мистецтво і література Нового часу: класицизм – повернення до культури сорому в умовах абсолютизму; морально-етичне спрямування Веймарського класицизму; відродження чуттєвого мистецтва.
- •Соціокультурні характеристики людини Новітнього часу. Кризові явища в культурі.
- •2. Роль держави в регулюванні суспільних відносин: демократизація та лібералізація суспільного життя.
- •3. ”Людина маси» як соціокультурна основа тоталітаризму.
- •4. Людина в світі науки і техніки: від матеріально-технічної орієнтації культури до гуманітарної.
- •5. Феномен масової культури і тенденції її розвитку в XX ст.
- •6. Проблема особистості як головна проблема мистецтва і літератури Новітнього часу.
- •Україна у складі Російської імперії: вплив української культури на російську; культурна катастрофа України хуііі-хіх ст.; нацiонально-культурне життя Надднiпрянщини та Галичини в XIX ст.
- •Тема 2. Культура античного суспільства.. . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . .. . . . . . . . .…28-45
- •Тема 3. Культура середньовіччя.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46-65
- •Тема 4. Культура Відродження.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .66-90
- •Тема 5. Культура Нового часу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91-115
- •Тема 6. Культура Новітнього часу. . . . . . . … . . . . . . …….... . . . . . . . . . . . . . . . . 116-142
- •Тема 7. Національна своєрідність української культури. . . . . . . . . . . .. . . . . . . .143-181
- •Замість висновку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184-186
5. Первісне мистецтво як сугестивна форма соціально значимої інформації.
Специфіка міжособистісних відносин первісного суспільства певним чином обумовлює і основні риси первісного мистецтва. Розгляд даного питання слід, на нашу думку, попередити суттєвим зауваженням: Використовуючи таке поняття як мистецтво, ми традиційно розуміємо його як одну з форм суспільної свідомості, які в первісному світогляді існують лише в зародковому стані в рамках міфологічного сприймання дійсності. А тому кожна з цих форм і мистецтво, зокрема, підпорядкована тим функціям, які виконує міф в первісному суспільстві. Ритуальні маски, статуетки, натільні та наскальні малюнки ніколи не слугували по властивим їм функціям і задачам для своїх творців в якості витворів мистецтва. Для первісної людини художня функція в них поки-що як би “спить” і тому сьогодні, сприймаючи їх , власне, як мистецтво і відносячи їх до арсеналу художньої культури людства, сам термін «первісне мистецтво» нам слід вживати з значною мірою умовності. Як зазначав Леві-Брюль в своїй книзі «Первісне мислення»: «Первісні люди дивляться тими ж очами, що й ми, але сприймають вони не тією свідомістю, що й ми. Саме тому колективні уявлення архаїчних суспільств можуть бути з’єднані між собою асоціаціями і передасоцаціями, котрі збивають з пантелику наше логічне мислення».
Різноманітні види мистецтва відомі вже на самому початку ранньопервісної общини. Проте питання про причини їх появи одне з самих спірних і складних в культурі первісного суспільства. В літературі широко представлені концепції, які пов’язують мистецтво з магічними віруваннями та обрядами(магічна концепція), потребою уникнення аритмії, викликаною різницею між динамікою відображення мозком первісної людини навколишнього середовища і ритмами її власного організму (психофізіологічна концепція), привабленням статевих партнерів тощо.
Різноманітність поглядів на причини виникнення первісного мистецтва цілком зрозуміла. Адже воно, як і вся первісна культура в цілому, має синкретичний характер і в ньому тісно переплітаються практично всі її елементи: табу, обряди, соціальні норми, матеріально-виробнича діяльність, а відтак є багатофункціональним.
З нашої точки зору, викладений вище матеріал дозволяє зробити висновок на користь, генетично пов’язаної з так званими трудовими концепціями походження мистецтва, - регулятивної концепції, до якої схиляється вітчизняний дослідник Д. Угринович. Виникнення мистецтва у своїй книзі «Мистецтво та релігія» він пов’язує не лише з трудовою діяльністю, але й зі сферою міжособистісних відносин у первісному суспільстві. Мистецтво, таким чином, постає як сугестивна форма існування соціально значимої інформації, в якій через систему естетичних цінностей кодується магічними засобами система етичних норм, набутий досвід засвоєння світу.
