- •Бронетранспортер
- •Навчальний посібник
- •1. Загальний опис бронетранспортера
- •3. Бойова й технічна характеристика
- •4. Броньовий корпус
- •7. Силова установка
- •7.1. Двигун
- •7.1.1. Блок циліндрів і головки
- •7.1. 3. Маховик
- •7.1. 4. Шатуни
- •7.1. 5. Поршні й поршневі кільця
- •7.1.2. Колінчатий вал
- •7.1.6. Вкладиші
- •7.1.7. Механізм газорозподілу
- •7.1.8. Шестерні газорозподілу й привода агрегатів
- •7.2. Система живлення паливом
- •7.2.1. Загальні відомості
- •7.2.2. Паливні баки
- •7.2.3. Паливоміри
- •7.2.4. Паливні крани
- •7.2.5. Паливні фільтри
- •7.2.5.1. Фільтр грубого очищення палива
- •7.2.5.2. Фільтр тонкого очищення палива
- •7.2.6. Паливний насос високого тиску
- •7.2.7. Паливний насос низького тиску й ручний паливопідкачувальний насос
- •7.2. 9. Форсунка
- •7.2.10. Паливопровід
- •7.2.11. Привод керування подачею палива
- •7.2.12.1. Заправлення й злив палива
- •7.2.12.2. Промивання фільтра грубого очищення палива
- •7.2.12.3. Заміна фільтруючих елементів фільтра тонкого очищення палива
- •7.3. Система живлення двигуна повітрям і пристрій для випуску відпрацьованих газів
- •7.3.1. Повітряний фільтр
- •7.3. 2. Індикатор засміченості повітряного фільтра
- •7.3.3. Пристрій для пиловидалення
- •7.3.4. Турбокомпресори
- •7.3. 5. Впускні трубопроводи
- •7.3.7. Робота системи живлення двигуна повітрям
- •7.3.8.1. Обслуговування повітряного фільтра
- •7.3.8.2. Перевірка індикатора засміченості повітряного фільтра
- •7.4. Система мащення
- •7.4.1. Масляний піддон
- •7.4. 2. Масляний насос
- •7.4.3. Полнопоточний фільтр очищення оливи
- •7.4.4. Фільтр відцентрового очищення оливи
- •7.4.5. Масляні радіатори
- •7.4. 6. Масляний теплообмінник
- •7.4.7. Вентиляція картера
- •7.4. 9.1. Перевірка рівня й заміна оливи у двигуні
- •7.4.9.3. Промивання фільтра відцентрового очищення оливи
- •7.5. Система охолодження
- •7.5.1. Радіатор
- •7.5.2. Теплообмінник
- •7.5. 3. Пароповітряний клапан
- •7.5.4. Розширювальний бачок
- •7.5.5. Термостати
- •7.5.6. Насос
- •7.5.7. Вентилятор і його привод
- •7.5.7.1. Гідромуфта привода вентилятора
- •7.5.7.2. Вмикач гідромуфти
- •7.5.8. Робота системи охолодження
- •7.5.9.1. Заправлення системи охолодження
- •7.5.9.2. Злив охолодної рідини
- •7.6. Пуск двигуна при негативних температурах
- •7.6.1. Електрофакельний пристрій
- •7.6.2. Передпусковий підігрівач
- •7.6. 2.1. Робота передпускового підігрівача
- •7.6.2.2. Догляд за передпусковим підігрівачом
- •8. Трансмісія
- •8.1. Зчеплення
- •8.1.1. Коротка технічна характеристика зчеплення
- •8.1. 2. Будова зчеплення
- •8.1.3. Привод зчеплення
- •8.1.4.1. Заповнення системи гідроприводу зчеплення робочою рідиною
- •8.1.4.2. Регулювання привода зчеплення
- •8.2. Коробка передач
- •8.2.1. Будова коробки передач
- •8.2. 2. Привод перемикання передач
- •8.2.3. Робота механізму й привода перемикання передач
- •8.2.4.1. Контроль рівня, дозаправлення й заміна оливи в коробці передач
- •8.2.4.2. Регулювання привода перемикання передач
- •8.3. Роздавальна коробка
- •8.3.1. Пристрій роздавальної коробки
