Лекція 2 методи навчання екології. Впровадження інноваційних методів навчання в шкільному курсі екології План

1 . Методи навчання екології як багатовимірне явище.

2. Класифікація методів навчання екології, їх сутність і зміст.

3. Методи: практичні, наочні, словесні , відеометод. 4.Інтерактивні технології: процесуальні характеристики, структура, класифікація.

5. Метод моделювання біологічних систем, проектна технологія. Методи: «Прес», «Мікрофон», «Гроно», «Мозковий штурм». Дидактичні ігри, робота в малих групах.

6. Інформаційні (комп’ютерні) методи як інтерактивний засіб персоніфікації процесу навчання в загальноосвітній школі.

Тези лекції

Організація процесу навчання здійснюється за допомогою різних методів. Основними елементами методу навчання є зміст навчального предмета і його засвоєння учнями. Кожному компонентові змісту відповідає свій об’єктивний спосіб засвоєння. Методи навчання відображають закономірну послідовність системи навчально-пізнавальних дій учнів та пов’язаних з ними управлінських дій учителя, які забезпечують досягнення цілей у процесі навчання.

Методи навчання – це способи й прийоми спільної впорядкованої діяльності вчителів та учнів, спрямованої на оволодіння учнями системою знань, набуття ними вмінь і навичок, на їх виховання й різнобічний розвиток.

Класифікації методів навчання.

І. Методи навчання за широтою застосування: загальні та спеціальні.

ІІ. За ступенем пізнавальної активності учнів: методи готових знань та дослідницькі.

ІІІ. Залежно від мети навчання: здобуття нових знань; формування вмінь і навичок; застосування знань на практиці; творчої діяльності; закріплення знань, умінь і навичок; перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок.

ІV. За джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

V. За логікою побудови навчального матеріалу: індуктивні, дедуктивні, традуктивні.

VІ. За логікою викладання: аналітичні, систематичні, аналітико-синтетичні, аналітико-індуктивні, синтетично-дедуктивні.

VІІ. За характером пізнавальної діяльності: ілюстративні, продуктивні, творчі, акроматичні, катехізичні.

VІІІ. За ступенем самостійності учнів у процесі навчання: подавальні методи, методи взаємодії вчителя та учнів, методи самостійної роботи учнів.

ІХ. За способом розв’язування пізнавального завдання: емпіричні та теоретичні.

Х. За типом навчання: методи проблемного та програмового навчання.

Системний підхід до класифікації методів навчання, що враховує водночас усі компоненти навчальної діяльності вчителя й пізнавальної діяльності учнів, передбачає виокремлення трьох великих груп методів:

• організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

• стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

• контролю й самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Екологія – синтетична наука, що використовує дані різних навчальних дисциплін. Тому проблема вибору раціональних методів її викладання досить актуальна для сучасної школи.

Усвідомлення суті методу, його характеристики, різноманітності, критеріїв вибору і поєднання в кожній конкретній навчальній ситуації залежить від творчої діяльності вчителя. Основним критерієм вибору методів навчання є елементи знань, що входять у поняття, над яким працюють на уроці. Об’єктивний вибір методів дозволяє правильно узгодити слово вчителя і навчальну діяльність учнів. Метод навчання – це спосіб цілеспрямованої взаємопов’язаної діяльності учителя та учня, яка включає управлінські дії вчителя та пізнавально-навчальні дії учнів, що забезпечує освіту, розвиток та виховання особистості школяра.

Словесні методи. Використання словесних методів в значній мірі залежить від застосування пояснювально-ілюстративної бесіди. З допомогою бесіди учні вивчають новий матеріал, висловлюючи свою думку. Навчальний процес протікає у формі творчого діалогу, що значно сприяє пізнавальній діяльності дітей, виробленню у них певних переконань, конкретного відношення до екологічних проблем. При використанні бесіди з екологічної тематики учитель, як правило ставить питання, які вимагають як репродуктивної, так і пізнавальної діяльності. Використання цього методу потрібно перш за все тоді, коли раніше засвоєне учнями стало дієвим і може бути актуалізовано в даний момент при вивченні нового матеріалу. Специфіка використання бесіди з екологічних питань полягає в т ому, що вона повинна бути добре ілюстрована схемами, таблицями, іншими засобами наочності. Бесіда з екології вимагає, щоб нові питання логічно пов’язувались з попередніми, служили основою для формування нових знань.

