Програма timss

Мета цього дослідження – порівняльна оцінка природничо-математичної підготовки учнів середньої школи в країнах з різними системами освіти та виявлення факторів, які впливають на цей рівень.

Завдання дослідження реалізовуються поетапно:

1) збір, аналіз та узагальнення інформації стосовно систем освіти в країнах;

2) аналіз та порівняння систем природничо-математичної освіти на рівнівизначення цілей, планування змісту освіти та вимог щодо підготовки учнів(аналіз навчальних планів, програм та підручників природничо-математичнихпредметів);

3) аналіз навчального процесу з математики та природничо-науковихпредметів (організація навчального процесу; методи викладання; можливості, які надаються учням під час навчання забезпечення навчального процесулітературою та іншими засобами навчання тощо);

4) оцінка результатів навчання, яка включає оцінку навчальних досягненьучнів та виявлення її залежності від попередніх факторів;

5) аналіз взаємозв’язку між запланованими та реалізованими рівнями освіти ірезультатами навчання.

Під час дослідження аналізується зміст шкільної математичної таприродничо-наукової освіти, оцінюється математична та природничо-науковапідготовка учнів початкової школи (3–4 класи), основної школи (7–8 класи), атакож випускників середньої школи. Участь у тестуванні обов’язкова для всіхкраїн. Водночас оцінюються навчальні досягнення під час виконання учнями практичних робіт. Результати досліджень TIMSS для початкової, основної тастаршої школи з аналізом результатів практичного тесту відображаються уміжнародних звітах. Уперше школярі 4-х та 8-х класів України стали учасниками міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти (програма TIMSS) у 2007 році. У дослідженні взяло участь понад 60 країн-учасниць, усього майже 425 тис. учнів, із них в Україні – 4498 учнів 4-х та 4527 – 8-х класів із 149 шкіл. Українські діти показали «середні» результати:

– з математики: 4-й клас із середнім балом 469 (максимальний – 500) розміщується на 26 місці; 8-й клас із середнім балом 462 – на 25-му (близькірезультати мають Румунія, Ізраїль, Болгарія, Кіпр, Норвегія);

– з природознавства: 4-й клас із середнім балом 474 розміщується на 26 місці; 8-й із середнім балом 485 – на 19-му (результати України можнапорівняти з результатами Йорданії, Норвегії, Вірменії). Проте серед 14 країн-дебютантів кращі, ніж в України, результати показали тільки дві країни – Данія (4 клас) та Німеччина (4 клас).

Програма pirls

Це програма вивчення якості читання та розуміння тексту (Progress in International Reading Literacy Study), що дає змогу оцінити навички учнів 4-х класів з читання на розуміння. За результатами дослідження можна отримати відповіді на запитання:

– наскільки добре читають випускники початкової школи порівняно зі своїмиоднолітками з інших країн;

– якими рівнями читацької грамотності володіють учні й чи люблять четвертокласники читати;

– як сім’я сприяє розвитку грамотності дітей;

– як на сьогодні організовано навчання читанню в школах;

– чи має навчання читанню національні особливості порівняно з іншими країнами і якщо так, то в чому вони полягають;

– чи відрізняються методи навчання, які використовують учителі в початковій школі у різних країнах.

Разом із дослідженням TIMSS це оцінювання охоплює три основні предмети у початковій школі – читання, математику та природничі науки. В Україні дослідження провoдитиметься в лютому–березні 2011 року за підтримки проекту “Рівний доступ до якісної освіти в Україні”, а пілотне тестування (у лютому–березні 2010 року) буде спрямоване на вміння дітей точно відтворювати прочитану інформацію, робити висновки, оцінювати зміст й елементи тексту, пояснювати інформацію. Дані з оцінювання досягнень дітей у читанні, математиці та природничих науках разом з інформацією, отриманою від учителів, директорів шкіл та батьків, допоможуть країнам-учасницям визначити прогрес у даних предметах, важливих для подальшого навчання, та вплив на цей прогрес оточення у школі, класі та вдома. Узагальнюючи інформацію, яка характеризує основні напрямки розвитку міжнародної системи моніторингу якості освіти, зазначимо, що участь країн у міжнародних дослідженнях дозволяє: не тільки одержати об’єктивні та порівнювані дані про рівень підготовки учнів за визначеним напрямком, а й отримати актуальну інформацію про сучасний стан розвитку систем освіти інших країн; порівняти зміст освіти та освітніх стандартів різних країн світу, світові тенденції розвитку освіти взагалі. Результати будь-яких моніторингових досліджень дають змогу урядам країн реально оцінити свої досягнення та недоліки, визначити стратегії змін у державній політиці, забезпечити конкурентоздатність національних освітніх систем та підвищити їх міжнародний авторитет. Участь України в таких дослідженнях дозволить отримати об’єктивну інформацію про систему освіти в країні та, найголовніше, знайти ефективні шляхи вирішення проблем. Але у зв’язку з тим, що сьогодні система національних моніторингових досліджень ще формується, разом з нею формується й наше уявлення про моніторинг та якість сучасної освіти.