Площа озеленених територій на розрахунковий період (м2/особу)
Елементи міської системи озеленення:
міські і районні парки;
сади мікрорайонів і житлових груп;
сквери, бульвари, озеленення вулиць.
У значних і найбільших містах поряд з цим розташовують спеціалізовані парки:
-дитячі, спортивні, ботанічні, зоологічні;
- меморіальні та історико-етнографічні комплекси. Значну частину озеленених територій становлять:
- ділянки громадських будинків: школи, палаци школярів, дитячі садки, лікарні, клуби тощо.
До системи входять також озеленені санітарно-захисні зони підприємств, транспорту.
У сформованих містах значну роль грає історично сформована система озеленених територій.
Залежно від місцевих умов площа озеленених територій може збільшуватися або зменшуватися в межах 20-25 %.
У значних і найбільших містах - більш щільна забудова компенсується підвищеною нормою міських зелених насаджень.
При формуванні системи озеленених територій вирішують завдання:
рівномірного розміщення їх у границях сельбищної території;
ефективного озеленення виробничих зон міста.
Озеленені території утворюють просторово пов'язану систему, у якій великі ділянки рослинності поєднуються смугами бульварів, рядових посадок, озеленених набережних.
Планувальна організація озеленених територій залежить від планування міста і від місцевих кліматичних умов.
Види планувальної організації озеленених територій: ^
Система великих лісопаркових клинів, що з'єднують центр міста з парками приміської зони;
Водно-паркова смуга, зв'язана з заплавою ріки або каналу.
Широка смуга озеленених просторів, що розташована паралельно забудові, а в багатьох випадках пов'язана також з водоймами.
Відокремлені великі паркові масиви (що завжди менш ефективно, ніж взаємозв'язане їх розміщення).
Смуги озеленення, що розділяють планувальні райони міста, при розчленованій міській структурі.
Основні компоненти природного ландшафту: земля, повітря, вода, ґрунти, рослинність.
Структура озеленених територій залежить від величини міста.
У малих і середніх містах - слаборозвинута, що визначається доступністю природних ландшафтів, котрі оточують місто, а також більш високою нормою озеленення в умовах малоповерхової забудови.
Значні і найбільші міста - більш розвинута система, що включає: міський і районний парки, озеленення вулиць і житлових комплексів.
У житловому районі 50 % території становлять зелені насадження.
Міські парки площею понад 8-10 га.
Сади житлових районів і мікрорайонів - 1-3 га.
Із системою озеленення безпосередньо пов'язана мережа спортивно-оздоровчих центрів міста.
Громадський центр міста. Організація мережі культурно-побутового обслуговування. Система громадських центрів міста. Громадський центр міста
Громадське життя міста пов'язане з формуванням системи закладів і центрів культурно-побутового обслуговування.
Структура громадських центрів міста залежить від його величини, адміністративного значення, місця в системі розселення, народногосподарського профілю. З ростом міста просторово розвивається і ускладнюється структура громадських центрів.
Мале місто зазвичай має компактний загальноміський центр, який одночасно виконує функції періодичного і щоденного обслуговування.
Великі і значні міста. Система центрів отримує просторовий розвиток: формуються центри житлових і планувальних районів, центри в зонах праці і відпочинку.
Найбільші міста - розвинена просторова система центрів, головним елементом якої є загальноміський центр (центральний район) - широка по території зона міста, в межах якої виділяється ядро центру з переважаючою питомою вагою адміністративно-громадських функцій. Центральний район найбільшого міста також включає питому вагу житлової забудови, до організації якої висуваються особливі вимоги. Центри найбільших міст є, зазвичай, адміністративними центрами обласних і республіканських систем розселення.
Поряд з головним загальноміським центром, система центрів найбільшого міста включає:
спеціалізовані центри загальноміського значення;
центри планувальних районів;
центри житлових районів;
центри житлових комплексів (кварталів, мікрорайонів);
центри в зонах праці і відпочинку.
За функціональним змістом громадські центри можуть бути:
- багатофункційними (центри планувальних і житлових районів); -спеціалізованими (лікувально-оздоровчі, спортивні, навчальні тощо). Зазвичай спеціалізовані центри поряд з основною функцією виконують додаткові і обслуговуючі функції (функція торгівлі і громадського харчування в спортивних і глядацьких центрах).
Функціональний профіль міста відображається на змісті і структурі громадських центрів.
Столиця - розвинена зона адміністративних закладів, яка просторово поєднується з громадськими функціями центру.
Місто-курорт, туристичний центр - розвиваються лікувально-оздоровчі, культурно-просвітні функції. Перелік і розрахунок закладів обслуговування пов'язані з сезонними коливаннями населення.
Громадський центр міста здійснює обслуговування міського населення, а також населення приміських територій.
У найбільшому місті громадський центр формується як обширна за територією зона і поряд з громадськими функціями виконує і житлові - безлюдна увечері зона денної активності має низку недоліків.
Можливі і доцільні у центрі міста три види житлової забудови:
тимчасове житло—готелі, гуртожитки, пансіони, квартири, котрі розраховані на короткі терміни проживання і мешканці яких не потребують шкіл, дитячих закладів тощо;
службові квартири адміністративного і технічного персоналу, перебування яких на території центру повинно бути постійним;
житло, яке поєднане з місцем прикладання праці представників деяких професій - наприклад, майстерні, студії тощо.