Первісне мистецтво як форма діяльності людини корінилась як в самій природі людини, так і в її внутрішніх потребах і відображало в першу чергу суспільно значимі явища. Оскільки первісна община жорстко регламентує поведінку людини, то відповідно така регламентація розповсюджується і на способи і форми художнього зображення.
Вершиною первісного синтезу людської діяльності було образотворче мистецтво, яке починається із знаково-символічних зображень. Вони закріплюють необхідний досвід і важливі форми поведінки і насамперед пов’язані з наскальною образотворчою діяльністю. Приблизно таке ж ідеологічне навантаження ніс танок, який міг бути ритуальним та побутовим, мисливським і військовим, чоловічим або жіночим. Як правило вони колективні і мають конкретно-образний характер. Це імітація сцен господарської діяльності, статевих відносин тощо. Всі різновиди танцю, разом з тим, можуть слугувати ілюстраціями міфологічно-сакрального світогляду первісної людини і відбивають її уявлення про навколишній світ.
Більшість витворів первісного мистецтва пов’язана з образами тварин(мамонти й бізони, олені). Що стосується зображень людини, то по кількості пам’яток, котрі дійшли до наших часів, вони займають друге місце. Причому абсолютна більшість з них – це зображення жінки, що обумовлено насамперед тривалим домінуванням матріархату в історії первісного суспільства. В умовах збирання і полювання жінка знаходилась в центрі керівництва повсякденним життям. На неї лягали всі турботи, пов’язані з осілим образом життя: порядок в житлі, підтримування домашнього вогнища, приготування їжі і заготовлення продовольчих запасів. А головне, жінка була продовжувачем роду, а відтак і продовжувачем традицій, берегинею ритуальних секретів і племінної моралі.
А тому ці зображення жінки, як вважають ряд дослідники(Леві-Брюль, Фрезер, Тернер) швидше носили культовий характер і були актами ритуального поклоніння. Наскальні малюнки та ритуальні танці навряд чи можна вважати образом реальності або знаками, які її замінюють. Це спосіб розширення, подвоєння реальності, спроба побудувати бажану для людини реальність і контролювати її. Первісне мистецтво в її міфологічній оболонці орієнтоване не на надприродне, а на природні можливості людини, що постають в її уяві. Так, на думку американського дослідника А. Хаузера: “Коли художник палеоліту малював на скелі тварину, він малював реальну тварину. Для нього світ вимислу та мистецтва ще не був самостійною областю, відокремленою від емпірично сприймаючої дійсності. Він ще не протиставляв, не розмежовував ці сфери, але бачив в одній пряме продовження іншої”.8 Мистецтво, таким чином, на ранніх етапах розвитку людства можна розглядати як своєрідну магічну форму інобуття реальності. Таке образно-символічне зображення світу було не стільки способом його пізнання, скільки способом упорядкування взаємовідносин з ним первісного колективу, усвідомлення людиною своєї причетності до світу і свого місця в ньому.
Контрольні питання
1. Розкрийте особливості життєдіяльності суспільства в період збирання та полювання.
2. Які фактори сприяли виникненню людини як соціальної істоти(наведіть різні точки зору)?
3. Розкрийте зміст поняття “соціалізація”. Яка, на вашу думку, людина є більш соціалізованою: первісної епохи чи сучасна?
4. Розкрийте особливості общинно-групового типу соціальної регуляції в первісну епоху.
5. Покажіть якісну відмінність табуативних заборон від тотемних. Чому спочатку виникають табу?
6. Розкрийте головні функції міфу.
7. Які головні риси міфологічного світогляду?
8. Що таке надособистісні регулятиви? Чому на зміну надособистісним регулятивам (міфологія)приходять особистісні(філософія)?
9. На чому базуються відмінності теорій про походження мистецтва? Назвіть головні.
10. Які функції виконує первісне образотворче мистецтво?
