Література

5. Еколого-натуралістична творчість. – К.: УДЕНЦ, 1999. – 126 с.

6. Методические рекомендации по организации кабинета общей биологии с типовым перечнем оборудования средних специальных учебных заведений. – М.: Высш. шк., 1990. – 61 с.

7. Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів. – К.: УДЕНЦ, 1996. – 6 с.

8. Трайтак Д. І. Кабінет біології. – К.: Рад. шк., 1980. – 137 с.

Лекція 10 позакласна робота 3 екології

П лан

1. Основна мета, завдання та функції позакласної роботи з екології.

2. Зміст і структура позакласної роботи школярів екологічної спрямованості.

3. Планування та методика проведення масових, групових, індивідуальних форм позакласної роботи з екології.

4. Допоміжні форми навчання екології: гуртки, консультації, факультативні заняття, домашня самостійна робота.

5. Напрямки взаємодії школи з різними позашкільними установами екологічного спрямування.

Тези лекції

Позакласна робота поряд з уроком є винятково важливою ланкою навчального процесу з екології в школі. Саме вона дає можливість розширення й поглиблення екологічних знань, а й для розвитку творчої активності й самостійності учнів, їхніх нахилів, здібностей, кругозору, екологічного виховання, збудження інтересу до предмета. Позакласна робота дає можливість формувати учнівський колектив і виховує почуття відповідальності перед ним. У процесі позакласної роботи учні навчаються знаходити науково обґрунтовані рішення під час розв’язування конкретних практичних завдань у різних життєвих ситуаціях, проводити досліди, спостереження, орієнтуватися в сучасній науково-популярній літературі з різних галузей знань, уміло користуватися нею.

Позакласна робота має профорієнтаційне значення, задовольняючи потреби учнів у розвитку творчих, коструювальних та експериментальних умінь. Крім того, вона відіграє важливу роль у формуванні діалектико-матеріалітичного розуміння розвитку природи.

У педагогічній теорії та на практиці роботи шкіл виокремлюють три форми позакласної роботи з екології:

• індивідуальна робота передбачає такі види позакласної роботи: робота з науково-популярною літературою, довідниками, словниками; підготовка доповідей, рефератів; досліди й спостереження у природі, теплиці, куточку живої природи; виготовлення годівниць для птахів; шефство над сільськогосподарськими тваринами; проведення фенологічних спостережень; самоспостереження; виготовлення таблиць, моделей, обладнання для навчальних занять, кабінету екології.;

• до групової форми належать: робота в гуртках, учнівських об’єднаннях, випуск екологічного бюлетеня, стендів рослин Червоної книги тощо;

• до масової – екологічні вечори, олімпіади, тижні екології, декади, місячники, вікторини, конференції, лекції, екологічні товариства, учнівські лісництва, екскурсії та інше.

Екологічні екскурсії. Екологія як навчальний предмет покликана озброїти учнів систематичними знаннями про різноманітні прояви живої природи. Розв’язати ці завдання неможливо без ознайомлення учнів із живими об’єктами безпосередньо в умовах їхнього природного оточення. Для цього використовується екскурсія.

Шкільна екскурсія – форма навчально-виховної роботи з класом або групою учнів в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки, мета якої – спостереження і вивчення учнями різноманітних об’єктів та явищ дійсності.

Екскурсії входять до системи уроків із тем навчальних курсів з 6 по 11 клас.

Учителі давно використовують екологічні екскурсії як одну з основних форм вивчення живої природи.

Одна з основних цілей екологічної екскурсії – розвиток особистості школяра. А це означає, що методика цієї важливої форми вивчення живої природи повинна бути закладена на культурологічному, діяльнісному та ціннісному підходах. Вона повинна формулювати досвід творчої діяльності при вивченні живої природи.

Реалізація культурологічного підходу на екскурсіях припускає, що жива природа володіє великим навчальним потенціалом. Вона є середовищем розвитку екологічної культури учня: екологічних знань, умінь розпізнавати природу, досвіду емоційно-ціннісного відношення до неї і творчої діяльності учня. У цьому полягає унікальність екологічних екскурсій як форми пізнання природи, коли учень спостерігає, досліджує живі об’єкти і процеси життя.

Досконалість екологічних екскурсій необхідно починати з досконалості їх змісту. Такий підхід до вивчення життя рослин, тварин, біоценозів, екосистем надає школяру знання принципово нової якості. Вони дозволяють засвоїти загальноекологічні закономірності і цим вирішити проблему розвитку особистості.

Гурткова робота. Мета та завдання екологічного гуртка. Члени гуртка розширюють і поглиблюють свої знання з екології, навчаються робити доповіді й виготовляти наочні посібники для їх ілюстрування .Вони пропагують екологічну науку серед учнів школи та населення свого міста або села, засвоюють певний мінімум практичних умінь і навичок, вчаться спостерігати й проводити досліди з живими об’єктами, доглядати за ними.

Гурток створюється на добровільних засадах. Членами гуртка може бути кожен учень, який цікавиться екологічною наукою й визнає статут гуртка. Керівним органом гуртка є рада на чолі з головою. Рада обирається з членів гуртка на загальних зборах терміном на один рік у такому складі: голова, його заступник, секретар.

Учні, які мають потяг до наукової діяльності, здібності та успіхи у вивченні екології, можуть брати участь також у конкурсі науково-дослідних робіт Малої академії наук України (МАН). Там вони проходять школу дослідництва, експериментаторства, пошуків, учаться захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, самовизначаються й готуються до науково-дослідницької діяльності.

Екологічні олімпіади – це інтелектуальні масові змагання на найкраще знання й практичне застосування законів і закономірностей природи. Вони не лише розвивають творчі здібності учнів, а й виробляють наполегливість у подоланні труднощів, формують навички самостійної роботи.

Учнівське лісництво – це структурний підрозділ середнього навчального закладу, який забезпечує потребу школярів, учнівської молоді в здобутті знань, умінь і навичок у галузі лісництва, сприяє вихованню свідомого ставлення до праці, до охорони природи, використання й відтворення лісових ресурсів та вибору майбутньої професії.

Основні завдання навчально-виховного процесу в учнівському лісництві:

• поглиблення знань і розвиток навичок учнів із лісництва, біології, екології тощо;

• оволодіння теорією та практикою ведення лісового господарства.