- •8.3.1.1. Система мащення й охолодження роздавальної коробки
- •8.3.2. Робота роздавальної коробки
- •8.3.3. Будова і робота приводів керування роздавальною коробкою
- •8.3.3.1. Привод включення передніх мостів і блокування міжосьового диференціала
- •8.3.3.2. Привод перемикання передач роздавальної коробки
- •8.3.3.3. Блокувальний механізм
- •8.3.3.4. Привод включення відбору потужності на лебідку
- •8.3.4.1. Перевірка роботи системи мащення й охолодження роздавальної коробки
- •8.3.4.2. Перевірка рівня й заміна оливи в роздавальній коробці
- •8.3.4.3. Промивання фільтра оливоприймача в масляному бачку роздавальної коробки
- •8.3.4.4. Регулювання привода перемикання передач і привода включення передніх мостів і блокування міжосьового диференціала
- •8.3. 4.5. Регулювання блокувального механізму перемикання передач
- •8.3. 4.6. Регулювання привода включення лебідки
- •8.4. Карданні передачі
- •8.5.1. Будова мостів у машині
- •8.5. 2. Будова мостів
- •8.4. 1. Догляд за карданною передачею
- •8.5. Мости
- •8.5.3.1. Перевірка рівня й заміна оливи в мостах
- •8.6. Колісні редуктори
- •8.6.1. Будова колісних редукторів
- •8.6.2.1. Заміна оливи в колісних редукторах
- •8.6.2.3. Регулювання підшипників веденої шестерні колісного редуктора
- •8.6.2.4. Регулювання підшипників ведучої шестерні колісного редуктора
- •9. Ходова частина
- •9.1.1. Важелі підвіски
- •9 .1.3. Буфери
- •9.1.5. Догляд за підвіскою
- •9.2. Колеса й шини
- •9.2.1. Правила експлуатації коліс і шин
- •9.2.2. Догляд за колесами й шинами
- •9.3. Можливі несправності ходової частини
- •10. Пневматичне устаткування
- •10.1. Повітряний компресор
- •10.2. Регулятор тиску
- •10.3. Запобіжник від замерзання
- •10.4. Повітряний балон
- •10.5. Запобіжний клапан
- •10.7. Система централізованого регулювання тиску повітря в шинах
- •10.7. 1. Повітряний редуктор
- •10.7.2. Блок шинних кранів
- •10.7.3. Кран екстреного випуску повітря
- •10.7. 4. Повітряний колісний кран
- •10.7.5. Робота системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах
- •11. Рульове керування
- •11.1. Рульовий механізм
- •11.2. Рульовий привод
- •11.3. Агрегат керування машиною на плаву
- •11.3.1. Привод до агрегату керування машиною на плаву
- •11.3. 2. Робота агрегату керування машиною на плаву
- •11.5. Догляд за рульовим керуванням
- •11.5.1. Заміна оливи в рульовому механізмі
- •11.5.2. Регулювання рульового керування
- •11.5.3. Перевірка й регулювання привода агрегату управління машиною на плаву
- •12. Гідросистема
- •12.1. Насос гідросистеми
- •12.2. Запобіжний клапан
- •12.3. Гідророзподільчий апарат
- •12.4. Гідроциліндри
- •12.5. Гідрозамки
- •12.6. Догляд за гідросистемою
- •12.6.1. Перевірка рівня і заливання оливи в бачок гідронасоса
- •12.6.2. Промивання фільтру гідронасоса
- •12.6.3. Прокачування гідравлічного підсилювача рульового приводу
- •12.6.4. Заміна робочої рідини в гідросистемі
- •13. Гальмівні системи
- •13.1. Робоча гальмівна система
- •13.1.1. Гальмівні механізми
- •13.1.2. Привод робочої гальмівної системи
- •13.2. Стояночна гальмівна система
