- •Тема 1. Стан ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 1
- •Питання для підготовки
- •Питання для обговорення
- •Тема 2. Теоретичні та методологічні основи оцінювання дорогоцінних металів та коштовного каміння Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Розділ 1. Основні поняття про дорогоцінні камені
- •Тема 3. Класифікації дорогоцінного каміння Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Загальна класифікація ювелірних і декоративних каменів
- •Класифікація каменів по твердості
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Властивості дорогоцінних каменів та загальні методи їх діагностики Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Види систем симетрії кристалів
- •Мінералогічна шкала твердості (за Моосом)
- •Література
- •Практичне заняття 2
- •Питання для підготовки
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 3.
- •Питання для підготовки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Облагороджений та поліпшення властивостей дорогоцінних каменів Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Характеристика груп якості огранування для загальних відхилень
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття 4.
- •Питання для підготовки
- •Вивчення огранування ювелірних каменів
- •Формули розрахунку маси огранованих ювелірних каменів (ct)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Природа походження дорогоцінного каміння та методи її визначення Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Практичне заняття 5.
- •Розділ 2. Ідентифікація дорогоцінних каменів
- •Тема 7. Ідентифікація дорогоцінних каменів мінерального походження Методичні рекомендації щодо вивчення теми
- •Діагностичні властивості смарагду та його імітацій
- •Діагностичні ознаки аквамарину та його імітацій
- •Практичне заняття 6
- •Питання для підготовки
- •Діагностування корундів
- •Імітації рубіна (сапфіра)
- •Інструментальне діагностування берилів
- •Імітації смарагда (аквамарина)
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота
- •Лабораторні заняття № 19–20
- •Питання для підготовки
- •2 Порядок
- •3 Порядок
- •4 Порядок
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота
- •Тема 8. Ідентифікація дорогоцінних каменів органічного походження
- •Практичне заняття 7
- •Питання для підготовки
- •Загальна класифікація перлів
- •Характеристика перлів
- •Оцінка перлів за кольором (культивовані Акойя)
- •Оцінка перлів за формою
- •Оцінка перлів за блиском
- •Оцінка перлів за недоліками поверхні
- •Оцінка товщини перламутрового шару
- •Методика оцінки перлів
- •Вартість культивованих перлів ідеальних характеристик
- •Експертний висновок щодо якості та ціни
- •Характеристика різновидів бурштину
- •Методика діагностування бурштину
- •Імітації бурштину
- •Діагностування бурштину
- •Різновиди шляхетних коралів
- •Методика діагностування коралів
- •Діагностування коралів
- •Питання для самоконтролю
- •Самостійна робота
- •Самостійна робота
- •Розділ 3. Експертиза якості та оцінка вартості дорогоцінних каменів
- •Тема 9. Експертиза якості та оцінка вартості діамантів
- •Співвідношення характеристик кольорів та чистоти діамантів за ту 36.2-21587162.001-2002 та міжнародною системою gia за групами кольорів
- •Співвідношення характеристик кольорів та чистоти діамантів за ту 36.2-21587162.001-2002 та міжнародною системою gia за групами чистоти
- •Тема 10. Експертиза якості та оцінка кольорових каменів
- •Оцінка кольорового дорогоцінного каміння
- •Сині сапфіри
- •Тема 11. Експертиза якості та оцінка дорогоцінних каменів органічного походження
- •Розділ 4. Ідентифікація та експертиза якості дорогоцінних металів
- •Тема 12. Ідентифікаційні ознаки дорогоцінних металів
- •Практичне заняття 8. Тема: Вивчення споживних властивостей складів із дорогоцінних металів
- •Питання для обговорення:
- •Співвідношення різних систем проб
- •Практичне заняття 9
- •Питання для підготовки
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота
- •Розділ 5. Експертиза якості та опробовування дорогоцінних сплавів
- •Тема 13. Методи дослідження вмісту дорогоцінних сплавів
- •Довжина хвиль аналітичних спектральних ліній
- •Практичне заняття 10. Тема: Методи опробовування дорогоцінних сплавів та експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів.
- •Питання для підготовки
- •Тема 1. Стан ринку дорогоцінних металів та коштовного каміння.
