28.Шляхи екологізації у сфері механізації та електрифікації сільського господарства.

Можливості сільськогосподарської техніки залежать не тільки від кількості машин і устаткування. Це і зрозуміло, якщо врахувати, що вона експлуатується в дуже складних умовах, пов'язаних з сезонністю роботи, нетривалими термінами кампаній, агресивними середовищами, посиленим абразивним зносом, форсованими режимами, величезними вібраційними і динамічними навантаженнями, зберіганням без ефективних засобів консервації і достатнього корозійного захисту. Крім того, в сільськогосподарських машинах практично не застосовуються високоміцні метали і нові композиційні матеріали. В результаті багато вузлів рідко працюють протягом встановлених нормативами 7–8 років, виходячи з ладу вже за 2–3 роки. (Очевидне збільшення матеріаломісткості стимулює витрату природних ресурсів, і кінець кінцем непряма негативна дія сільського господарства на навколишнє природне середовище.)

Створюючи системи енергетичних, технологічних, сільськогосподарських і інших машин, людина за допомогою техніки полегшує свою працю, але при цьому як би відчужує себе від природи. Тому у міру підвищення ролі техніки у взаємодії людини з природою все більшу актуальність набувають питання екологічності вживаних технічних засобів і всього виробництва.

Широкомасштабне використання техніки в сільському господарстві сприяє зростанню продуктивності і ефективності праці, проте воно зв'язане і з негативними наслідками, виключення і мінімізація яких є одним з насущних завдань «екологізації» аграрного сектора.

А. Б. Льовін і Д. Н. Мурусидзе (1989) розробили зразковий перелік виробничих процесів, зв'язаних із застосуванням засобів механізації і можливих у зв'язку з цим негативних наслідків.

I. Використання мобільних енергетичних засобів (автомобілі, трактори, самохідні сільськогосподарські машини):

1 — хімічне, механічне і акустичне забруднення атмосфери;

2 — забруднення навколишнього середовища рідкими нафтопродуктами;

3 — ущільнююча і руйнуюча дія на ґрунт в результаті тиску, динамічної дії і вібрації.

ІІ. Обробіток ґрунту:

1 — розвиток водної, вітрової і технічної ерозії;

2 — утворення плугової підошви і пов'язані з цим наслідки;

3 — збільшення тягового зусилля в результаті ущільнення ґрунту.

ІІІ. Внесення мінеральних і органічних добрив і захист рослин:

1 — забруднення води і ґрунту хімічними речовинами і хвороботворними організмами;

2 — негативна дія пестицидів на живі організми і на екологічні системи в цілому.

4. Вирощування і збирання і корене — і бульбоплодів:

1 — розвиток ерозії, ущільнення родючого шару ґрунту;

2 — винесення землі з поля при транспортуванні недостатньо очищених корене — і бульбоплодів з поля;

3 — пошкодження бульб картоплі і коренеплодів і пов’язані з цим втрати продукції під час зберігання.

4. Збирання зернових і кормових культур:

1 — кількісні втрати зернових — поліпшення умов живлення для шкідників;

2 — втрати зеленої маси під час її навантаження на транспортні засоби;

3 — якісні втрати — дроблення і травмування зерна;

4 — загибель тварин під ножами косарки під час руху збиральних агрегатів в згін.

VI. Сушіння, очищення, сортування і зберігання зерна і насіння. Отримання трав'яного борошна:

1 — забруднення навколишнього середовища топковими газами в процесі сушки;

2 — отримання недостатньо очищеного посівного матеріалу в результаті неякісного очищення і, як наслідок, збільшення засміченості посівів;

3 — пошкодження зерна і насіння і втрати продукції під час зберіганні.

VII. Експлуатація машинно-тракторного парку. Забруднення навколишнього середовища і руйнівна дія на його компоненти в результаті:

1 — використання енергонасичених машин з великою масою і високою швидкістю руху;

2 — наявність несправностей і недоліків в організації використання МТП;

3 — проведення технічного обслуговування і доглядів за відсутності відповідного устаткування і спеціальних майданчиків;

4 — недоліків в організації нафтового господарства (незадовільний стан резервуарів, роздаточних засобів і т. д.);

5 — відсутність теплих, таких, що обігріваються, приміщень, для дизельних автомобілів і тракторів;

6 — забруднення навколишнього середовища металами через корозію при зберіганні сільськогосподарських машин і невчасну здачу списаної техніки.

VIII. Меліорація:

1 — осушення — знищення родючого шару ґрунту, пониження рівня ґрунтових вод, руйнування природних екосистем;

2 — зрошування — перезволоження, заболочування і засолення ґрунтів; підйом рівня ґрунтових вод; руйнування родючого шару ґрунту при підвищеній інтенсивності дощу, що створюється дощувальними агрегатами, і при промивці ґрунтів.

IX. Механізація виробничих процесів у тваринництві:

1 — забруднення і зараження навколишнього середовища гноєм;

2 — забруднення навколишнього середовища при промивці доїльної апаратури і молочного устаткування, при митті корене — і бульбоплодів;

3 — забруднення повітряного басейну газами, що утворюються в процесі життєдіяльності тварин і розкладання гною, а також пилом і мікроорганізмами під час вентиляції приміщень.

Приведений перелік дозволяє завчасно і достатньо цілеспрямовано формувати комплекс необхідних природоохоронних заходів щодо кожного виділеного блоку.