Практичне заняття 7

Тема: Визначення діагностичних ознак та експертиза перлів, бурштину та інших ювелірних каменів органогенного утворення.

Мета: Засвоїти відмінні ознаки природних, культивованих (морських і річкових) перлів і їх імітації, відпрацювати навички в експертній оцінці перлів, засвоїти відмінні ознаки природних бурштину, коралів, слонової кістки та їх імітацій; відпрацювати навички з їх діагностування.

Матеріальне забезпечення:

 навчальна колекція ювелірних каменів;

 діагностичні таблиці;

 роздатковий матеріал;

 лупи, пінцети;

 гемологічні прилади;

 спирт, бавовняні серветки;

 10 % розчин NaCl;

 азотна кислота або соляна кислота.

Література: 1, с. 386–412; 11, с. 200–213; 21, с. 107–114; 25, с. 210–275.

Питання для підготовки

1. З яких каменів, відповідно до нашого законодавства, складається група дорогоцінного каміння органогенного утворення?

2. У чому полягає особливість утворення каменів цієї групи?

3. Хімічний склад перлів.

4. Особливості внутрішньої будови перлів.

5. Види молюсків, які виробляють перли.

6. Класифікація перлів.

7. З чого може бути утворено ядро перлини?

8. Як утворюються без’ядрові перлини?

9. Райони добування натуральних і культивованих морських перлів.

10. Особливості утворення, склад бурштину.

11. Основні родовища бурштину на Україні.

12. Види бурштину.

13. Вкажіть інші камені органогенного утворення.

14. Особливості утворення, склад коралів.

15. Види коралів.

16. Що розуміють під поняттям «слонова кістка»?

Завдання 1. Вивчення фізичних та естетичних властивостей перлів.

Перли – це продукт життєдіяльності окремих видів молюсків, які утворюються в результаті обгортання стороннього для молюска предмету – «подразника» – спеціальною ізолюючою субстанцією, яка складається з карбонату кальцію (82–92 %), органічної речовини конхіолін (4–14 %) та води (2–4 %). Конхіолін та вода зумовлюють недовговічність перлів порівняно з мінеральним коштовним камінням (у середньому 100 років).

За походженням перли бувають природні та культивовані (утворюються в молюску внаслідок втручання людини).

За середовищем мешкання розрізняють морські та прісноводні перли.

За способом утворення та типом ядра перли поділяють на:

 ядрові (ядро – намистина з перламутру),

 без’ядрові (ядро з мантійної тканини, яке розчиняється в процесі росту перлини),

 перли блістер (утворюються на внутрішній стороні раковини у вигляді пухирів),

 складені перли мабе (ядро зі стеарину, форма блістер і нижня частина закривається накладкою з перламутру),

 перли кеші (морські природні без’ядрові, неправильної форми і утворюються довільно при вирощуванні культивованих перлів).

За кольором виділяють перлини рожеві (максимально ціняться), білі, сріблясті, кремові, жовті, блакитні, чорні з різноманітними відтінками. Мінімально ціняться перли без відтінку та жовті й блакитні.

Блиск перлини оцінюють за 5 критеріями: інтенсивний, сильний, середній, слабкий, дуже слабкий (тьмяний).

За формою виділяють 5 типів перлин: ідеально круглі, округлі (трохи несиметричні або овальні), напівокруглі, напівбарокко (нагадують грушу, яйце або гудзик), барокко (дуже спотворена та несиметрична форма). Характеристика культивованих перлів наведена в табл. 24.

Таблиця 24