6. Економетрика, її принципи, метод і головні представники.

Економетрика - це наука, яка дає кількісне вираження взаємозв'язків економічних явищ і процесів. Ця наука виникла в результаті взаємодії та об'єднання трьох компонентів: економічної теорії, статистичних та економічних методів.

термін економетрія запропонував львівський вчений П. Чомпа, опублікувавши у Львові в 1910 році книгу «Нариси економетріі і природної теорії бухгалтерії, яка грунтується на політичній економії».

Засновники економетрії — Р. Фріш, Е. Шумпетер, Я. Тінберген. Усі вони перебували під впливом неокласичної школи і кейнсіанства і намагалися поєднати економічну теорію з математичними й статистичними методами.

Економетричні методи будуються на синтезі трьох областей знань: економіки, математики і статистики. Основою є економічна модель, під якою розуміється схематичне уявлення економічного явища або процесу з допомогою наукової абстракції, відображення тільки характерних рис. Найбільшого поширення в сучасній економіці отримав метод аналізу економіки "витрати - випуск". Це матричні моделі, що будуються за шаховою схемою і дозволяють в найбільш компактній формі представити взаємозв'язок витрат і результатів виробництва.

У економетрики, як і в будь-якій науковій дисципліні, пізнання розвивається відповідно до загального наукового методу, який передбачає:

- Формулювання гіпотези з урахуванням співвідношень між спостережуваними даними;

- Збір статистичних даних і подання гіпотези в стислій або математичної формі;

- Модифікацію або поліпшення гіпотези.

Область застосування економетричних моделей і методів досить обширна. Це всі сфери економічної теорії і практики, де є можливість збору та обробки статистичних даних, проведення спостережень і експериментів з метою врахування впливу випадкових чинників, виявлення якісних і кількісних взаємозв'язків між економічними величинами і прогнозування їх поведінки.

Одним із яскравих економістів - новаторів початку XX ст. був львів´янин Павло Чомпа. У першій половині 1910 р. П. Чомпа завершив дослідження "Нариси економетрії і на національній економії вибудованої природної теорії бухгалтерії". Автор передусім критикував тогочасну методологію складання балансів. П. Чомпа сформулював свою теоретичну позицію, завдяки якій передбачалося проникнути у внутрішній зміст явищ і процесів при складанні балансів.

Ознайомившись з економічним дослідженням українського економіста, лауреат Нобелівської премії з економетрії Регнар Фріш ствердив, що до появи його статті у 1926 p., присвяченої економетрії, з цієї проблеми була опублікована монографія 1910 р. у Львові. Водночас Р. Фріш вказав на деяку описовість економетрії в дослідженні П. Чомпи, щоб собі залишити простір причетності до народження науки.

У підручнику з економетрії Ернста Р. Берндта також зазначено той факт, що засновував економетрію, принаймні її поняття, Павло Чомпа 1910 р.