- •2. Ресурси біосфери.
- •4. Проблеми харчування людей.
- •6. Ресурсні цикли
- •8. Роль сільського господарства у формуванні первинної біологічної продукції.
- •12. Забруднення навколишнього середовища
- •14. Біогеоценотична діяльність мікробного комплексу
- •16. Антропогенне забруднення ґрунтів
- •18.Екологічні основи збереження і відтворення родючості ґрунтів, захист від забруднення важкими металами
- •20. Екологічні і санітарно-гігієнічні наслідки евтрофування вод.
- •22. Зниження біогенного навантаження з допомогою протиерозійних інженерно-біологічних систем.
- •24. Застосування хімічних засобів захисту рослин.
- •26.Екологічні наслідки зрошування.
- •28.Шляхи екологізації у сфері механізації та електрифікації сільського господарства.
- •30.Використання вітрової та сонячної електроенергетики, малої гідроенергетики.
- •32.Основні завдання і схема моніторингу.
- •34.Компоненти агроекологічного моніторингу.
- •36.Біогеохімічні підходи до проведення агроекологічного моніторингу.
- •38.Особливості проведення агроекологічного.
- •40.Організація інформаційної бази даних агроекологічного моніторингу.
- •42.Використання біотехнології для переробки відходів тваринництва.
- •Гострота продовольчої проблеми.
- •Населення.
- •5. Природні ресурси
- •7. Кадастри.
- •9. Типи, структура, функції агроекосистем
- •11.Техногенез.
- •13.Ґрунтово-біотичний комплекс — цілісна матеріально-енергетична підсистема біо(агро)ценозів.
- •19.Приток поживних речовин як чинник зміни екологічної рівноваги у водоймищах. Можливості визначення біогенного навантаження.
- •21. Сільськогосподарські джерела біогенного навантаження.
- •23.Застосування мінеральних добрив.
- •25. Екологічні аспекти вапнування ґрунтів.
- •27.Екологічні наслідки осушення.
- •29.Використання малої ґрунтообробної техніки.
- •33Агроекологічний моніторинг в інтенсивному землеробстві.
- •35.Еколого-токсикологічна оцінка агроекосистем.
- •37.Екологічна оцінка забруднення важкими металами.
- •39.Моніторингу на меліорованих землях.
- •41.Негативний вплив відходів тваринництва на навколишнє природне середовище.
22. Зниження біогенного навантаження з допомогою протиерозійних інженерно-біологічних систем.
Біогенне навантаження на різні водні об'єкти зростає в результаті ерозійно-акумулятивних процесів на водозборах і подальшого винесення біогенів з площадкових і точкових джерел водами місцевого стоку.
Для попередження ерозії ґрунтів, а також зниження і запобігання пересуванню потоків біогенів на площах водозборів створюють протиерозійні системи.
Протиерозійна система є цілісним комплексом складових елементів в межах даного водозбору і включає спеціальні прийоми вирощування сільськогосподарських культур і ресурсоощадні технології, природні і культурні ценози трав'янистої і деревної рослинності, лісомеліоративні заходи і протиерозійні гідротехнічні споруди протиерозійними інженерно-біологічними системами водозборів (ПІБС).
Внутрішня організація ПІБС залежить від складності структури (елементи і їхні зв'язки) і особливостей розміщення в рельєфі основних елементів (лісові насадження і гідротехнічні споруди).
. Основне навантаження по регулюванню поверхневого стоку і поглинанню біогенів, що поступають з площадкових джерел (рілля і інші сільськогосподарські угіддя), несуть стокорегулюючі лісові смуги, посилені по нижньому узліссю простими гідротехнічними спорудами і розміщені з урахуванням горизонталей місцевості. При цьому сусідні по схилу (розташовані нижче і вище) лісові смуги повинні бути паралельні один одному.
Лісові смуги, посилені простими гідротехнічними спорудами, розділяють схил на ізольовані один від одного ділянки і таким чином попереджають пересування з поверхневим стоком і наносами біогенів, які акумулюються під пологом насаджень і утилізуються ними.
При регулюванні потоків біогенів особливе значення має лісомеліоративне облаштування балочних псевдозаплав — акумулятивні утворення на дні балки, що виникли при ерозійно-акумулятивній діяльності тимчасових донних потоків. Через балки в річки поступає основна кількість вод місцевого стоку разом з біогенними елементами Заплавні лісові смуги і ліси призначені для підвищення якості вод місцевого стоку, що поступають в річки, посилення утилізації біогенних речовин під лісовим пологом і акумуляцію алювію, що залучається до ґрунтоутворення, що приводить за участю біогенів до утворення міцної макроструктури ґрунтів, підвищення водостійкості агрегатів, вмісту гумусу і пластичності,. види лісових насаджень:
стокорегулюючі,
прияружно-прибалочні і надрічкові лісові смуги;
балочні (донні) насадження;
насадження на корінних берегах річкових долин і надзаплавних терасах;
заплавні лісові смуги;
ліси і прируслові насадження.
В межах водозахисних зон забороняється:
обпилювання отрутохімікатами і авіавнесення будь-яких добрив;
розміщення складів для зберігання пестицидів і мінеральних добрив, тваринницьких ферм і комплексів, зрошувальних систем, в яких використовуються гноєвмістні стічні води, місць складування гною, звалищ і відходів,
злітно-посадочних смуг для ведення авіаційно-хімічних робіт;
будівництво нових і розширення старих підприємств;
стоянка, заправка, миття і ремонт автотранспортного парку.
В межах прибережних смуг додатково забороняються розорювання земель, випас і організація літніх таборів для худоби, застосування отрутохімікатів і добрив, будівництво баз відпочинку і палаткових містечок і т.п.