- •Тема 2. Теоретичні та методологічні основи оцінювання дорогоцінних металів та коштовного каміння.
- •Тема 3. Класифікації дорогоцінного каміння.
- •Тема 4. Властивості дорогоцінних каменів та загальні методи їх діагностики.
- •Тема 6. Природа походження дорогоцінного каміння та методи її визначення.
- •Термінологічний словник
- •Індивідуальні завдання та питання для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання
Мінералогічна шкала твердості (за Моосом)
Шкала |
Мінерал |
Твердість за Моосом |
1 |
Тальк |
Скоблиться нігтем |
2 |
Гіпс |
Дряпається нігтем |
3 |
Кальцит |
Дряпається мідною монетою |
4 |
Флюорит |
Легко дряпається перочинним ножем |
5 |
Апатит |
Важко дряпається перочинним ножем |
6 |
Ортоклаз |
Дряпається напильником |
7 |
Кварц |
Дряпає віконне скло |
8 |
Топаз |
Легко дряпає кварц |
9 |
Корунд |
Легко дряпає топаз |
10 |
Алмаз |
Не дряпається нічим |
Твердість є важливою діагностичною ознакою під час визначення дорогоцінних каменів.
Для визначення твердості застосовують спеціальні олівці твердості. Вони являють собою набір з 7 металевих стержнів, на одному кінці яких закріплено еталонний мінерал, а на іншому цифрою позначено відповідну твердість (з 4 по 10).
Література
1. Андерсон Б. Определение драгоценных камней. Пер. с англ. / Москва: Мир камня, 1996. – 456 стр.
2. Солодова Ю.П., Андреенко Э.Д., Граданчикова Б.Т. Определитель ювелирных и поделочных камней. – М.: Недра, 1985.
3. Шуман В. Мир камня. В 2-х т. Драгоценные и поделочные камни. М.: Мир, 1986, 263 с. (с. 22-40)
Практичне заняття 2
Тема: Вивчення будови та властивостей мінералів.
Мета: Засвоїти взаємозв’язок між кристалічною будовою та властивостями мінералів, відпрацювати навички роботи зі спеціальними приладами.
Матеріальне забезпечення:
колекція ювелірних каменів;
роздатковий матеріал;
полярископ;
дихроскоп;
гемологічні пінцети, лупи.
Питання для підготовки
1. Порівняйте поняття «скло» і «кристал».
2. Назвіть основні елементи симетрії кристалів.
3. Розкрийте поняття «категорії симетрії».
4. Як групують кристали за категоріями симетрії?
5. Що розуміють під ізотропністю та анізотропністю кристалів?
6. Кристали якої категорії симетрії ізотропні?
7. Кристали яких категорій симетрії анізотропні?
8. Розкрийте поняття «плеохроїзму».
9. Кристали якої категорії симетрії не виявляють плеохроїзму?
10. Що таке «дихроїзм»?
Робота 1. Дослідження оптичного характеру ювелірних каменів.
Внутрішня будова мінералів тісно пов’язана з їх оптичними властивостями. Так, ізотропні й аморфні мінерали завжди є однозаломлюючими, а анізотропні – двозаломлюючими. Ця властивість мінералів є важливою діагностичною ознакою дорогоцінних каменів.
Для визначення оптичного характеру дорогоцінних каменів використовують спеціальний прилад – полярископ.
Ізотропні (однозаломлюючі) камені при спостереженні в полярископ у будь-якому положенні залишаються темними.
Анізотропні (двозаломлюючі) камені при спостереженні в поля-рископ змінюють свій вигляд: при обертанні каменя на спеціальній скляній підставці він «загасає» або «просвітлюється» через кожні 90°; тобто спостерігається чотири «темних» і чотири «світлих» положення, що чергуються.
Дослідження ювелірного каменя на полярископі – це І етап діагностування коштовних каменів. Оскільки ізотропних каменів значно менше, ніж анізотропних, часто цього етапу буває достатньо для визначення виду каменя. Наприклад, прозорий камінь червоно-фіолетового кольору може бути рубіном або гранатом. Гранат – ізотропний, рубін – анізотропний, тому під час спостереження в полярископі гранат буде темним, а рубін – почергово темним і світлим.
