38.Особливості проведення агроекологічного.

У районах зрошуваного землеробства потрібен ґрунтовніший облік впливу зрошування, засобів хімізації і інших чинників на родючість ґрунтів, врожайність і якість одержуваної продукції, мінералізацію і забруднення поверхневих і ґрунтових вод.

Завдання моніторингу полягає в контролі, оцінці, прогнозуванні і управлінні станом основних показників родючості ґрунту і гідрогеологічного середовища з метою отримання високих і стійких урожаїв хорошої якості при мінімальних витратах води і добрив на одиницю продукції, а також запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Моніторинг, здійснюваний на базі тривалих стаціонарних дослідів і спеціальних полігонів, доцільно супроводжувати лізиметричними і мікропольовими дослідами з міченим азотом.

Агроекологічний моніторинг проводять у всіх зонах зрошуваного землеробства з урахуванням внутрішньозональних ґрунтових і гідрогеологічних

особливостей. Набір контрольованих показників в різних ґрунтово-кліматичних зонах може варіювати.

В умовах зрошування необхідний постійний контроль за вологістю ґрунту. Відбирають зразки пошарово через 10 см до метрової глибини в період появи сходів, потім через 7–10 діб в період вегетації і перед прибиранням, а також перед і після поливу.

Для осушених ґрунтів моніторинг повинен включати спостереження за станом і зміною їх в часі і в просторі, оцінку стану ґрунтового покриву і прогноз можливих його змін; розробку науково обґрунтованих прийомів регулювання стану ґрунтів і режимів, що безпосередньо визначають їхню родючість.

На осушуваних землях основними процесами, що приводять до негативних екологічних наслідків, є забруднення рослинної продукції нітратами, а кормів надмірною кількістю калію, забруднення ґрунту важкими металами, пестицидами і іншими небажаними компонентами. Особливого значення набувають процеси руйнування органічної речовини, спостережувані перш за все на торф'яних ґрунтах («спрацювання» торфу). Руйнування органічної речовини приводить до втрат його, а з ним і елементів ґрунтового живлення, обумовлює збільшення концентрації біогенних елементів, продуктів техногенезу в дренажних і ґрунтових водах, довколишніх водоймищах.

Особливістю осушених ґрунтів є високий ступінь рухливості елементів живлення і пов'язане з цим інтенсивніше вимивання їх в навколишні водоймища і т.п.

40.Організація інформаційної бази даних агроекологічного моніторингу.

Комплексна інформація, що одержується в тривалих і короткострокових дослідах, що входять в систему полігонного і локального агроекологічного моніторингу, є достатньо складною структурою, що включає широкий набір кількісних і якісних характеристик, що всесторонньо описують рослини і середовище їхнього проживання. Повноцінна його систематизація, обробка і аналіз, ефективне і оперативне використання для подальшого вирішення різних функціональних завдань можливі при організації впорядкованих інформаційних потоків у вигляді баз або банків даних. Досліди, що проводяться в рамках полігонного моніторингу, об'єктивно ділять на короткострокові і тривалі. Аналіз і оцінка специфіки дослідів цих груп і одержуваної на їх основі інформації, вирішуваних функціональних задач обумовлюють доцільність формування баз даних по розділах „Короткострокові досліди” і „Довгострокові досліди”.

Таким чином, база даних полігонного моніторингу включає наступні наочні розділи: каталоги дослідів; опис короткострокових дослідів; опис тривалих дослідів; матеріали спостережень на полігонах з автоматизованими системами контролю.

Форма представлення результатів досліджень, одержаних в короткотермінових дослідах системи агроекологічного моніторингу, охоплює всі характеристики, що фіксуються при проведенні експерименту. При цьому важливо поєднувати вимогу максимальної інформативності з вимогою мінімізації об'єму вихідних даних.

Вельми важлива паспортизація дослідів. Паспорт короткострокового досліду містить ряд обов'язкових реквізитів, зокрема найменування культури, рік обліку, адресність досліду з вказівкою ґрунтово-кліматичної зони і особливостей рельєфу, докладний опис типу і підтипу ґрунту і генетичних умов його утворення. У паспорті формуються загальні завдання і цілі конкретного дослідження Схема формування бази даних передбачає накопичення інформації про агрофізичний і агрохімічний стан дослідних ділянок, вміст токсичних речовин до, в час і після проведення експерименту.

У базі даних урожай враховують по основній і побічній продукції. Тут представляють результати хімічного аналізу основної і побічної продукції по елементному складу і т.п.

Кінець кінцем забезпечується достатня повнота інформації, що одержується в короткострокових дослідах різної тематичної спрямованості.