- •2. Ресурси біосфери.
- •4. Проблеми харчування людей.
- •6. Ресурсні цикли
- •8. Роль сільського господарства у формуванні первинної біологічної продукції.
- •12. Забруднення навколишнього середовища
- •14. Біогеоценотична діяльність мікробного комплексу
- •16. Антропогенне забруднення ґрунтів
- •18.Екологічні основи збереження і відтворення родючості ґрунтів, захист від забруднення важкими металами
- •20. Екологічні і санітарно-гігієнічні наслідки евтрофування вод.
- •22. Зниження біогенного навантаження з допомогою протиерозійних інженерно-біологічних систем.
- •24. Застосування хімічних засобів захисту рослин.
- •26.Екологічні наслідки зрошування.
- •28.Шляхи екологізації у сфері механізації та електрифікації сільського господарства.
- •30.Використання вітрової та сонячної електроенергетики, малої гідроенергетики.
- •32.Основні завдання і схема моніторингу.
- •34.Компоненти агроекологічного моніторингу.
- •36.Біогеохімічні підходи до проведення агроекологічного моніторингу.
- •38.Особливості проведення агроекологічного.
- •40.Організація інформаційної бази даних агроекологічного моніторингу.
- •42.Використання біотехнології для переробки відходів тваринництва.
- •Гострота продовольчої проблеми.
- •Населення.
- •5. Природні ресурси
- •7. Кадастри.
- •9. Типи, структура, функції агроекосистем
- •11.Техногенез.
- •13.Ґрунтово-біотичний комплекс — цілісна матеріально-енергетична підсистема біо(агро)ценозів.
- •19.Приток поживних речовин як чинник зміни екологічної рівноваги у водоймищах. Можливості визначення біогенного навантаження.
- •21. Сільськогосподарські джерела біогенного навантаження.
- •23.Застосування мінеральних добрив.
- •25. Екологічні аспекти вапнування ґрунтів.
- •27.Екологічні наслідки осушення.
- •29.Використання малої ґрунтообробної техніки.
- •33Агроекологічний моніторинг в інтенсивному землеробстві.
- •35.Еколого-токсикологічна оцінка агроекосистем.
- •37.Екологічна оцінка забруднення важкими металами.
- •39.Моніторингу на меліорованих землях.
- •41.Негативний вплив відходів тваринництва на навколишнє природне середовище.
28.Шляхи екологізації у сфері механізації та електрифікації сільського господарства.
Можливості сільськогосподарської техніки залежать не тільки від кількості машин і устаткування. Це і зрозуміло, якщо врахувати, що вона експлуатується в дуже складних умовах, пов'язаних з сезонністю роботи, нетривалими термінами кампаній, агресивними середовищами, посиленим абразивним зносом, форсованими режимами, величезними вібраційними і динамічними навантаженнями, зберіганням без ефективних засобів консервації і достатнього корозійного захисту. Крім того, в сільськогосподарських машинах практично не застосовуються високоміцні метали і нові композиційні матеріали. В результаті багато вузлів рідко працюють протягом встановлених нормативами 7–8 років, виходячи з ладу вже за 2–3 роки. (Очевидне збільшення матеріаломісткості стимулює витрату природних ресурсів, і кінець кінцем непряма негативна дія сільського господарства на навколишнє природне середовище.)
Створюючи системи енергетичних, технологічних, сільськогосподарських і інших машин, людина за допомогою техніки полегшує свою працю, але при цьому як би відчужує себе від природи. Тому у міру підвищення ролі техніки у взаємодії людини з природою все більшу актуальність набувають питання екологічності вживаних технічних засобів і всього виробництва.
Широкомасштабне використання техніки в сільському господарстві сприяє зростанню продуктивності і ефективності праці, проте воно зв'язане і з негативними наслідками, виключення і мінімізація яких є одним з насущних завдань «екологізації» аграрного сектора.