Вивчення шкільного курсу екології неможливе без використання екранних посібників. Тому його можна виділити в окремий метод, де в якості джерела знань виступає сполучення слова вчителя з образотворчою наочністю, статистичними і динамічним и зображеннями. Велику роль у засвоєнні екологічних знань, в оволодінні вмінням самостійно їх поповнювати відіграє метод роботи з учбовою книгою, науково-популярними виданнями та періодичною екологічною пресою. На практиці На практиці робота з книгою носить одноманітний характер і учні по завданню вчителя читають текст, складають план, виділяють головні думки, відповідають на питання. При вивченні питань екології робота з підручником повинна проводитися у пошуковому плані.

Вивчення екології у школі потребує широкого використання практичних методів, а саме спостереження та експерименту. У начальному процесі метод спостереження – це цілеспрямована пізнавальна діяльність учнів, що має в основі чуттєве сприйняття нового матеріалу, пов’язане з абстрактним мисленням, в результаті якої встановлюються зв’язки між об’єктами і явищами. Найпростішим видом спостережень можуть бути фенологічні спостереження, що виявляють взаємозв’язки тварин і рослин з факторами середовища.

Екологія, як галузь біології, у значній мірі є експериментальною наукою. Метод екологічного експерименту потребує більш складної учбової діяльності школярів, ніж просте спостереження. Експеримент пов’язаний зі створенням певних умов для виявлення окремих сторін екологічного явища. При проведенні експерименту учні повинні чітко уявляти мету, оволодіти найпростішою технікою проведення, зафіксувати результати, осмислити висновки. Наприклад, на уроці «Основні шляхи пристосування організмів до середовища», можна організувати експериментальне дослідження адаптації окремих видів до змін окремих факторів середовища.

Проблемне викладання навчального матеріалу. Суть цього методу у прогностичних якостях. По мірі послідовності вивчення матеріалу, учні нерідко передбачають наступний крок вчителя в роздумах над вирішенням проблеми або будують відповідь по-своєму, проявляючи при цьому творче мислення на різних рівнях.

Частково-пошуковий метод. Наглядним прикладом цього методу є евристична бесіда. Вона планується таким чином, щоб кожне наступне питання витікало із попереднього, а відповіді вирішували нову проблему .

У процесі екологічної освіти й виховання перевагу слід віддавати активним та інтерактивним методам, методам оцінкової діяльності, які базуються на психолого-педагогічних методах ідентифікації, емпатії та рефлексії.

Метод екологічної ідентифікації полягає в педагогічній актуалізації особистої причетності людини до того чи іншого природничого об’єкта, ситуації, обставин, в яких цей об’єкт перебуває. Цей метод стимулює процес психологічного моделювання стану природних об’єктів, дає змогу краще зрозуміти цей стан, що поглиблює уявлення школярів про даний об’єкт і сприяє формуванню ціннісного ставлення до об’єктів живої та неживої природи.

Метою методу екологічної емпатії є педагогічна актуалізація співпереживання людини за стан природного об’єкта, а також співчуття йому. Це стимулює проекцію особистих стосунків на природні об’єкти через ототожнення з ними, а також переживання особистих емоцій і почуттів з приводу стану природних об’єктів. Таким чином формується суб’єктивне сприйняття природних об’єктів.

Метод екологічної рефлексії полягає в стимулюванні самоаналізу людиною своїх дій і вчинків з погляду їхньої екологічної доцільності. Цей метод сприяє усвідомленню того, як поведінка людини «виглядає» з точки зору природних об’єктів, яких вона стосується.

Ефективність активних методів екологічної освіти й виховання зумовлена тим, що вони передбачають самостійну пізнавальну діяльність школярів із використанням різноманітних джерел інформації, орієнтовані на пошукову та дослідну роботу, яка сприяє прояву власної ініціативи та зацікавленості.

Інтерактивні методи базуються на спілкуванні як життєвій потребі людини, створюють умови для діалогу чи полілогу для учасників навчання, виробляють уміння працювати в групі для відшукання спільного погодженого рішення шляхом обговорення висунутих пропозицій, поступово формують екологічні знання та відповідні ставлення через сенсорне сприйняття, дискусію, рольові та імітаційні ігри, життєву практику.

Мозковий штурм – форма колективної роботи, що характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідеї і підходів для розв’язання певної проблеми. Його можна розглядати як особливий тип дискусії, що сприяє творчому вирішенню проблеми. Передбачається вислуховування всіх ідей без обговорення, як таких, що сприяють генерації нових. Мозковий штурм – досить ефективний спосіб пошуку шляхів розв’язання глобальних проблем, оскільки кожен його учасник робить робить свій особистий внесок у спільну справу, а оригінальність і неповторність пропозиції підвищують емоційність навчально-виховного процесу.