- •13.2.1. Гальмівні механізми
- •13.2.2. Гальмівний привод
- •13.2.3. Робота стояночної гальмівної системи
- •13.3. Противоскатний пристрій
- •13.3.1. Храпові механізми
- •13.3.2. Привод храпових механізмів
- •13.3.3. Блокувальний механізм
- •13.3.4. Робота противоскатного пристрою
- •13.4. Догляд за гальмівними системами
- •13.4.1. Заповнення гідравлічного гальмового привода робочою рідиною, прокачування привода й заміна рідини
- •13.4. 2. Порядок перевірки й усунення наявності води, оливи й робочої рідини в гальмівних механізмах
- •13.4.3. Регулювання гальмівних механізмів робочої гальмівної системи
- •13.4.4. Регулювання привода робочої гальмівної системи
- •13.4.5. Регулювання стояночної гальмівної системи
- •13.4.6. Регулювання привода противоскатного пристрою
- •13.4.7. Регулювання блокувального механізму
- •14. Водометний рушій, заслінка водометного рушія і хвилевідбивний щиток
- •14.1. Водометний рушій
- •14.1. 1. Редуктор водометного рушія
- •14.1.2. Привод водометного рушія
- •14.1.3. Привод включення водометного рушія
- •14.1.4. Робота водометного рушія
- •14.2. Заслінка водометного рушія й привод керування заслінкою
- •14.4. Знімне устаткування для плаву
- •14.5. Догляд за водометним рушієм і хвилевідбивним щитком
- •14.5.1. Перевірка рівня, дозаправлення й заміна оливи у водометному рушії
- •14.5.2. Регулювання привода включення водомета
- •14.5.3. Регулювання положення заслінки водометного рушія
- •14.5.4. Регулювання положення хвилевідбивного щитка
- •14.6. Можливі несправності водометного рушія, заслінки і хвилевідбивного щитка
- •15. Електрообладнання
- •15.1. Джерела електричної енергії
- •15.1. 1. Акумуляторні батареї
- •15.1.2. Генераторні установки
- •15.1.3. Догляд за джерелами електричної енергії
- •15.2. Споживачі електроенергії
- •15.2.1. Стартер
- •15.4.11. Спидометр
- •15.4.14. Лічильник мотогодин
- •15.5. Щиток приладів
- •16. Засоби зв'язку
- •16.1. Радіозасоби
- •16.1.1. Характеристика й загальна будова радіозасобів
- •16.1.2. Підготовка радіозасобів до роботи
- •16.2. Переговорний пристрій
- •16.2.1. Загальний пристрій
- •18. Пожежне устаткування
- •18.1. Автоматична система ппо
- •18.1. 2. Робота системи ппо в автоматичному режимі
- •18.1.3. Керування системою ппо вручну
- •18.2. Дії екіпажа при пожежі в машині
- •19. Засоби маскування
- •19.1. Система пуску димових гранат
- •19.1. 1. Cклад і розміщення системи на машині
- •19.1.2. Взаємодія частин і механізмів системи 902в в машині
- •20. Водовідкачувальні засоби
- •20.1. Водовідливна система
- •21.1. Призначення й будова лебідки
- •22. Система забезпечення населеності
- •22.1. Система обігріву населених відділень й обдуву скла оглядових люків
- •22.1.1. Догляд за системою обігріву й обдува скла оглядових люків
8.2. Коробка передач
Коробка передач (КП) призначена для зміни передаточних чисел у трансмісії з метою одержання тягових зусиль на ведучих колесах і на водометному рушії, а також швидкостей руху машини в більше широких межах, це може бути забезпечене за рахунок зміни режимів роботи двигуна.