Робота на полярископі досить проста, але потребує акуратності та необхідних знань щодо поведінки конкретного мінерала в поляризованому світлі.
Так, слід мати на увазі:
анізотропні камені можуть залишатися при повороті темними, якщо їх оптична вісь співпала з оптичною віссю полярископа, тому рекомендується всі темні камені проглядати в двох положеннях – на площадці та на межі павільона;
ізотропні камені (алмаз, синтетична шпінель) можуть поводитися як анізотропні, але в таких випадках різниця між темним і світлим положенням не буде чіткою. Таке явище пов’язано з дефектами внутрішньої будови (внутрішнім напруженням, інорідними включеннями) і має назву «аномальне двозаломлення»;
скло при спостереженні в полярископі часто демонструє аномальне двозаломлення у вигляді двох чорних ліній, що сходяться у вигляді хреста;
псевдокристалічні камені (опал, халцедон) залишаються при повороті яскраво-світлими.
Методика роботи з полярископом
1. Включити підсвітку.
2. Повертаючи верхній фільтр, встановити максимально темне поле.
3. На захисне скло нижнього фільтру по центру встановити досліджуваний камінь.
4. Поступово обертати скляну підставку з каменем за ходом годинникової стрілки і спостерігати за поведінкою каменя через верхній фільтр.
Завдання 1.1. Користуючись діагностичною таблицею (додаток А), виписати в зошит основні ізотропні дорогоцінні камені.
Завдання 1.2. Визначити оптичний характер ювелірних каменів.
Провести дослідження 10 ювелірних каменів. Результати роботи оформити у вигляді таблиці:
Номер каменя |
Результати спостережень |
Оптичний характер каменя |
1. |
|
|
… |
|
|
Робота 2. Дослідження плеохроїзму ювелірних каменів.
В анізотропних (двозаломлюючих) забарвлених кристалах світловий промінь при проходженні крізь кристал розщеплюється на два промені, які поглинаються каменем по-різному і на виході з нього можуть мати різне забарвлення (за насиченістю або навіть за кольором). Таке явище має назву «плеохроїзм».
Одновісні кристали демонструють промені двох кольорів (дихроїзм), двовісні – трьох кольорів (трихроїзм).
Ефект дихроїзму є важливою діагностичною ознакою, але його досить важко помітити неозброєним оком.
Дихроскоп – прилад для дослідження плеохроїзму коштовних каменів. Він являє собою металевий циліндр з окуляром з одного боку і вихідним віконцем (поділеним на дві частини) з іншого. Дихроскоп підсилює ефект плеохроїзму, якщо він притаманний даному каменю.
При роботі з дихроскопом слід пам’ятати:
плеохроїзм спостерігається лише в анізотропних (двозаломлюючих) каменях;
плеохроїзм не спостерігається в безколірних або білих каменях, навіть якщо вони анізотропні;
при тестуванні камінь необхідно постійно повертати і проглянути його в різних напрямах;
не лише колір, а навіть найменша різниця у відтінках є ознакою плеохроїзму;
чим інтенсивніше забарвлення каменя, тим сильніше проявляється ефект плеохроїзму, і навпаки.
Методика роботи з дихроскопом
1. Досліджуваний камінь закріпити в пінцеті та розташувати навпроти вікна або іншого джерела світла.
2. Камінь піднести близько до вихідного віконця дихроскопа і спостерігати за ним в окуляр.
3. При спостережені камінь необхідно поступово повертати.
4. Якщо камінь має плеохроїзм, в окулярі спостерігається віконце з двох різнозабарвлених частин.
У різних мінералах плеохроїзм виражається по-різному. Він може бути сильно вираженим (турмалін, андалузіт), помірним, слабо помітним.
Завдання 2.1. Дослідити плеохроїзм 10-ти ювелірних каменів з навчальної колекції. Результати роботи оформити у вигляді таблиці:
Номер каменя |
Результати досліджень |
Ступінь вираження плеохроїзму |
1. |
|
|
… |
|
|
