8. Теорія конвергенції та її ек. Суть.

_{Концепція “конвергенції” виникла під впливом протистояння двох політичних систем: капіталізму та соціалізму, демократичної та тоталітарної системи.}

_{Суть “конвергенції” в тому, що капіталізм та соціалізм, суспільство з різними устроями, під впливом НТП поступово проникають один в одного, набувають спільних рис.}

_{Розрізняють кілька шкіл конвергенції:}

_{1) “Раціональна школа” – дві системи наближаються одна до одної і виникає змішана система, яка дає можливість досягти оптимального варіанту суспільної організації.}

_{Від капіталізму бере: приватну власність; прибуток як стимул; невтручання держави в економічні процеси.}

_{Від соціалізму: соціальну рівність; робітничий контроль; економічне планування.}

_{2) “Технологічна школа” – злиття двох систем має відбутися внаслідок розвитку однакових технологічних структур у виробництві:}

_{а) сучасна індустріальна техніка;}

_{б) нові технології та наукової організації виробництва відмінності між протилежними системами зменшуються.}

_{3) “Менеджерська школа” – управлінські технології та структури у країнах з різними політичними системами дуже сході між собою:}

_{а) великими монопольними підприємствами у західних країнах зараз керують не самі власники капіталу, а наймалі менеджери.}

_{б) майже такі процеси відбуваються у країнах Східної Європи;}

_{Отже процеси, що відбуваються у країнах Східної та Західної Європи, в сфері управління економікою є схожими.}

_{4) Школа “зближення у методах регулювання економіки” внаслідок НТП, масового виробництва продукції, високого ступеню організації виробництва та державного втручання в економічні процеси регулювання економіки в різних країнах набуває схожих рис.}

8. Економічні погляди с. Л. Подолинського.

Подолинський— представник революційно-демократичного на-пряму. «Життя і здоров'я людей на Україні», «Ремесла і фабрики на Ук-раїні».

Констатує, виходячи з учення К. Маркса про 3 стадії розв-ку кап-зму в пром-сті і практичного до-свіду укр. ек-ки, показує, що кап-зм в Україні, а ві-дтак і в Росії в цілому, проходить у своєму розв-ку «ремесло, мануфактуру і великий фабричний здобуток». Підкреслює прогресивність кап-зму порівняно з феодалізмом, але вказує на його іс-торично минущий хар-р. Він критикує цей спосіб В і виступає передовсім проти його ек-ної основи — приватної власності на засоби В. Аналізує су-перечності між працею і капіталом, між зростан-ням багатства буржуазії і зубожінням трудящих мас, суперечність між розв-ком прод-них сил і їх марнуванням за умов кап-зму. «Корінь зла» кап-ого способу В бачить у приватній власності, яка дає змогу капіталістам користуватися продуктом неоплаченої праці робітників. На цій підставі він робить висновок про необхідність знищення кап-зму. Кап-зму він протиставляє соціалізм як такий спосіб В, котрий створює найліпші можливості для розв-ку прод-них сил і найбільш відповідає вимогам моралі

Багато зусиль доклав до популяризації ек-ого вчення К. Маркса. Він розумів, що головне в ньо-му — теорія додаткової в-сті. Саме тому вже в 1-х своїх досл-нях він приділяє цій категорії особи-ву увагу. У викладі і трактуванні багатьох катего-рій ек-ого вчення К. Маркса був часто нерослі до-вним, а інколи допускав і суттєві помилки. Проте його діяльність сприяла ознайом­ленню широких кіл укр. громадськості з ек-ним ученням Маркса.

Подолинський дає нове природничо-наукове визн-ня праці. Саме праця може ста­ти причиною таких змін у розподілі енергії, які дали б можли-вість використати найбільшу частину сил приро-ди для задоволення людських потреб. Виходячи з цього він намагається відповісти на запи­тання: який же спосіб В є найсприятливішим. Таким спо­собом В, за С. Подолинським, буде соціалізм.