КП забезпечує також рух машини заднім ходом і відключення двигуна від трансмісії.
На машині встановлена механічна, п`ятиступенева, триходова КП.
8.2.1. Будова коробки передач
Олива в КП заливається через горловину, розташовану на лівій стінці картера. Горловина закривається пробкою з убудованим покажчиком 51 (мал. 8.6) рівня оливи. У нижній частині картера в бобишках закручені зливні пробки 41 і 55. У пробку 55 вмонтований магніт, що вловлює металеві частки, що перебувають у оливі.
У внутрішній порожнині картера відлитий оливонакопичувач, куди при обертанні шестерень закидається олива й по свердлінню в стінці картера надходить у порожнину кришки первинного вала й на оливонагнітальне кільце.
Із двох сторін картера 43 є люки, до одного з яких (лівому по ходу машини) кріпиться оливоохолоджувач 17, до другого — кронштейн 58 проміжної опори карданного вала привода водометного рушія.
Для охолодження оливи в коробці передач є оливоохолоджувач. Оливоохолоджувач являє собою радіатор і складається з лоткової частини й оребренного корпуса 4 (мал. 8.7), у якому виконані канали масляної 3 і водяної 6 магістралей.
Оливоохолоджувач установлений таким чином, що його лоткова частина впритул підходить до блоку шестерень заднього ходу й охоплює його. При обертанні шестерень олива закидається в масляну магістраль 3. Проходячи через корпус 4 по каналу, олива
Рис. 8.6. Коробка передач:
1 — шток- 2 - важіль; 3 — стопорний болт; 4 і 31 — фланці; 5 і 55-прес-масльонки; 6 і 27 — манжети; 7 — шланг підведення мащення до муфти вимикання зчеплення; 8 — кришка; 9 — прокладка верхньої кришки; 10 — верхня кришка коробки передач; 11 — корпус опори штока;
12— кришка шарової опори; 13 — сферична опора; 14 — роликопідшипник; 15 — проміжна втулка; 16 — блок шестерень заднього ходу; 17 — оливоохолоджувач; 18 — прокладка; 19 — стопорна шайба; 20 — болт зі штифтом; 21 — вісь блоку шестерень заднього ходу; 22 і 38 — упорні шайби; 23 — прокладка кришки підшипника вторинного вала; 24 — кришка переднього підшипника веденого вала; 25 — регулювальні прокладки; 26 — розпірна втулка; 28 — шайба; 29 — гайка кріплення фланця; 30 — вторинний вал; 32-передній шарикопідшипник вторинного вала; 33 — стопорне кільце; 34 — гніздо переднього підшипника проміжного вала; 35 — сферичний роликопідшипник; 36 — кришка роликопідшипника; 37 — стопорна планка; 39 — прокладка кришки переднього підшипника проміжного вала; 40 — прокладка гнізда переднього підшипника проміжного вала; 41 -пробка оливозливного отвору; 42 — проміжний вал; 43 — картер коробки передач; 44 - прокладка кришки підшипника проміжного вала; 45 — кришка підшипника проміжного вала; 46 — картер зчеплення; 47 — вилка вимикання зчеплення; 48 — вал вилки вимикання зчеплення; 49 — муфта вимикання зчеплення; 50 — первинний вал; 51 — покажчик рівня оливи; 52 — ущільнювальна шайба; 53 — трубка; 54 — болт кріплення оливоохлоджувач; 55 — магнітна пробка; 56 — ущільнювальна прокладка; 57 — болт кріплення кронштейна проміжної опори; 58 — кронштейн; a — проточка для установки ущільнювача
Рис. 8.7. Схема роботи оливоохолоджувача коробки передач:
1 — коробка передач; 2 — шестерні коробки передач; 3 — напірна масляна магістраль; 4 — корпус оливоохолоджувача; 5 -трубка зливу оливи; в — магістраль забортної води; 7 — штуцер підведення води в оливоохолоджувач; 8 — штуцер відводу води з оливоохолоджувача; а й б — оливоприйомні лотки оливоохолоджувача; в — магістраль зливу оливи з оливоохолоджувача в коробку передач
віддає своє тепло алюмінієвому корпусу. Охолоджена олива по трубці 5 вертається в коробку передач.
