Практичне заняття 9

Тема: Вивчення особливостей та порядку маркування і опробовування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів.

Мета:

•  ознайомитись з нормативно-законодавчими актами, що регулюють порядок маркування та опробовування ювелірних виробів;

•  вивчити основні пробірні клейма;

•  навчитися розшифровувати інформацію, що міститься в клеймах конкретних ювелірних виробів.

Матеріальне забезпечення:

1. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Законодавчі і нормативно-правові акти. – К.: «АртЕк», 2001. – 415 с.

2. Роздатковий матеріал «Опис державних пробірних клейм».

3. Зразки ювелірних виробів.

4. Лупи.

Література: 7, с. 133–158; 13, с. 50–69, 70–80; 14, с. 23; 15, с. 80–120.

Питання для підготовки

1. 1. Що розуміють під «маркуванням» ювелірних виробів?

2. 2. Що таке «іменник»?

3. 3. Які види пробірних клейм Ви знаєте?

4. 4. Яку інформацію несе основне пробірне клеймо?

5. 5. У чому особливість «додаткових» пробірних клейм?

6. 6. Які органи мають право на клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів?

Завдання 1. Вивчення нормативних і законодавчих документів.

Ознайомитись з основними законодавчими і нормативно-правовими актами, що регулюють порядок клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних металів:

•  Закон України від 18.11.97 № 637/97 ВР;

•  Наказ МФУ від 10.04.98 № 90 «Про державні пробірні клейма суб’єктів підприємницької діяльності»;

•  Наказ МФУ від 30.07.96 № 156 «Про державні пробірні клейма нового зразка».

У ході вивчення документів записати в зошит перелік:

•  органів Державного пробірного нагляду України та їх взаємопідпорядкованість;

•  казенних підприємств пробірного контролю, що мають право на клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів державним пробірним клеймом;

•  суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право на самостійне клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів власного виробництва.

Завдання 2. Вивчення клеймування ювелірних виробів.

Продаж ювелірних виробів з дорогоцінних металів на Україні проводиться лише за умови наявності на них відповідних клейм. Розрізняють два види інформаційних клейм:

1. 1. Іменник.

2. 2. Пробірні клейма.

Іменник – наноситься на виріб у процесі виготовлення підприємством-виробником; має форму прямокутника, в якому цифрами позначено рік випуску виробу та буквами – шифр підприємства-виробника.

Виготовлені вироби з нанесеним іменником направляються до казених підприємств пробірного контролю для перевірки проби і нанесення пробірного клейма.

Основне пробірне клеймо – наноситься на виріб (у разі відповідності складу сплаву вказаній пробі) з правої сторони від іменника і містить таку інформацію:

•  знак посвідчення;

•  шифр регіонального підприємства пробірного контролю;

•  тризначне число встановленої проби.

Інформація про вид сплаву (золотий, срібний, платиновий), закладена у формі клейма.

Додаткові пробірні клейма – призначені для клеймування роз’ємних і легко відокремлюваних деталей ювелірних виробів, мають різну форму (залежно від виду сплаву) з трьохзначним числом проби в середині.

Якщо вміст дорогоцінних металів у сплаві не відповідає встановленим нормам, на виріб наносять спеціальне клеймо: прямокутник з буквами у середині:

Р

НП – (не відповідає пробі)

обота 2.1. Користуючись довідковим матеріалом «Опис державних пробірних клейм», ознайомитись з побудовою державних клейм і законспектувати (замалювати) в зошит:

•  форму знака посвідчення;

•  форми основних пробірних клейм для різних видів сплавів (золотих, срібних, платинових, паладієвих);

•  шифри казенних підприємств пробірного контролю;

•  шифри суб’єктів підприємницької діяльності в основних пробірних клеймах.

Шифри (букви) інспекцій пробірного нагляду, що діяли на території колишнього СНГ і в наш час зустрічаються в ювелірних виробах, наведені нижче:

К – Київ	Л – Ленінград	П – Мінськ
Е – Єреван	Д – Львів	М – Москва
Б – Баку	Х – Харків	О – Одеса
Р – Рига	У – Ташкент	С – Свердловськ
Э – Таллін	Г – Тбілісі	Н – Новосибірськ
КТР – Ремточ	Я – Красноярськ	В – Костромська обл., с. Красне на Волзі

Робота 2.2. Користуючись лупами та зразками ювелірних виробів, уважно обстежити 3–4 вироби, замалювати в зошиті нанесені клейма, розшифрувати інформацію.