33Агроекологічний моніторинг в інтенсивному землеробстві.

Агроекологічний моніторинг є важливою складовою загальної системи моніторингу і є загальнодержавною системою спостережень і контролю за станом і рівнем забруднення агроекосистем (і суміжних з ними середовищ) в процесі інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Основна кінцева мета його — створення високоефективних, екологічно збалансованих агроценозів на основі раціонального використання і розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу, грамотного застосування засобів хімізації і т.п. У завдання агроекологічного моніторингу входять: організація спостережень за станом агроекосистем; отримання систематичної об'єктивної і оперативної інформації по регламентованому набору обов'язкових показників, що характеризують стан і функціонування основних компонентів агроекосистем; оцінка одержуваної інформації; прогноз можливої зміни стану даного агроценозу або їхньої системи в найближчій і віддаленій перспективі; вироблення рішень і рекомендацій; консультації; попередження виникнення екстремальних ситуацій і обґрунтування шляхів виходу з них; направлене управління ефективністю агроекосистем. Основними принципами агроекологічного моніторингу є: 1.Комплексність, тобто одночасний контроль за трьома групами показників.2.Безперервність контролю за агроекосистемою, що передбачає строгу періодичність спостережень по кожному показнику з урахуванням можливих темпів і інтенсивності його змін.3.Системність досліджень, тобто одночасне дослідження блоку компонентів агроекосистеми: атмосфера — вода — ґрунт — рослина — тварина — людина. 4.Достовірність досліджень, яка передбачає, що точність їхня повинна перекривати просторове варіювання, супроводжуватися оцінкою достовірності відмінностей.. У агроекологічному моніторингу виділяються дві взаємозв'язані по інформаційній базі підсистеми: наукова і виробнича.Науковою базою підготовки початкових даних для застосування технологічних рішень є полігонний агроекологічний моніторинг. Такий моніторинг може здійснюватися на ділянках тривалих дослідів, постійних ділянках стеження, реперних точках. Виробнича система включає моніторинг всіх використовуваних сільськогосподарських площ країни по порівняно невеликому набору показників через 5– 15 років. Дозволяє одержати надійну систему строкових характеристик.Основні принципи організації полігонного агроекологічного моніторингу. Як полігони для агроекологічного моніторингу використовують тривалі досліди географічної мережі. Доцільність використання таких полігонів визначається тим, що вони, як правило, відображають систематичну дію на ґрунт і інші компоненти екосистеми найбільш поширеного техногенного фактора — добрив і пестицидів, проводяться в строгій відповідності з вимогами єдиної методики на фоні високої агротехніки, що рекомендується зональними системами землеробства. Використання як полігони агроекологічного моніторингу опорних базових варіантів тривалих дослідів направлене на еколого-агрохімічну оцінку: різного насичення ґрунтів мінеральними добривами; використання хімічних засобів захисту рослин, стимуляторів росту і т.д.; застосування меліорантів (вапна, гіпсу і ін.); органічних добрив, рослинних залишків проміжних культур, сидератів; біологічних систем землеробства. Один з методичних прийомів вивчення природного середовища — розділення його на певні підсистеми (блоки) залежно від цілей експерименту. Локальний агроекологічний моніторинг проводять у виробничих умовах в дослідно-показових і базових господарствах, розташованих в основних ґрунтово-кліматичних регіонах країни. У його завдання входять: проведення систематичних спостережень за станом основних компонентів агроекосистеми (ґрунт — вода — рослини) під впливом інтенсивного застосування засобів хімізації; оцінка і прогноз змін стану названих компонентів залежно від техногенних навантажень

Суцільний агроекологічний моніторинг здійснюють установи Управління земельних ресурсів, Агрохімслужби і ін., які періодично (через 5–15 років) обстежують ґрунтовий покрив країни (рН, вміст гумусу, еродованість, засоленість, вміст рухомих форм N, P, K). За даними обстежень складають ґрунтові і агрохімічні нариси, в яких дають всебічну характеристику землекористування господарств і рекомендації по його поліпшенню. Складають також картограми і карти. При суцільному агрохімічному моніторингу передбачають також щорічну комплексну діагностику мінерального живлення по основних етапах органогенезу. Найбільш перспективний напрям проведення суцільного виробничого агроекологічного моніторингу — дистанційна аерокосмічна зйомка.