34. Сутність «гуманістичного психаналізу» е. Фромма.

Теорія особистості Фромма - це спроба подолати обмеженість психоаналітичної теорії з її біологізаторской детермінацій розвитку особистості і розглянути роль соціологічних, політичних, економічних, релігійних, культурних факторів її формування. Особистість, з точки зору Фромма, - це цілісність вроджених і набутих психічних властивостей, що характеризують індивіда і що роблять його унікальним. Під придбаними властивостями від розумів перш за все відмінності в характері, що представляють проблему етики і свідчать про рівень, досягнутий індивідом у мистецтві жити. Обгрунтовуючи суспільно-історичну зумовленість характеру і особистості людини, Фромм вводить поняття "соціального характеру" як сполучної ланки між психікою індивіда і соціальною структурою суспільства. У роботі "Людина для себе" Фромм описує наступні соціальні типи характеру: Рецептивна орієнтація (бере) - чол. уявляє, що джерело всіх благ лежить зовні; він залежний і пасивний, довірливий і сентиментальний; прагне "бути коханим ", а не любити, залежить не тільки від авторитетів, але і від людей, здатних надати будь-яку підтримку; Експлуататорська орієнтація (оволодівають) - чол. також вважає, що джерело благ зовні, але не сподіваючись отримати їх у дар, прагне здобути їх силою або хитрістю, він не здатний до творчості. Користлива орієнтація (нагромадження) - на відміну від попередніх типів, чол. не вірить, що може отримати щось із зовнішнього світу, його безпека грунтується на економії, а витрати сприймаються як загроза; Ринкова орієнтація (обмінюються) - особистість розглядається як товар, який виставляється на продаж. Характер будь-якоїлюдини. представляє змішання цих п'яти орієнтації, хоча один або два можуть виділятися з інших. Пізніше, в роботі "Душа людини", Фромм описав ще два типи характеру: некрофільний, що втілює спрямованість на мертве, і протилежний йому біофільний, що втілює любов до життя. Сенс існування людини Фромм бачить у різні способи вирішення основної проблеми, що полягає в суперечності між свободою і безпекою. Свобода, завойована сучасним західним суспільством, викликає у чол. втрату почуття безпеки і відчуття особистої незначущої. У пошуках безпеки люди часом добровільно жертвують свободою. На противагу механізмів "втечі від свободи" існує досвід позитивної свободи, завдяки якій можна позбутися від почуття самотності і відчуженості, бути автономним і унікальним не втрачаючи відчуття єднання з іншими людьми. Одним з гол. умов такого існування Фромм розглядав любов, яку трактував у широкому сенсі, як мистецтво, рівнозначне мистецтву жити.

35. Характеристика базових екзистенційних потреб людини за Е. Фроммом. Фромм визначив п'ять основних екзистенційних потреб людини: у встановленні стосунків, у подоланні, у вкоріненні, в ідентичності, в системі поглядів та відданості.

Потреба у встановленні стосунків. Кожній людні властиве прагненнятурбуватися про когось, співчувати комусь. Якщо ця потреба не задоволь-няється, людина стає нарцистичною, вона відстоює лише свої власні інтер-еси і не здатна довіряти іншим.

Потреба в подоланні. Людині властиве прагненні виявити власну твор-чу діяльну сутність і подолати пасивність. Оптимальний спосіб задоволен-ня потреби - це діяльність і творчість. Неможливість задовольнити такусуттєву потребу стає причиною людської деструктивності.

Потреба у вкоріненні. Важливою потребою людини є прагненнябути в єдності із навколишнім світом. Потреба виникає з самого мо-менту народження людини, коли рветься біологічний зв'язок з ма-тір'ю. Почуття безпеки і єдності забезпечується батьківською опікою,від якої доросла людина поступово відмовляється. Ті ж, хто зберігаєсимбіотичні зв'язки зі своїми батьками, родиною не здатні повною мі-рою відчувати свою особисту цілісність та свободу.

Потреба в ідентичності. Суттєвою для людей є внутрішня потре-ба власної ідентичності, завдяки якій вони відчувають свою унікаль-ність та усвідомлюють, хто вони є насправді. Копіюючи чиюсь пове-дінку, проявляючи сліпу конформність, особистість не здатна досяг-ти почуття власної ідентичності.

Потреба в системі поглядів та відданості. Об'єктивний і раціо-нальний погляд на природу та суспільство має величезне значеннядля особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.

Особистість також має потребу в об'єкті відданості, у присвяті свогожиття чомусь впливовому - вищій меті, що становило б для неї сенсжиття. Присвята життя таким вищим цінностям забезпечує мож-ливість подолання ізольованого існування і надає життю певного сенсу.

Особливість екзистенційних потреб полягає у тому, що їх вияв-лення та задоволення відбувається в певному соціально-економічно-му контексті і залежить від нього. Можливості, які надає суспільстводля задоволення екзистенційних потреб, формують у людей певну структуру особистості або «основні орієнтації характеру.