23.Застосування мінеральних добрив.

По класифікації ФАО до сучасних агрохімікатів відносяться засоби хімізації сільського господарства, що чинять значний вплив на агроценози і їхню продуктивність. До них відносяться мінеральні добрива, хімічні засоби захисту рослин, регулятори росту рослин, штучні структуроутворювачі ґрунту і т.п.Застосування органічних і мінеральних добрив — одна з основних умов підвищення врожайності сільськогосподарських культур, а також важлива ланка технологій їх вирощування. Статистичні дані свідчать про те, що в даний час за рахунок продукції, що одержується за допомогою добрив, забезпечується їжею кожен четвертий житель нашої планети. В. Г. Мінєєв (1998), підкреслюючи безальтернативність розумного використання всіх видів добрив і хімічних меліорантів, сформулював наступні функціональні завдання, що вимагають вирішення: підтримка активного балансу і малого круговороту біогенних елементів в землеробстві з урахуванням оптимального їх співвідношення в агроекосистемі;створення оптимальних культурних агрогеохімічних ландшафтів для різних природних регіонів відповідно до їхньої спеціалізації;зниження негативних наслідків від глобального і локального техногенного забруднення агроекосистем важкими металами і іншими токсичними елементами;поліпшення радіаційно-екологічної ситуації в агроекосистемі;регулювання біологічних показників агроекосистеми;поліпшення хімічного складу і поживної цінності рослинницької продукції. Основними причинами забруднення навколишнього середовища добривами вважають недосконалість організаційних форм, а також технологій транспортування, зберігання, тукозмішування і застосування добрив, порушення агрономічної технології їхнього внесення в сівозміні і під окремі культури (зокрема непомірне або незбалансоване), недосконалість самих добрив, їхніх хімічних, фізичних і механічних властивостей.Основним показником слід вважати приріст урожаю або підвищення вмісту того або іншого елементу в ґрунті, а не кількість добрив, внесених на 1 га поля. Ця вимога об'єктивно диктує закон граничної врожайності відповідно до якого підвищення врожайності має тенденцію до уповільнення, у міру того як росте кількість добрива, що вноситься.Більшість мінеральних добрив характеризуються фізіологічною кислотністю, тому їхнє застосування в надмірних кількостях обумовлює розвиток процесів підкислення ґрунтів Азотні добрива. Азот, як відомо, — основний елемент живлення рослин, тому цілком закономірно, що азотні добрива відносяться до базисних компонентів хімізації землеробства. Проте при незбалансованості елементів живлення, порушенні водного режиму, недостатній освітленості і інших несприятливих умовах високі дози азотних добрив можуть привести до зниження ґрунтової родючості і забруднення продуктів харчування нітратами. Азотні добрива відносяться до найбільш енерговитратних серед мінеральних туків. Азотні мінеральні добрива випускають і застосовують в твердому і рідкому видах. За формою азоту тверді азотні добрива підрозділяють на:амонійні (NН4): сульфат амонію, хлорид амонію;амонійно-нітратні (NH4NO3): аміачна селітра, сульфат-нітрат амонію;нітратні (NО3): нітрат натрію (натрієва селітра), нітрат кальцію (кальцієва селітра);амідні (NН2): карбамід (сечовина), ціанамід кальцію. З рідких азотних добрив достатньо широко застосовують аміачні (NH3), в яких весь азот знаходиться у вигляді аміаку (водного або безводного). Фосфорні добрива. Використовувані в сільському господарстві фосфорні добрива представлені в основному найбільш легко засвоюваними рослинами водорозчинними видами: суперфосфат і подвійний суперфосфат, а також складними добривами — амофос, діамофос, нітроамофоска, карбоамофоска. Фосфор відноситься до найважливіших біогенних елементів. Хоча потреба живих організмів у фосфорі приблизно в 10 разів менше, ніж в азоті, він не тільки є важливим джерелом живлення для рослин, але і відіграє основну роль в процесах масо- і енергообміну, а також в процесі розмноження. Калійні добрива. До найпоширеніших калійних добрив відносять хлорид калію, сульфат калію, сирі природні калійні солі, головним чином сильвініт, і ін. Ці добрива також можуть негативно впливати на навколишнє природне середовище Калійні добрива містять і так звані баластні елементи (Cl, Na), які можуть накопичуватися в ґрунті при систематичному застосуванні підвищених доз добрив, знижуючи його родючість. Ці елементи потрапляють в ґрунтові води, підвищуючи в них концентрацію солей. Збільшення вмісту С1 в добривах, що вносяться в дерново-підзолистий ґрунт, в 4–5 разів підвищує його концентрацію в соломі зернових і сіні конюшини на 50–70%, в бульбах картоплі і сіні вико-вівсяної суміші — на 50–100%. У орному шарі ґрунту вміст С1 при цьому зростає на 60–290% залежно від виду культури, умов зволоження і інших чинників.Чималу небезпеку викликають метали (Cd, Hg, Pb, Al), що містяться в калійних добривах, які можуть накопичуватися в живих організмах, проникати в ґрунтові, води і т.д.