Еколого-психологічний тренінг ґрунтується на методології соціально-психологічного тренінгу й спрямований на корекцію екологічної свідомості особистості. Виокремлюють два варіанти тренінгових вправ згідно з їхньою спрямованістю: співпереживання й самоусвідомлення причетності до Природи та актуалізація готовності до розв’язання екологічних проблем.

Інтегрально-пошукові групові та рольові екологічні ігри основані на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності, а їхня специфіка полягає в ототожненні людиною себе з іншими живими істотами або природними об’єктами.

Творча «терапія» – це відображення людиною довкілля й почуттів, викликаних ними, засобами мистецтва. Досить широко можна використовувати засоби образотворчого мистецтва, ліплення, моделювання за допомогою природних матеріалів, музику. Доцільно використовувати творчу «терапію» в межах еколого-психологічного тренінгу.

Імітаційне моделювання – це прогнозування й демонстрування природних процесів або фрагментів екологічної реальності за допомогою створеної моделі через особистісну включеність у неї. В процесі імітаційного моделювання беруть участь усі учні класу. Прикладом можуть бути: імітація дощу, складання оповідань за слідами звірів і птахів на снігу, створення дітьми дерева та імітація його росту й розвитку.

Використовуючи технологію «глибинної екології», необхідно враховувати вік учнів. Для старших школярів перевагу слід віддавати тренінгам співпереживання та моделювання конкретних дій, практичним семінарам та екскурсіям екологічного змісту, для молодших – груповим та рольовим іграм.

До шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів належить використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі. Дидактична гра відрізняється від гри взагалі суттєвою ознакою – наявністю чітко поставленої мети навчання й відповідного їй педагогічного результату. Виокремлено такі компоненти ігрової технології: мотиваційний, орієнтаційно-цільовий, змістово-операційний, ціннісно-вольовий, оцінковий. Дидактичні ігри у поєднанні з з іншими формами навчання дають змогу вчителю успішно розв’язувати завдання навчання, виховання та розвитку учнів.

Проективна діяльність. Виконання проектів дозволяє учню моделювати власну діяльність з вивчення певного питання, розділу тощо. При цьому він може визначити стан проблеми на певному етапі і спрогнозувати ті чи інші заходи щодо її успішного вирішення.

До проектів можна віднести:

1. соціальні, що відповідають умовам і вимогам сучасного суспільства;

2. психолого-педагогічні, які розробляються на рівні окремого навчального закладу (вікової паралелі, колективу, групи учнів, індивідуально) і відбивають основні напрями діяльності педагога й учнів у їхній взаємодії;

3. особистісні, що окреслюють зону найближчого або віддаленого розвитку конкретної особистості.

Метод проектів являє собою гнучку модель організації освітньо-виховного процесу, орієнтованого на розвиток особистості та її самореалізацію в процесі діяльності. Він формує спостережливість та прагнення знаходити пояснення своїм спостереженням, привчає ставити питання і знаходити на них відповіді, а потім перевіряти правильність своїх відповідей шляхом аналізу інформації, проведення експериментів.

Мета проективної технології – стимулювати інтерес учнів до вирішення проблем, що передбачає володіння певним багажем знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань – від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними з дотриманням відповідного їх балансу на кожному етапі навчання.

Для повноцінного вивчення будь-якого предмета необхідне застосування практичних методів, які використовуються для безпосереднього самостійного пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. При вивченні екології застосовуються такі практичні методи: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи.

Серед вправ, що застосовуються в процесі вивчення екології, перевага надається розв’язуванню задач, які іноді вважаються самостійним методом. Цей метод найчастіше використовується при вивченні екології, а також цитології і генетики. Задачі використовуються як для ілюстрування навчального матеріалу і закріплення знань, так і в пошуковому плані під час пояснення, для самостійного розв’язування їх учнями з метою застосування теоретичних знань на практиці, в нових нестандартних умовах. Цей метод дає змогу створити проблемну ситуацію, привернути увагу школярів до практичного характеру екологічних знань, оперативно перевірити знання всіх учнів класу.

Розв’язування задач дає можливість організовувати пізнавальну діяльність учнів на творчому рівні, бо аналіз задачі, пошук шляхів її розв’язання і саме розв’язання – усе це творчі процеси. Робота із задачами екологічного змісту створює умови для поглиблення знань учнів про кількісні і якісні показники. В якісних екологічних задачах акцентується увага на сутності явищ. Вони розв’язуються шляхом умовиводів, які базуються на знанні законів і закономірностей життя живих організмів. Задачі є практичним закріпленням теоретичних знань. Їх можна застосовувати на всіх етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення знань, як завдання додому, при перевірці знань, проведенні самостійних і контрольних робіт, повторенні навчального матеріалу, на факультативних та гурткових заняттях.