27.Екологічні наслідки осушення.

Осушення земель виникло разом з сільським господарством. Вперше про нього згадується в письмових джерелах чотирьохтисячолітньої давності. Згідно історичним хронікам вже в період грецької цивілізації перезволожені землі осушували за допомогою постійної системи відкритих каналів. Будь-яка осушна система в цілому є комплексом гідротехнічних споруд і пристроїв, за допомогою яких регулюється водно-повітряний режим боліт і заболочених перезволожених земель. Методи осушення залежать від типу живлення боліт. Так, при атмосферному типі живлення забезпечують прискорений поверхневий стік; при ґрунтовому — пониження рівня ґрунтових вод; при напірному — зниження напору і рівнів напірних вод; при ґрунтово-напірному — пониження рівня напірних і ґрунтових вод; при схилі — перехоплення потоку поверхневих вод; при намивному — прискорення паводкового стоку. Застосовують наступні основні методи і техніку осушення (Маслов і ін., 1981): при атмосферному типі живлення — встановлення відкритої системи каналів, закритих дрен, кротовин, глибоку оранку і ін. в поєднанні з будівництвом каналів; при ґрунтовому і ґрунтово-напірному типі — будівництво відкритих каналів, закритих дрен і розвантажувальних свердловин, вертикальний дренаж; при схиловому типі — будівництво нагірних каналів, протиерозійні заходи на схилах; при намивному типі — будівництво гребель, обвалування, регулювання русел річок і річкового стоку (будівництво водосховищ, перекидання частини стоку в інші басейни і ін.). Як відомо, до осушення болота горизонти ґрунтових і поверхневих вод сходяться. Над територією періодично випадають опади, поповнюючи ґрунтові і поверхневі води. Частина опадів випаровується. Під терміном «надмірно зволожені території» розуміють всякі землі, що не мають торф'яного шару з поверхні, на яких спостерігається надлишок вод різного походження (ґрунтових, дощових або снігових). Під терміном «заболочені землі» слід розуміти природні угіддя, більшою чи меншою мірою оторфовані. Значну роль в болотоутворенні грають клімат, ґрунт і рельєф. Безумовно, слід враховувати небажані процеси, які можуть розвиватися в ґрунтах під впливом осушення. До ним можна віднести наступні: а) у мінеральних ґрунтах легкого гранулометричного складу — інтенсивну мінералізацію органічної частини (рослинних залишків і гумусу); підкислення ґрунтового розчину; поява і винесення продуктів розкладання і рухливих речовин, зокрема поживних, з дренажними водами (з подальшою можливістю закупорки дрен); б) у мінеральних ґрунтах середнього і важкого гранулометричного складу — аналогічні процеси, але з більшою вираженістю підкислення і меншими втратами рухомих елементів з дренажними водами; в) у органогенних ґрунтах — обезводнення органічної речовини, її гідрофобізація (незмочуваність) в результаті переосушення; інтенсифікацію мінералізації торфу і утворення при цьому в надмірних кількостях (для рослин) аміаку, нітратів і перехід їх з ґрунту в повітря у вигляді молекулярного азоту і в ґрунтові води у вигляді NH4+, NO3–. Відмічені небажані явища — результат змін під впливом осушення гідрологічних і мікрокліматичних умов, наслідок функціонування складної системи виниклих взаємозалежностей і взаємообумовленостей.