При русі на суші охолодження корпуса охолоджувача здійснюється вентилятором, закріпленим на карданному валу привода четвертого моста.
При русі на плаву охолодження здійснюється забортною водою, що, проходячи, по підвідному рукаву 5 (мал. 8.8), каналу 6 (мал. 8.7) і відвідному рукаву 4 (мал. 8.8), прохолоджує корпус охолоджувача. Рух води через охолоджувач здійснюється за рахунок розрідження на вході у водометний рушій при його роботі.
Рис. 8.8. Будова оливоохолоджувача коробки передач:
1 — коробка передач; 2— зчеплення; 3 — водометний рушій; 4— відвідний рукав;
5 — підвідний рукав; 6 - фяльтр-сетка; 7- оливоохолоджувач
Первічний вал 6 (мал. 8.9) КП виготовлено разом із шестірнею; його передньою опорою є кульковий підшипник, розташований у розточенні колінчатого вала. На передній кінець вала
Рис. 8.9. Первинний вал:
1 — стопорна кулька; 2— оливонагнітальне
кільце; 3 - кільцева гайка; 4 — стопорне
кільце підшипника; 5 — шарикопідшипник; 6 —
первинний вал
с упором у торець шестерні посаджений шарикопідшипник 5 і оливонагнітальне кільце 2, що стопориться від провертання на валу кулькою 1. Пакет стягується кільцевою гайкою 3, пасок якої розкернюється в пази вала й у такий спосіб стопориться.
Оливонагнітальне кільце 2 на зовнішній поверхні має праву, трьозаходну гвинтову нарізку, по якій олива попадає в нагнітальну порожнину.
Осьовий люфт первинного вала регулюється набором сталевих прокладок товщиною 0,2 і 0,3 мм, установлюваних між торцем кришки 8 (мал. 8.6) первинного вала й зовнішньою обоймою підшипника.
Проміжний вал 1 (мал. 8.10) виконаний разом з вінцями шестерень перших, другий передач і передачі заднього ходу.
На задньому кінці вала напресовані шестерні 7 і 6 третьої й четвертої передач і шестерня 3 приводи проміжного вала.
Рис. 8.10. Проміжний вал:
1 — проміжний вал; 2 — роликопідшипник; 3 — шестерня привода проміжного
вала; 4 — стопорне кільце; 5 — розпірна втулка; 6 — шестерня четвертої передачі;
7 — шестерня третьої передачі; 8 — шпонка
Вторинний вал 15 (мал. 8.11) у зборі із шестернями й синхронізаторами встановлений співвісно з первинним валом. Всі шестерні вала встановлені на роликових підшипниках. Шестерні 18 і 7
Рис. 8.11. Вторинний вал:
1 — стопорне кільце; 2 — роликопідшипник; 3 — синхронізатор четвертої й п'ятої передач; 4— замкова шайба; 5 — роликопідшипник шестерні четвертої передачі; 6 — втулка шестерні четвертої передачі; 7 — шестерня третьої передачі; 8 — синхронізатор другої й третьої передач; 9-шестерня другої передачі; 10-шестерня заднього ходу; 11— муфта включення першої передачі й заднього ходу; 12 — втулка шестерні першої передачі; 13 — шестерня першої передачі; 14 — упорна шайба; 15 — вторинний вал; 16 — втулка шестерні заднього ходу; 17 — роликопідшипник шестерні третьої передачі; 18 — шестерня четвертої передачі; 19 — пружина; 20 — проміжна втулка; 21 — замкова шпонка
четвертої й третьої передач в осьовому напрямку закріплені замковою шайбою 4 із внутрішніми шліцами, що встановлені у виточенні вала таким чином, що її шліци розташовані проти шліців вала, і застопорена від провертання підпружиненною замковою шпонкою 21.