А. Б. Льовін і Д. Н. Мурусидзе (1989) розробили зразковий перелік виробничих процесів, зв'язаних із застосуванням засобів механізації і можливих у зв'язку з цим негативних наслідків.
I. Використання мобільних енергетичних засобів (автомобілі, трактори, самохідні сільськогосподарські машини):
1 — хімічне, механічне і акустичне забруднення атмосфери;
2 — забруднення навколишнього середовища рідкими нафтопродуктами;
3 — ущільнююча і руйнуюча дія на ґрунт в результаті тиску, динамічної дії і вібрації.
ІІ. Обробіток ґрунту:
1 — розвиток водної, вітрової і технічної ерозії;
2 — утворення плугової підошви і пов'язані з цим наслідки;
3 — збільшення тягового зусилля в результаті ущільнення ґрунту.
ІІІ. Внесення мінеральних і органічних добрив і захист рослин:
1 — забруднення води і ґрунту хімічними речовинами і хвороботворними організмами;
2 — негативна дія пестицидів на живі організми і на екологічні системи в цілому.
Вирощування і збирання і корене — і бульбоплодів:
1 — розвиток ерозії, ущільнення родючого шару ґрунту;
2 — винесення землі з поля при транспортуванні недостатньо очищених корене — і бульбоплодів з поля;
3 — пошкодження бульб картоплі і коренеплодів і пов’язані з цим втрати продукції під час зберігання.
Збирання зернових і кормових культур:
1 — кількісні втрати зернових — поліпшення умов живлення для шкідників;
2 — втрати зеленої маси під час її навантаження на транспортні засоби;
3 — якісні втрати — дроблення і травмування зерна;
4 — загибель тварин під ножами косарки під час руху збиральних агрегатів в згін.
VI. Сушіння, очищення, сортування і зберігання зерна і насіння. Отримання трав'яного борошна:
1 — забруднення навколишнього середовища топковими газами в процесі сушки;
2 — отримання недостатньо очищеного посівного матеріалу в результаті неякісного очищення і, як наслідок, збільшення засміченості посівів;
3 — пошкодження зерна і насіння і втрати продукції під час зберіганні.
VII. Експлуатація машинно-тракторного парку. Забруднення навколишнього середовища і руйнівна дія на його компоненти в результаті:
1 — використання енергонасичених машин з великою масою і високою швидкістю руху;
2 — наявність несправностей і недоліків в організації використання МТП;
3 — проведення технічного обслуговування і доглядів за відсутності відповідного устаткування і спеціальних майданчиків;
4 — недоліків в організації нафтового господарства (незадовільний стан резервуарів, роздаточних засобів і т. д.);
5 — відсутність теплих, таких, що обігріваються, приміщень, для дизельних автомобілів і тракторів;
6 — забруднення навколишнього середовища металами через корозію при зберіганні сільськогосподарських машин і невчасну здачу списаної техніки.
VIII. Меліорація:
1 — осушення — знищення родючого шару ґрунту, пониження рівня ґрунтових вод, руйнування природних екосистем;
2 — зрошування — перезволоження, заболочування і засолення ґрунтів; підйом рівня ґрунтових вод; руйнування родючого шару ґрунту при підвищеній інтенсивності дощу, що створюється дощувальними агрегатами, і при промивці ґрунтів.
IX. Механізація виробничих процесів у тваринництві:
1 — забруднення і зараження навколишнього середовища гноєм;
2 — забруднення навколишнього середовища при промивці доїльної апаратури і молочного устаткування, при митті корене — і бульбоплодів;
3 — забруднення повітряного басейну газами, що утворюються в процесі життєдіяльності тварин і розкладання гною, а також пилом і мікроорганізмами під час вентиляції приміщень.
Приведений перелік дозволяє завчасно і достатньо цілеспрямовано формувати комплекс необхідних природоохоронних заходів щодо кожного виділеного блоку.
