Тема 3. Інформаційні технології в туристичному бізнесі.

3.1.  Інформаційні системи як основа бізнесу

3.2.  Комп'ютерні мережі і комп'ютерні комунікації

3.3.  Інформаційні технології і технології управління

3.1. Інформаційні системи як основа бізнесу

Туристсичний бізнес тісно пов'язаний з оперативною обробкою великого обсягу інформації. Це можуть бути бронювання авіаквитків і місць в готелях, дані про склад груп, анкетні дані, заявки турагенств і ін.

Спочатку необхідно накопичити цю різноманітну інформацію, а потім обробляти, витягуючи і редагуючи її, при цьому особливо важливою є швидкість і точність обробки даних. Накопичують цю різноманітну інформацію інформаційні системи.

Інформаційна система (ІС) - це сукупність великих масивів даних про об'єкти і явища реального світу (сукупність баз даних) і комплексу програмно-апаратних засобів для обробки цих масивів (зберігання, зміни і пошуку інформації).

У фактографічних ІС реєструються факти - конкретні значення даних про об'єкти реального світу. Такі ІС мають чітку структуру і здатні давати однозначні відповіді на поставлені запитання.

Документальні ІС обслуговують інший клас задач і не дають однозначної відповіді на запитання. Базу даних таких систем утворює сукупність неструктурованих текстових документів і графічних об'єктів. Мета таких ІС - видати у відповідь на запит користувача список документів або об'єктів, які в якійсь мірі задовольняють умови запиту.

Отже, основа ІС, об'єкт її обробки - база даних, а засіб обробки або інструмент обробки - система управління базою даних.

База даних - це сукупність відомостей про конкретні об'єкти реального світу в якій-небудь предметній галузі. Іншими словами, БД - це інформаційний склад.

Саме інформаційні системи, або бази даних, лежать в основі роботи всіх суб'єктів туристичного ринку.

Бази даних в своєму розвитку пройшли шість поколінь. Спочатку дані оброблялися вручну. Потім з'явилося обладнання з перфокартами і електромеханічні машини для сортування і табуляції мільйонів записів. Пізніше дані стали зберігати на магнітних стрічках, а програми виконували пакетну обробку послідовних файлів. На наступному етапі розвитку з'явилося поняття «схеми» бази даних і оперативного навігаційного доступу до даних. Потім був забезпечений автоматичний доступ до реляційних баз даних і впроваджені розподілена і клієнт-серверна обробки.

Сьогодні перед нами шосте покоління інформаційних систем (баз даних), які зберігають великі масиви даних - документи, графічні, звукові і відеообрази. Ці системи шостого покоління є базовими засобами зберігання для додатків Internet і Intranet.

Перше покоління - менеджери записів (з IV тисячоліття до н.е.), наприклад облік царської казни і податків в Шумері.

Друге покоління - менеджери записів (1800-1955 рр.). Автоматизована обробка інформації почалася з появою технології запису інформації на перфокартах і була вперше широко використана при переписі населення в США в 1890 р. Саме тоді з'явилася компанія по виробництву обладнання для запису інформації на перфокарти, яка згодом одержала назву IBM.

Третє покоління - програмне обладнання обробки записів (1955-1970 рр.). Електронні комп'ютери могли обробляти сотні записів за секунду. Ключовим компонентом в цій новій технології стало програмне забезпечення. Стали з'являтися стандартні пакети для таких загальновживаних бізнес-додатків, як загальна бухгалтерія, розрахунок заробітної плати.

Четверте покоління - оперативні мережеві бази даних (1965-1980 рр.). Для таких додатків, як ведення операцій на фондовій біржі або резервування квитків, потрібне знання поточної інформації і негайний доступ до неї.

П'яте покоління - реляційні бази даних і архітектура «клієнт-сервер» (1980-1995 рр.). Реляційна модель даних, коли всі дані зберігаються в таблицях, зв'язаних між собою по ключовому полю, володіє уніфікованою мовою для визначення даних, навігації за даними і маніпулювання ними, а не окремими мовами для кожної з цих задач..

Шосте покоління - мультимедійні бази даних (з 1995 р.). До появи цього покоління існував чіткий розділ програм і даних. Цей підхід ефективно працював, поки йшлося про такі дані, як числа, символи, списки. Але скоро дані сталі представляти собою складні об'єкти типу «графічний образ», «звук», а їх обробка вимагала нових підходів і програм. Відбувся перехід від традиційних баз даних, що зберігають числа і символи, до баз даних, в яких кожен запис може містити дані зі складною поведінкою.

Основою інформаційних систем в турбізнесі є реляційні і мультимедійні бази даних, інформація в яких оперативно змінюється. Наприклад, інформаційна система в турагенстві зберігає перелік турів, прайс-листи готелів, різноманітні довідники. У такої системи є користувачі у відділі продажів, бухгалтерії і керівництві фірми. Хтось вводить інформацію, хтось коректує довідкові дані, хтось друкує зведені звіти для бухгалтерії. Інформація в системі постійно змінюється. Як встигнути за цими змінами? При цьому необхідно розв'язати проблему багатьох одночасно виконуваних транзакцій над базою даних, яка спільно використовується багатьма користувачами, що працюють в мережі.

Тут необхідне розуміння:

• технічних аспектів здійснення доступу до баз даних багатьма користувачами;

• технологій, використання яких забезпечує коректне виконання змін в цих базах даних (транзакцій).

Крім того, плануючи використовувати ІС, важливо знати відповіді на такі питання, як:

• яка інформація нагромаджуватиметься  в системі і як вона оброблятиметься;

• хто її використовуватиме і яку користь одержить.