- •1. Загальнонаукова і соціокультурна ситуація виникнення методологічної кризи в психології кінця XIX – початку XX ст.
- •4.2. Оперантний та соціальний біхевіоризм Джорджа Міда.
- •4.3. Теорія особистості Курта Левіта та соціальна психологія.
- •V. Генетична психологія Піаже
- •Vі. Неофрейдизм (Карен Хорні, Еріх Фролем)
- •Vіі. Гуманістична психологія - к.Роджерс, а.Маслоу, г.Олпорт.
- •3. Психоаналіз: основні концепції та принципи
- •6. Стадії психосексуального розвитку за з. Фрейдом.
- •8. Неофрейдизм: основні концепції та представники
- •9. Базові ідеї аналітичної психології к. Юнга.
- •7. Поняття неврозу та механізмів його виникнення у психоаналізі
- •10. Структура психіки за к. Юнгом.
- •12. Поняття колективного несвідомого та архетипів за к. Юнгом
- •13. Сутність індивідуальної психології а. Адлера.
- •15. Механізми виникнення неврозу за а. Адлером
- •16. Біхевіоризм: історія формування і основні ідеї.
- •18. Теорія оперантного научіння ф. Скіннера як варіант біхевіоризму
- •21. Погляди к. Хорні на природу невротичної особистості.
- •22. Стратегії комунікації невротичної особистості за к. Хорні.
- •23. Погляди к. Хорні на психологію жінки.
- •24. Зміст епігенетичного принципу розвитку особистості за е. Еріксоном
- •30. Теорія когнітивного дисонансу л. Фестінгера
- •31. Дослідження творчого мислення в роботах м. Вертгеймера.
- •33. Внесок г. Саллівана в розробку проблем особистості
- •34. Сутність «гуманістичного психаналізу» е. Фромма.
- •36. Соціальні типи характеру людини за е. Фроммом
- •37. Виникнення та основні принципи гуманістичної психології.
- •39. Поняття дефіцитарної мотивації та мотивації росту за а. Маслоу.
- •42. Зміст я-концепції за к. Роджерсом.
- •43. Клієнт-центрована психотерапія у баченні к. Роджерса
- •46. Внесок л.С. Виготського в становлення радянської психологічної науки.
- •47. Внесок с.Л. Рубінштейна в розробку методологічних проблем радянської психології.
- •48. Проблема розвитку психіки в тлумаченні о.М. Леонтьєва.
- •49. Зміст ідеї комплексного людинознавства б.Г. Ананьєва.
6. Стадії психосексуального розвитку за з. Фрейдом.
Зиґмунд Фрейд вважав, що в процесі життя людина проходить кілька етапів, які відрізняються один від одного способом фіксації лібідо, способом задоволення інстинкта життя. При цьому Фрейд приділяє особливу увагу тому, яким саме чином відбувається фіксація і чи потребує людина сторонній об'єкт для цього. Виходячи з цього, він виділяв кілька стадій психічного генезу протягом дитинстваЗміст [сховати]
1 Оральна стадія (0-1 рік)
2 Анальна стадія (1-3 роки)
3 Фалічна стадія (3-5 років)
4 Латентна стадія (5-12 років)
5 Генітальна стадія (12—18 років)
6 Див. також
Оральна стадія (0-1 рік)
Головне джерело задоволення концентрується на зоні активності, пов'язаній з годуванням.Ця стадія характеризується двома послідовними лібідонозними діями - смоктанням та укусом. Основна ерогенна зона цієї стадії - рот, засіб харчування, смоктання та первісного дослідження предметів. На цій стадії фіксації лібідо у людини, за Фройдом, формуються деякі особисті риси: ненажерливість, жадібність, вимогливість, незадоволеність усім, що пропонується. Вже на оральній стадії люди поділяються на песимістів та оптимістів.
Анальна стадія (1-3 роки)
Лібідо концентрується навколо ануса, що стає об'єктом уваги дитини, яку привчають до чистоти. Тепер дитяча сексуальність знаходить своє задоволення в оволодінні функціями дефекації, випорожнення. Тут дитина зіштовхується з багатьма заборонами, тому зовнішній світ виступає перед нею як бар'єр, який вона має подолати, і розвиток набуває конфліктного характеру. На цій стадії повністю створена інстанція Я, і тепер вона здатна контролювати імпульси Воно. Соціальний примус, покарання батьків страх втратити їх любов змушують дитину подумки уявляти собі, інтеріоризувати деякі заборони. Таким чином, починає формуватися Над-Я дитини як частина його Я, де здебільшого закладені авторитети, вплив батьків та дорослих людей, які грають важливу роль в якості вихователів в житті дитини. Особливості характеру, що формуються на анальній стадії, на думку психоаналітиків, - акуратність, охайність, пунктуальність; впертість, скритність, агресивність; економність, схильність до накопичення або колекціонування.
Фалічна стадія (3-5 років)
Характеризує найвищий ступінь дитячої сексуальності. Головною ерогенною зоною стають статеві органи. До сих пір дитяча сексуальність була аутоеротичною, зараз же вона стає предметною, тобто діти починають відчувати сексуальний потяг до дорослих людей. Перші люди, які привертають увагу дитини - це батьки. Лібідонозній прихильності до одного з батьків протилежної статі Фройд дав назву едипового комплексу для хлопчиків та комплексу Електри для дівчаток, визначивши їх як мотиваційно-афективне ставлення дитини до батька протилежної статі. За Фройдом, фалічній стадії відповідає зародження таких рис особистості, як самоспостереження, розсудливість, раціональне мислення, а далі поглибшення чоловічої поведінки з посиленою агресивністю.
Латентна стадія (5-12 років)
Характеризується зниженням статевого інтересу. Психічна інстанція Я повністю контролює потреби Воно.
Будучи відірваною від сексуальної цілі, енергія лібідо переноситься на освоєння загальнолюдського досвіду, закріпленого в науці і культурі, а також на встановлення дружніх стосунків з однолітками та дорослими за межами сімейного оточення.
Генітальна стадія (12—18 років)
Характеризується поверненням дитячих сексуальних прагнень, тепер усі ерогенні зони об'єднуються, і підліток прагне однієї мети — нормального сексуального спілкування. Проте здійснення нормального сексуального спілкування може бути ускладнене, і тоді можна спостерігати феномени фіксації або регресії до тієї чи іншої з попередніх стадій розвитку з усіма їх особливостями. На цій стадії Я має опиратися агресивним імпульсам Воно, які знову дають про себе знати. Так, в цей час може знов з'явитися едипів комплекс, який штовхає молоду людину до гомосексуальності, переважливого вибору для спілкування осіб своєї статі. Щоб боротися проти агресивних імпульсів Воно, інстанція Я використовує два нових механізми захисту: аскетизм та інтелектуалізацію. Аскетизм за допомогою внутрішніх заборон гальмує цей феномен, а інтелектуалізація зводить його до простого уявлення і таким чином дозволяє підліткові звільнитися від цих нав'язливих бажань. Описані два найяскравіших типи характеру, які формуються на цій стадії: психічна гомосексуальність та нарцисизм.