По осі вала просвердлений канал для підведення мащення по радіальних отворах до підшипників шестерень. Олива в канал подається оливонагнітальним кільцем 2 (мал. 8.9).
Для безударного перемикання другої, третьої, четвертої й п`ятої передач є два пальчикових синхронізатори 3 (мал. 8.11) і 8 інерційного типи.
Синхронізатор складається із двох конусних кілець 3 (мал. 8.12) і 6, жорстко зв'язаних між собою пальцями 5 з розвальцьованими кінцями, каретки 4 із сухарями 2 і пружинами 1. Пальці в середній частині мають конічні блокувальні поверхні.
Рис. 8.12. Синхронізатор:
1 — пружина; 2 — сухар; 3 і 6 — конусні кільця; 4 — каретка; 5 — блокувальний палець
Отвори в диску каретки, через які проходять блокувальні пальці, також мають блокувальні поверхні, у вигляді фасок із двох сторін отвору. Пальці не мають твердого зв'язку з кареткою й можуть бути зміщені відносно неї. Вони пов'язані з кареткою через фіксуючі сухарі 2, що підтискають у напівкруглі канавки пальців пружинами 1. При пересуванні каретки вилкою механізму перемикання передач конусне кільце, рухаючись разом з кареткою, підводить до конуса шестерні. Внаслідок різниці частот обертання каретки й шестерні конусне кільце рухається відносно каретки до зіткнення блокувальних поверхонь, пальців з блокувальними поверхнями каретки, що перешкоджають подальшому осьовому пересуванню каретки. Вирівнювання частот обертання забезпечується тертям між конічними поверхнями кільця й шестерні. Коли частоти обертання каретки й шестерні вирівнюються, блокувальні поверхні не заважають осьовому руху каретки й відбувається безшумне включення передачі.
Рис. 8.13. Механізм перемикання передач: 1 — заглушка; 2 — верхня кришка коробки передач; 3 — вилки перемикання четвертої та п'ятої передач; 4 — настановний гвинт; 5 — шплинтовочний дріт; 6 — вилка перемикання другої й третьої передач; 7 — вилка перемикання першої передачі й передачі заднього ходу
Рис. 8.14. Запобіжний механізм перемикання передач: 1 — пружина запобіжника; 2 — запобіжник; 3 — штовхач запобіжника
Механізм перемикання передач змонтований у верхній кришці 2 (мал. 8.13) коробки передач і складається із трьох штоків, трьох вилок 3, 6 і 7 перемикання, двох головок штоків, трьох фіксаторів, запобіжника 2 (мал. 8.14) включення першої передачі й заднього ходу й замка штоків. Замок штоків складається із двох пар кульок 2 (мал. 8.15) і штифта 3. Кульки розташовуються між штоками у втулках, штифт перебуває у свердлінні середнього штока між кульками. Діаметри кульок і
Рис. 8.15. Замок і фіксатори механізму перемикання:
1 — склянка стопорної кульки; 2 — кулька замка; 3 — штифт замка; 4 — стопорна кулька фіксатора; 5 — пружина стопорної кульки
відстань між штоками обрані таким чином, що при переміщенні будь-якого штока з нейтрального положення кульки виходять із лунок переміщуваного штока й входять у лунки нерухомих штоків, блокуючи їх.
Зверху на кришку механізму перемикання встановлюється корпус 11 (мал. 8.6) опори важеля 2 зі штоком 1, що переміщається в сферичній опорі 13. Із правої сторони опори закручений стопорний болт 12 (мал. 8.16), що фіксує важіль 2 (мал. 8.6) у нейтральному положенні. У робочому положенні болт повинен бути викручений.
